Рішення № 103119737, 10.02.2022, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1927/21

Провадження № 2/419/69/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2022 Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Глазкової Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в інтересах якого діє представник – Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У серпні 2021 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі по тексту АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У обгрунтування позову банківська установа зазначила, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 01.12.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 7475,60 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна умова разом з Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується його підписом у заяві. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, а саме не виконанням належним чином умов кредитного договору, у відповідача перед банком станом на 09.08.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 10779,41 грн, яка складається з наступного: 7475,61 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредита), 3303,80 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 03.09.2021 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, в раніше поданій заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти вирішення справи при її заочному розгляді.

Відповідач ОСОБА_1 також у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, про що свідчить рекомендоване поштове відправення у матеріалах справи, надав письмову заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що кінцевою датою виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту і визначеною генеральною угодою від 01.12.2015 року було визначено дату 31.12.2016 року, проте відповідачем не було здійснено жодного платежу за договором, а тому з січня 2017 року позивач фактично знав про своє порушене право, однак не заявляв про це, а позов пред`явлено лише у серпні 2021 року, тобто з пропуском встановленого строку позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.12.2012 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано анкету – заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.16).

01.12.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 7475,61 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00 % на рік (0,833% в місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 657,69 грн для погашення заборгованості за кредитом (а.с.17).

Також банком додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с.18-43).

Крім того, суду надано виписку за договором № б/н станом на 12.08.2021 року на ім`я відповідача (а.с.12-13).

Згідно з наданим банком розрахунком (а.с.9-11), заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 09.08.2021 року складає 10779,41 грн, та складається з наступного: 7475,61 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредита), 3303,80 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

З копії довідки банку видно, що відповідач отримував 3 кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 12.10.2015 року, строком дії до 10/19, № НОМЕР_2 , дата відкриття 27.04.2016 року, строком дії до 04/20, № НОМЕР_2 , дата відкриття 13.09.2016 року, строком дії до 04/20 (а.с.15).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається та ніким не оспорюється, що 01.12.2015 року відповідач підписав генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом та договірні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з ч. 3 цієї статті.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 01.12.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 7475,60 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

З виписки за договором б/н (а.с.12-13) вбачається, що відповідач не здійснював погашення заборгованості.

Згідно зі ст. ст.526, 530, ч. 1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ( стаття 610 ЦПК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530,631 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

У відповідності достатті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В статті 257 ЦК України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України).

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК Україниспливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судового рішення.

Відповідачем в письмовій формі заявлене клопотання про застосування строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що із цим позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позивач звернувся до суду 18.08.2021 року, про що свідчить відмітка на поштовому конверті.

Також встановлено, що відповідач грошових коштів на погашення заборгованості не вносив. При цьому згідно з п.2.1 Генеральної угоди від 01.12.2015 року дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.12.2016 року.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач з вимогами про стягнення кредитної заборгованості за кредитом у розмірі 10779,41 грн звернувся поза межами позовної давності, а тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості не підлягає задоволенню у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,13,81, 141, 263, 265, 279, 280- 282, 354 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в інтересах якого діє представник – Гребенюк Олександр Сергійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 01.12.2015 року - відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.02.2022.

Суддя Ю.О. Глазкова