Рішення № 103119171, 31.01.2022, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7602/21

2/405/1180/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Юлія Сергіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, який вчинено 10 червня 2021 року за № 132054 - таким, що не підлягає виконанню та стягнути на її користь судові витрати.

Позов мотивує тим, що між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та нею було укладено кредитний договір зі страхування життя позичальника № 351/6536СLAPS, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у розмірі - 8448, 80 грн. на строк з 05.03.2013 року по 05.03.2016 рік.

10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 132054, відповідно до якого запропоновано стягнути з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» невиплачені кошти за кредитним договором № 351/6536СLAPS, що був укладений між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та нею за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 рік у на загальну суму 17 380, 97 грн.

Звертає увагу суду, що заборгованість за штрафними санкціями не передбачена кредитним договором 351/6536СLAPS та незрозуміло, як саме було нарахована заборгованість за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 рік у вище зазначених сумах.

Окрім того, не зрозуміло на яких підставах кредитний договір зі страхування життя позичальника № 351/6536СLAPS від 05.03.2013 року містить ознаки кредитного договору, так як за своєю природою договір страхування та кредитний договір відрізняються істотними умовами та порядком здійснення розрахунків.

Як зазначено у виконавчому написі № 132054 від 10.06.2021 року, право вимоги виникло на підставі договору факторингу № 250521-ФК від 25.05.2021 року укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та ТОВ «Фінпром маркет», якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20/ФК від 09 липня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів, відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24 липня 2018, якому в свою чергу ТОВ «ФК «Бізнесфінанс», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1706/01 від 17.06.2015 року, якому ПАТ «Платинум банк», на підставі договору факторингу № 20140730-Г від 30 липня 2014 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 351/6536СLAPS від 05.03.2013 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 .

07.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Городецькою Ю.С. на підставі виконавчого напису № 132054 від 10.06.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67076279.

Вказує, що її, як сторону даних правовідносин, жодним чином не було повідомлено про існування даного виконавчого напису.

В свою чергу, виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХІІ. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін відповідно до якої постанову № 662 визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та роз`яснено, що кредитний договір, який не с нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Кредитний договір, який у цьому випадку не було нотаріально посвідчено, не може відноситися до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів у розумінні положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», адже на момент звернення банку до приватного нотаріуса Остапенко Є.М. для вчинення виконавчого напису про стягнення відповідної заборгованості з неї діяв Перелік документів у редакції постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, в якому вже не існувало чинних положень, які б передбачали можливість вчинення таких дій на укладеному в простій письмові формі договорі.

Таким чином, оскільки кредитний договір № 351/6536СLAPS від 05.03.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та нею не був нотаріально посвідчений, тому виконавчий напис № 132054 від 10.06.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем з порушенням постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, яка набрали законної сили та є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України та відповідно до якої Перелік документів, який передбачав можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, що діяв від 10 грудня 2014 року, втратив чинність у відповідній частині.

Відповідно до висновку Великої Палати ВСУ від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17 зазначено, що відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Главою 14 «Вчинення виконавчих написів» Закону України «Про нотаріат» визначений порядок вчинення виконавчих написів. Зокрема, норми статті 88 цього Закону (тут і далі - у первинній редакції) встановлюють, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться у пунктах 3.1, 3.3 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу II «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зробила такий висновок про застосування вказаної норми права: «Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувана до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувана права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами.

Вказує, що починаючи з 2016 року у Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» виникло право на звернення до суду з позовною заявою.

Однак, останній своїм правом не скористався, оскільки було відступлено право вимоги іншому стягувачу, який у відповідності до договору факторингу отримав право вимоги за Кредитним договором № 351/6536СLAPS від 05.03.2013 року та також не скористався відступленим правом у межах трирічної давності з моменту коли він дізнався або міг дізнатися про своє порушене право.

Таким чином, оскільки відповідно до кредитного договору № 351/6536СLAPS від 05.03.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та нею було встановлено строк повернення кредиту до 03.03.2016 року, а тому відповідач знав про час з якого його право було порушено та мав змогу звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису в межах трирічного строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувана; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

З огляду на викладене вважає, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, вона не мала безспірну заборгованість перед стягувачем, тому виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису так і з підстав неправомірності вимог стягувача через сплив строків позовної давності.

Ухвалою суду від 29.10.2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем відзив на позов не надано.

Ухвалою суду від 01.12.2021 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені, позивач надала суду заяву про розгляд справи без її участі, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, наведених в позові. Інші учасники причини неявки суду не сповістили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Єагеном Михайловичем, на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, було вчинено виконавчий напис за № 132054, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «Еліт фінанси», згідно договорів укладених між ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та ТОВ «Фінпром маркет», якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20/ФК від 09 липня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів, відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24 липня 2018, якому в свою чергу ТОВ «ФК «Бізнес фінанс», відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 1706/01 від 17.06.2015 року, якому ПАТ «Платинум банк», на підставі договору факторингу № 20140730-Г від 30 липня 2014 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 351/6536СLAPS від 05.03.2013 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 .

Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.05.2021 року по 03.06.2021 рік у сумі: 7 080, 59- заборгованість за тілом кредиту; 1 850, 42 — заборгованість за відсотками та комісією; 8 399, 96 грн. - заборгованість за штрафними санкціями; 50 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума становить 17 380, 97 грн.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того,підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суд у. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначається, що: «При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

З тексту оспорюваного виконавчого напису № 132054 від 10.06.2021 року судом встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У зв`язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 року у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Суд враховує, що касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 була відновлена.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Єаген Михайлович при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 10.06.2021 року не врахував обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні і повинен був відмовити Банку у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому позовні вимоги в частину визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню мають бути задоволені в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 908,00 грн. та витрат, понесених щодо забезпечення позову в сумі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Юлія Сергіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, який вчинено 10 червня 2021 року за № 132054 - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ “Фінансова компанія “Еліт фінанс” на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 1 362, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1

Відповідач: ТОВ «Фінансова компанія «Еліт інанс», місце знаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. М. Житомирська, 6/5.

Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Юлія Сергіївна, місце знаходження: 25000, м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 20, офіс 310.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда І. М. Шевченко