Рішення № 103119089, 10.02.2022, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/16/22

Провадження № 2/391/64/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2022р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча – суддя Мумига І.М.

за участю секретаря – Качинської О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради Кіровоградської області про встановлення факту перебування на утриманні та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), що належало спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КР№0052224, виданому як члену КДССП «Мрія» Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Сертифікат зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 06 березня 1997 року за № 189. Мати позивача – ОСОБА_3 була на утриманні ОСОБА_2 , так як приходилася останньому цивільною дружиною та була інвалідом третьої групи. Вони проживали однією сім`єю і вели спільне господарство з травня 1993 року по день його смерті. Спадщину після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийняла належним чином шляхом вступу в управління спадковим майном, але спадкових прав не оформила. ОСОБА_3 мати позивача – ІНФОРМАЦІЯ_2 померла і після її смерті відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) належну ОСОБА_2 . Позивачка змушена звернутись до суду з позовом, оскільки в нотаріальному порядку не може оформити своїх спадкових прав після смерті матері у зв`язку з відсутністю сертифікату на земельну часту (пай). Встановлення факту, визначеного в заяві, необхідно позивачці для оформлення спадкових прав.

На виконання вимог п. п.2, 3 ч.3 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12.01.2022 року було відкрито провадження у цій цивільній справі та призначено її у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 03.02.2022. (а.с30)

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали.

Відповідач Компаніївська селищна рада Кіровоградської області в особі представника Суховенко В.В., надіслала до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги визнали та не заперечували щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 01.04.1998 року (а.с.16).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю позивача. Даний факт просліджується з свідоцтва про народження позивача де матір`ю вказано ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.13-14).

Позивач зареєструвала шлюб та змінила дошлюбне прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с.12).

Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КР №0052224, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) члена КДССП «Мрія» розміром 11,3 умовних кадастрових гектара, розташовану на території Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Згідно інформації наданої відділом у Компаніївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Державний акт взамін сертифіката на земельну частку (пай) не видавався (а.с.17-18).

ОСОБА_3 була на утриманні ОСОБА_2 , що підтверджується довідками №02-23/278 від 27.07.2020, № 02-23/327 від 30.10.2020 виданими за підписом сільського голови В.Портянко Лозуватської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. (а.с.19-21).

Факт перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_2 підтверджується також актом складеним вуличними депутатами 30.10.2020, згідно якого заробітна плата та інші доходи ОСОБА_2 , були основним джерелом існування для ОСОБА_3 , оскільки остання була інвалідом третьої групи (а.с.22-24).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.25).

Ухвалою суду витребовувалася Спадкова справа заведена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Умріхіною К.А., після смерті ОСОБА_3 , з якої встановлено, що на користь позивачки померла склала заповіт 01.04.2004 року. Крім того, судом встановлено, що осіб, які оспорювали б право власності позивача на дану земельну частку (пай), немає, так як з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася лише позивачка. Постановою нотаріуса від 16.02.2021 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) (а.с.26).

Відповідно до ст.14 Конституції України та ч.2 ст.1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до ч.9 ст.5 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 у редакції від 05.05.1993, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частинами 6-9 статті 6 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 у редакції від 05.05.1993 при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації. Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі. До числа осіб, які працюють у сільському господарстві, належать усі працівники колективних сільськогосподарських підприємств, підсобних сільських господарств, селянських (фермерських) господарств, інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій. До числа осіб, зайнятих у соціальній сфері, належать працівники освіти, охорони здоров`я, культури, побутового обслуговування населення, зв`язку, торгівлі та громадського харчування, правоохоронних органів, Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів, а також пенсіонери з числа цих осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з пунктами 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР 1963 року до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року дії, що свідчать про прийняття спадщини визнається, що спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З таких підстав суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 81, 211, 223, 258-259, 263-265, 315, 354 ЦПК України, ст. ст.531, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, статтями 11, 16, 325, 328, 374, 392, 1216, 1218, 1223, 1265, 1268 ЦК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Компаніївської селищної ради Кіровоградської області про встановлення факту перебування на утриманні та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування– задовольнити повністю.

Встановити факт, перебування ОСОБА_3 , 1944 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні в ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 більше року.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 9,15 умовних кадастрових гектара на території Компаніївської селищної ради (с.Лозуватка) Кіровоградської області, в порядку спадкування після смерті спадкодавця – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкові права після смерті – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер платника податку НОМЕР_2 .

Відповідач: Територіальна громада в особі Компаніївської селищної ради, Кіровоградської області, юридична адреса: 28400, смт.Компаніївка, вул.Паркова, 4, код ЄДРПОУ 04364911.

Суддя І.МУМИГА