Ухвала суду № 103118863, 11.02.2022, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

11.02.2022 ЄУН 398/2705/18

Провадження №1-кп/389/266/21

У Х В А Л А

11 лютого 2022 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді зі складу колегії суддів - Ябчик Н.М., за участю: секретаря судового засідання Тарасенко Ю.О., прокурора Клюкіна К.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Громка А.В., розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120070001534 від 17.05.2018, стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, попередня ухвала стосовно обвинуваченого закінчує свою дію 13.02.2022 року. Обгрунтував клопотання тим, що ОСОБА_1 обвинувачуєтьсяу вчиннні умисного особливого тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, яке за своєю суттю є злочином вчиненим з прямим умислом, із застосуванням насильства щодо потерпілого та направлене на позбавлення життя, що значно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Тому враховуючи тяжкість покарання в разі доведення його вини, може в подальшому переховуватися. Крім того, обвинувачний не одружений, офіційно не працевлаштований, а отже суспільно-корисною діяльністю не займається та особистих доходів для проживання не має, періодично змінює місце проживання, за таких обставин соціальні зв`язки, обвинуваченого, не є настільки міцними. Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178 КПК України, враховуючи матеріали справи, які свідчать що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення та те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відповідно до Закону України №558-ІХ від 13.04.2020 року, згідно з абз.5 пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуальногокодексу України даний пункт викладено у новій редакції, тобто: «у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Суддя із складу колегії суддів - перебуває у відпустці, що унеможливлює її участь у судовому провадженні й може мати наслідком порушення передбаченого законом строку розгляду питання доцільності продовження запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого у зв`язку з цим, на підставі п.20-5 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Кримінального процесуального кодексу України, зазначене питання розглядається головуючим суддею зі складу колегії суддів - Ябчик Н.М.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати щодо обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до слідуючого.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для ув`язнення.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, беручи до уваги характер та обставини протиправних дій, враховуючи особу обвинуваченого, особисті та соціальні обставини життя, а також його зв`язки із суспільством, відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, тенденцію до вчинення ним кримінальних правопорушень, зважаючи на обґрунтовані наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків, які наразі не допитані даним складом суду, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання міри запобіжного заходу і на даний час не зникли, в зв`язку з чим застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Клопотання обвинуваченого та його захисника щодо обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту за своєю суттю є зміною запобіжного заходу, тобто останнє повинно вирішуватись колегіально, а не суддею одноособово, у разі розгляду справи колегіально.

З огляду на викладене та заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді взяття під варту, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, направленого на позбавлення життя потерпілого, підстави для визначення застави у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити дію запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Димитрова міста Олександрія Кіровоградської області, у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 12.55 год. 11 лютого 2022 року по 12.55год. 11 квітня 2022 року.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляція безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.