Ухвала суду № 103118365, 10.02.2022, Миронівський районний суд Київської області

10.02.2022 Єдиний унікальний № 371/56/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

09 лютого 2022 року м. Миронівка

ЄУН 371/56/22

Провадження № 2-а/371/28/22

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову, прийняту у справі про адміністративне правопорушення, порушеній за ст. 126 ч. 4 КУпАП.

Відповідно до вимог частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не долучено до адміністративного позову доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3 Закону «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону, за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статей 3,5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також, Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору.

Так, статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року дійшла висновку, що «За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, визначено, що ставка судового збору складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

У відповідності до вимог частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, за подання адміністративного позову у справі щодо накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Згідно правил частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України Про державний бюджет України на 2022 рік» для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA738999980313171206000010748, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Документ, що підтверджує сплату судового збору, подається до Миронівського районного суду Київської області в оригіналі.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в семиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві положення пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, за якими в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук