Ухвала суду № 103117434, 11.02.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1433/22

2-з/357/48/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву, про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

04.02.2022 представник заявника, адвокат Федоренко Володимир Сергійович, звернувся до суду із вказаною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 09.02.2022, до пред`явлення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, відділ державної виконавчої служби у м. Біла Церква Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якій просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., зареєстрований в реєстрі за № 2412 від 28.08.2019 року про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , в рамках виконавчого провадження № 67835450, відкритого 22.12.2021 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ).

Заяву обґрунтовує тим, що 03.02.2022 року ОСОБА_1 отримала від Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) постанову про відкриття виконавчого провадження № 67835450 від 22.12.2021. Постанова винесена з метою примусового виконання виконавчого напису № 2412, виданого 28.08.2019 приватним нотаріусом Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру, належну на праві власності ОСОБА_1 . Вважає необхідним забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2412 від 28.08.2019, який буде оскаржено в судовому порядку, до вирішення судом справи по суті позовних вимог та ухвалення рішення. Невжиття заходів в подальшому може істотно ускладнити або унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення позовних вимог, оскільки за час розгляду судом справи, на підставі оскаржуваного виконавчого напису державним виконавцем Відділу ДВС у м. Біла Церква ЦМУ Міністерства юстиції Шаповал А.В. в рамках виконавчого провадження буде звернуто стягнення на квартиру, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , що може призвести до її вибуття з права власності позивачки. Вважає, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, на підставі виконавчого напису нотаріусу, та встановлення заборони на здійснення виконавчих дій є ефективним способом, який захистить права та інтереси позивача й, водночас, не завдасть шкоди та збитків відповідачу, а лише відстрочить на період розгляду судової справи, проведення виконавчих дій, що відповідає постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20.

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пункт 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, предметом майбутнього позову ОСОБА_1 до АТ Комерційний банк «Приватбанк»,третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, відділ державної виконавчої служби у м. Біла Церква Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за №2412 від 28.08.2019 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

З матеріалів доданих до заяви вбачається, що 22.12.2021 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області Шаповал Анастасією Валентинівною відкрито виконавче провадження №67835450 щодо звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 борг якої становить 564 456,80 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Заявник має намір у відповідності до ч. 4 ст. 152 ЦПК України (протягом10 днів) звернутись до суду з позовом до АТ Комерційний банк «Приватбанк», про визнання виконавчого напису визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за №2412 від 28.08.2019 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню, на підставі якого відкрито виконавче провадження, з метою захисту своїх порушених прав, а тому просить суд забезпечити позов до пред`явлення позову до суду шляхом зупинення стягненняна підставі виконавчого документа, адже невжиття таких заходів призведе до утруднення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову.

Тому, враховуючи, що позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог(визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню) та з метою забезпечення поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.

Спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не завдасть шкоди відповідачу, а лише відстрочить, на період розгляду справи, проведення виконавчих дій.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України уразі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.

Керуючись ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме: зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 2412 від 28.08.2019 про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , в рамках виконавчого провадження № 67835450, відкритого 22.12.2021 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ).

Стягувач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Боржник: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена 11.02.2022.

СуддяО. В. Бондаренко