Ухвала суду № 103117126, 11.02.2022, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 347/774/19

Провадження №: 1-кп/0343/42/22

У Х В А Л А

про продовження строку дії покладених обов`язків та

про продовження застосування запобіжних заходів

11 лютого 2022 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді Андрусіва І.М.,

суддів: Тураша В.А., Керніцького І.І.,

секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області матеріали кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017090190000108 від 19.03.2017 про обвинувачення:

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 286 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора - Орищенка І.В.,

захисників: Савчука Р.Р., Олага О.М., Керницького В.М.,

В С Т А Н О В И В:

в Долинському районному суді Івано - Франківської області на розгляді знаходиться дане кримінальне провадження.

21 грудня 2021 року ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до 21.02.2022, обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язів до 21.02.2022, а обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.02.2022.

Прокурор Чемеринський Л.Я. подав клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обвинуваченим.

Обґрунтовує подані клопотання тим, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з початку січня 2018 року по 06.09.2018 відповідно до спільно розробленого та узгодженого плану злочинних дій та розподілу ролей організували та вчинили розбійний напад на помешкання подружжя ОСОБА_6 та заволодіння їх майном за адресою: АДРЕСА_1 , організували та вчинили знищення та пошкодження майна ОСОБА_7 - приміщення ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 " розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , придбали, перевозили та зберігали вибуховий пристрій. Крім цього, ОСОБА_3 вчинив придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 - придбання та зберігання вибухової речовини, а ОСОБА_1 - порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Причетність обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їм злочинів підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час судового розгляду наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають місця праці та доходу.

Враховуючи обсяг доказів які підлягають дослідженню, до спливу строку раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів завершити судовий розгляд справи неможливо. Підстави для зміни запобіжних заходів на даний час відсутні.

У разі застосування більш м`яких запобіжних заходів обвинувачені не будуть виконувати покладені на них процесуальні обов`язки та матимуть можливість перешкоджати швидкому судовому розгляду.

Прокурор Орищенко І.В. в судовому засіданні подані клопотання підтримав, просив їх задовольнити, оскільки ризики впливу на потерпілих і свідків продовжують існувати.

Захиник ОСОБА_8 в судовому засіданні просив обрати овинуваченому ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник Савчук Р.Р. заперчив щодо продовження застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою його підзахисному ОСОБА_3 , оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, свідки та потерпілі вже були допитані в Богородчанському районному суді Івано - Франківської області, а тому просив обрати більш м`який запобіжний захід. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 також відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні захисник Олаг О.М. підтримує думку своїх колег.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши доводи викладені в клопотанні, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Розділ ІІ Кримінально процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Як передбачено ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Для об`єктивного вирішення питання про продовження строку дії запобіжних заходів або заміну запобіжного заходу на більш м`який колегії суддів необхідно дати відповіді на такі питання:

1) чи на цей час існують обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України?

2) чи може будь-який із більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає дослідження судом таких обставин (фактів):

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На стадії судового провадження, такий стандарт доказування як "обґрунтована підозра" втрачає свою актуальність і при оцінці доказів повинен бути застосований критерій доведеності "поза розумним сумнівом", який випливає із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Однак, даний критерій може бути застосований тільки під час ухвалення остаточного судового рішення, яким буде розглянуто по суті та вирішено питання про визнання особи винною у вчинені злочину та призначення їй покарання.

Намагання надати оцінку доказам, які були досліджені в результаті судового розгляду кримінального провадження до ухвалення остаточного судового рішення, може бути визнано сторонами як ознака упередженості суду та стати правовою підставою для відводу складу суду.

Однак, оскільки зібрані під час досудового розслідування докази були достатніми для складання обвинувального акту, обвинувачені, могли вчинити такі кримінальні правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Крім того, необхідно належним чином оцінити наявність ризиків, які виправдовують продовження тримання під вартою, та які можна обґрунтувати конкретними обставинами справи, а не абстрактними формулюваннями, надаючи належну оцінку індивідуальним обставинам. Наведення таких аргументів може виправдовувати тримання під вартою (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 88). Такі аргументи не можуть використовувати формалістичну та абстрактну мову, також не дозволяється щоразу при розгляді питання про тримання під вартою використовувати ідентичні або стереотипні формулювання, автоматично продовжувати тримання під вартою (Рішення у справі Lisovskij проти Литви від 2 травня 2017 року, заява № 36249/14, параграф 77).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

У клопотанні прокурор зазначає про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості того, що особа перешкоджатиме досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду чи створить загрозу суспільству.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза розумним сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому, ризик як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Прокурор розкриваючи ризики переховування обвинувачених від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень посилається, як на тяжкість можливого покарання, так і на докази, які долучені до матеріалів кримінального провадження.

Підставою вважати, що обвинувачені можуть незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні є те, що останніх не допитано в ході судового розгляду.

Вагомим аргументом є також те, що у обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає постійного місця проживання в Івано - Франківській області, що може спонукати їх уникнути правосуддя способами, передбаченими ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, застосувати інший, більш м`який вид запобіжного заходу про який клопоче сторона захисту, неможливо, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню вищевказаним ризикам.

Доводи захисників в частині того, що вплив обвинувачених на свідків, експертів чи інших обвинувачених неможливий, оскільки такі вже були допитані в судовому засіданні Богородчанського районного суду Івано - Франківської області суд відхиляє, тому, що дане кримінальне провадження було направлено до Долинського районного суду Івано - Франківської області на новий розгляд, яке розпочате із стадії підготовчого судового засідання.

За таких обставин колегія суддів приходить висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжних заходів слід задовольнити, а клопотання захисників про обрання запобіжних заходів непов`язаних із триманням під вартою - задоволенню не підлягає, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні ряду умисних тяжких злочинів, які вчинено групою осіб.

Доводи сторони захисту про недоведеність ризиків та не підтвердження їх доказами суд вважає непереконливими, оскільки ризики вчинення певних дій обвинуваченими у кримінальному провадженні за своєю суттю носять імовірнісний характер. Сторона обвинувачення не зобов`язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, вже були вчинені обвинуваченими, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід.

Суд вважає, що застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, на які вказують захисники, на даний час не спроможні гарантувати їх належну поведінку. Жоден із інших альтернативних запобіжних заходів не може забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існують на даний час.

Запобіжні заходи обрані обвинуваченим у повній мірі відповідають меті, з якою застосовуються ці запобіжні заходи.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, корисливий мотив злочинів та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також особи обвинувачених, їх матеріальний та сімейний стан, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 372 150 грн (2481 х 150 = 372150), що становить 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, оскільки внесення застави в такому розмірі, враховуючи матеріальний стан обвинувачених, може гарантувати виконання покладених на них обов`язків, при цьому не являється завідомо непомірним для них.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на них такі обов`язки, зокрема:

1) прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування із потерпілими, свідками, експертами, іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання у Рахівський районний відділ УДМС у Закарпатській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 110, 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 205, 314-316, 372, 532, 534, суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків та про продовження застосування запобіжних заходів обвинуваченим: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 11 квітня 2022 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень 00 коп., що становить 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали до 11 квітня 2022 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із потерпілими, свідками, експертами, іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання у Рахівський районний відділ УДМС у Закарпатській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказані реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265, коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Івано - Франківська установа виконання покарань № 12", м. Івано - Франківськ.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 11 квітня 2022 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень 00 коп., що становить 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали до 11 квітня 2022 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із потерпілими, свідками, експертами, іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання у Рахівський районний відділ УДМС у Закарпатській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказані реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265, коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", м. Івано-Франківськ.

Якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебувають обвинувачені, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цих обвинувачених під вартою, після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ "Івано - Франківська установа виконання покарань № 12", м. Івано - Франківськ має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 з-під варти та повідомити головуючого суддю Долинського районного суду Івано - Франківської області Андрусіва Ігора Михайловича.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого (-их) з-під варти внаслідок внесення суми застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений (-і) зобов`язаний (-і) виконувати покладені на нього/них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 на строк 2 (два) місяці, тобто до 11 квітня 2022 року покладених на нього обов`язків:

- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання у Косівський районний відділ УДМС в Івано-Франківській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Залишити на зберіганні суду паспорт громадянина України.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 у період з 22.00 год до 07.00 год., на строк 2 (два) місяці, тобто до 11 квітня 2022 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 на строк 2 (два) місяці, тобто до 11 квітня 2022 року такі обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання у Рахівський районний відділ УДМС у Закарпатській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 Кримінально процесуального кодексу України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Виконання ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доручити начальнику Державної установи "Івано - Франківська установа виконання покарань № 12", направивши копію ухвали на електронну адресу е-mail: UVP12@UKR.NET.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя: І.М.Андрусів

Судді: В.А.Тураш

І.І.Керніцький