Вирок № 103116482, 10.02.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/4142/21

Провадження № 1-кп/210/225/22

"10" лютого 2022 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Перог Р.О.

сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому розгляді: прокурори Криворізької південної окружної прокуратури Райкович К.Ф., Ганський В.В., обвинувачений ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг обвинувальні акти у об`єднаних кримінальних провадженнях № 12021041710000379, внесеному 25 липня 2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, № 12021041710000599, внесеному 15 жовтня 2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань та № 12021041710000407, внесеному 03 серпня 2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Сніжне Донецької області, українця, громадянина України, освіта середньо-технічна, не працевлаштованого, не одруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:

1). 11.10.2002 року Апеляційним судом Донецької області за ст.ст.93, ч.3 142 КК України (в редакції 1960 року), ст.15, ч.3 185, 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна. Звільнився 08.01.2015 року по відбуттю строку покарання;

2). 08.10.2015 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;

3). 26.03.2018 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст.309, ч. 2 ст.190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць;

4). 06.12.2018 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст. 71 КК України, до покарання у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 29.03.2019 року по відбуттю строку покарання;

5). 29.05.2020 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст.236, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16.06.2021 року знятий з обліку Металургійного районного відділу ДУ «Центр пробації у зв`язку із закінченням іспитового строку,

6). 13.12.2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.190 КК України із затвердженням угоди до покарання у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 29.05.2020 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 263, ч. 2 с. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин.

Так, ОСОБА_1 діючи повторно, 24 липня 2021 року о 14 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Всемобільний», розташованому за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Металургів, будинок 24, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, користуючись відсутністю уваги потерпілої та інших осіб, шляхом вільного доступу зі стойки продавця, таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон марки «iPhpne» Silver 32 Gb, Imei: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 2939 від 28.07.2021 становить 3900 грн.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, маючи можливість розпорядитись викраденим майном на свою користь.

Сума завданих потерпілій ОСОБА_3 збитків становить 3900 грн.

За вказаним епізодом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , діючи повторно, 03 серпня 2021 року о 11 годині 06 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Металургів, будинок 26, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, користуючись відсутністю уваги потерпілого та інших осіб, шляхом вільного доступу зі стойки продавця, таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3» (2017), Imei: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 3047 від 05.08.2021 становить 1650 грн.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, маючи можливість розпорядитись викраденим майном на свою користь.

Сума завданих потерпілому ОСОБА_4 збитків становить 1650 грн.

За вказаним епізодом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , діючи повторно, 13 вересня 2021 року о 21 годині 30 хвилин, під час слідування у вагоні трамваю КП «Швидкісний трамвай» на зупинці громадського транспорту «проспект Металургів» у Металургійному районі міста Кривого Рогу, маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, користуючись відсутністю уваги потерпілого який спав на пасажирському кріслі в вагоні трамваю, шляхом вільного доступу із сумки яка була на потерпілому ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу таємно викрав належний останньому смартфон марки Honor 10 Lite (HRY-LX1) 3/32 Gb DUAL SIM Sapphire Blue, Imei-1: НОМЕР_3 , Imei-2: НОМЕР_4 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 4085 від 19.10.2021 становить 2625,00 грн.

Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свою користь, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 2625,00 грн.

За вказаним епізодом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у пред`явлених обвинуваченнях визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та пояснив суду, що у липні 2021 року зайшов в магазин по пр-ту Металургів, та зі стойки продавця викрав належний потерпілій мобільний телефон марки «iPhоne», який хотів продати, однак в магизині були камери відеоспостереження, і його через дві години зупинили працівники поліції та він повернув телефон. Крім того, через деякий час, він зайшов до приміщення іншого магазину, де продаються мобільні телефони, по проспекту Металургів, побачив, що на зарядці знаходиться мобільний телефон марки «Samsung», відвернувши увагу потерпілого, зняв його з зарядки та виніс з магазину. Хотів продати, однак потерпілий запам"ятав його прикмети, та він був затриманий працівниками поліції, телефон не встиг продати, повернув потерпілому. Крім того, у вересні у вечірній час, перебуваючи у вагоні трамваю, користуючись відсутністю уваги потерпілого, витягнув з його сумки мобільний марки Honor, який також мав намір продати. Однак працівники поліції знайшли його вдома, та він віддав телефон. Крадіжки здійснював, оскільки не вистачало грошей, які він заробляв не офіційно. У вчиненому кається, просить суворо не карати.

ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказані вищевказані злочини за обставин, які встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення не надходило.

Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочинів визнає повністю.

Обвинувачений дане клопотання підтримав.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред`явлених обвинуваченнях визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів, які стосуються речових доказів та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту потерпілих, свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.

Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані в справі докази та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченого слід визнати винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, та кваліфікувати його дії: за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Згідно з частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з частиною 4 статті 12 КК України вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення за частиною 2 статті 185 КК України є нетяжкими злочинами.

При визначені виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65-68 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 скоїв нетяжкі злочини; офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, в переважній більшості за злочини проти власності, за які відбував покарання в умовах ізоляції від суспільства; під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, не одружений, дітей на утриманні немає, за місцем мешкання характеризується негативно, завдана майнова шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить також із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Обставинами, яка пом`якшують покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, безперечне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, в обвинувальному акті не заявлено, а суд, з урахуванням приписів статті 337 КПК України, не може погіршити становище обвинуваченого та самостійно визначити такі обставини за відсутності на їх посилання в обвинувальному акті.

Суд також приймає до уваги досудову доповідь, згідно з якою виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєних злочинів, даних про особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, у тому числі й за злочини проти власності, відбував реальну міру покарання, в той же час за наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, положення статті 69-1 КК України, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, зокрема повернення викраденого майна на стадії досудового розслідування, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_1 основного покарання у вигляді обмеження волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засуджених та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства.

Таке покарання буде відповідати положенням статті 65 КК України та особі обвинуваченого.

Крім того, остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити за правилами частини 4 статті 70 КК України – за сукупністю злочинів, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 вироком від 13 грудня 2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із затвердженням угоди засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Вирок не оскаржений, набрав законної сили 12 січня 2022 року.

Відповідно до частини 4 статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статей 50, 65 КК сукупна кримінально-правова оцінка суспільної небезпечності злочинів, вчинених до постановлення попереднього вироку, про частину з яких стало відомо після його ухвалення, та особи, яка їх вчинила, що виявляється у обранні судом виду і розміру покарання засудженому, законодавчо забезпечена виключно положеннями ч. 4 ст. 70 КК, підстав до відступу від вимог яких чинне законодавство не містить.

Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 72, 75-78 цього Кодексу не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інші злочини, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально.

Законодавець в частині 1 статті 70 КК встановив три альтернативних способи (правила) призначення остаточного покарання: поглинання менш суворого більш суворим, повне складання покарань, часткове складання покарань.

Суд, призначивши покарання за сукупністю злочинів, коли особа до ухвалення вироку в першій справі вчинила інші злочини, має право лише після призначення остаточного покарання за спеціальними правилами частини 4 статті 70 КК вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточно призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст. 75 КК, або на підставі сукупної оцінки всіх вчинених злочинів не застосовувати такого з урахуванням суспільної небезпечності як вчиненого, так і особи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчинив три крадіжки, кваліфіковані за частиною 2 статті 185 КК України (за ознакою повторності).

Кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_1 вже засуджений, вчинений ним після направлення трьох обвинувальних актів до суду ( в даному провадженні).

Зміст і логіка закону України про кримінальну відповідальність у цьому контексті полягає в тому, що призначення покарання особі, яка вчинила більше одного злочину, має передбачати оцінку всієї сукупності злочинів, вчинених до ухвалення вироку, оскільки така сукупність визначальною мірою характеризує ступінь суспільної небезпечності як винуватої особи, так і вчинених нею злочинів, належна оцінка чого є передумовою обрання належного заходу кримінально-правового впливу за правилами ст. 70 КК.

Враховуючи, викладене, а так самой те, що ОСОБА_1 неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, у тому числі й за злочини проти власності, та знову вчинив кримінальні правопорушення проти власності, за одне з яких вже засуджений, суд не вбачає підстав для застосування положень статті 75 КК України.

Самостійне виконання вироку Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу порушує приписи ч. 4 ст. 70 КК, які не визначають відмінних варіантів призначення покарання залежно від того, чи застосовано за одним з вироків звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, в той час як за цим вироком суд призначає покарання до реального його відбування.

Не застосування спеціальних правил ч. 4 ст. 70 КК суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку за необхідне визначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань за сукупністю злочинів, відповідно до ч.4 ст.70 КК України, оскільки, кримінальні правопорушення, за які призначається покарання ОСОБА_1 у даних кримінальних провадженнях, були вчинені ним 24.07.2021 року, 03.08.2021 року та 13.09.2021 року, тобто до постановлення попереднього вироку (Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу).

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Цивільні позови не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 січня 2022 року у кримінальному провадженні №12022041710000001 від 01.01.2022 року, за ст.121 ч.1 КК України відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування даних кримінальних проваджень запобіжний захід не застосовувався та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткого складання призначених покарань, та до покарання, призначеним за цим вирок частково приєднати покарання за вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 грудня 2021 року, а саме у виді одного місяця і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту звернення вироку до виконання .

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 – не обирати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «iPhpne» Silver 32 Gb, Imei: НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити у володінні останньої;

- смартфон марки Honor 10 Lite (HRY-LX1) 3/32 Gb DUAL SIM Sapphire Blue, Imei-1: НОМЕР_3 , Imei-2: НОМЕР_4 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити у володінні останнього;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J3» (2017), Imei: НОМЕР_2 - який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити у володінні останнього.

Матеріали об`єднаних кримінальних проваджень №12021041710000379, № 12021041710000407 та № 12021041710000599 - залишити у справі № 210/4142/21.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: О. В. Чайкіна