Вирок № 103116469, 07.02.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/932/597/21

Справа № 932/10103/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді – Татарчук Л.О.

при секретарі – Батіщевій К.С.

за участю:

прокурора – Карпенко Р.І.

обвинуваченого

(в режимі відеоконференції) – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції,кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12021046640001038, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ленінград Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21.04.2010 Автозаводським районним судом м.Кременчуга Полтавської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. Звільнився 26.05.2011 року умовно – достроково на невідбутий термін 1 рік 18 днів;

- 25.10.2011 Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 31.01.2012 Київським районним судом м.Полтави за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 25.10.2011 року більш суворим покаранням за даним вироком суду остаточно до відбуття призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

- 03.11.2015 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 03.04.2017 Київським районним судом м.Полтави за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 21.07.2017 Полтавським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Київського районного суд

м. Полтава від 03.04.2017 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 24.05.2018 Ленінським районним судом м.Полтави за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 21.07.2017 та остаточно до відбуття призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Вироком Полтавського апеляційного суду від 26.12.2019 даний вирок суду скасовано та призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 21.07.2017 року та остаточно визначено покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі;

-31.01.2020 Крюківським районним судом м.Кременчуга Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 358, ч.ч. 1, 2 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Полтавського апеляційного суду більш суворим за даним вироком суду остаточно до відбуття призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років;

- 16.03.2020 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.4 ст.358, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ч.4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Крюківського районного суду м.Кременчуга від 31.01.2020 та остаточно до відбуття призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. 22.09.2020 Полтавським апеляційним судом Полтавської області вирок суду змінено в частині вирішення цивільних позовів, в іншій частині вирок суду залишено без змін. Звільнився 06.10.2020 року по відбуттю строку покарання;

-01.02.2022 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , маючи умисел на використання завідомо підробленого документа – посвідчення водія, оформлення та видача якого, згідно зі ст. 5-1 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993, здійснюється територіальними центрами МВС та яке відповідно до п. 2

ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» є документом, що підтверджує право на керування транспортними засобами відповідної категорії, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, придбав завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою використання завідомо підробленого документа.

06.08.2021 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2104» державний номерний знак « НОМЕР_2 », рухався по проїзній частині площі Героїв Майдану у м. Дніпро, де напроти будинку 1, будучи зупиненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Дніпро, діючи умисно, з метою використання підробленого офіційного документу, достовірно знаючи та розуміючи, що наявне у нього при собіпосвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , заповнене на ім`я ОСОБА_1 є підробленим, а саме бланк посвідчення, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, надав працівникам поліції у якості документа, що посвідчує його особу та підтверджує право керування вказаним транспортним засобом, тим самим використав підроблений офіційний документ.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_1 , що виразилися у використані завідомо підробленого документа, кваліфіковані за ч.4 ст. 358 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами обвинуваченого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що в липні 2021 року в м.Кременчуг, біля будівлі МРЕО, у раніше незнайомого чоловіка, анкетних даних якого не пам`ятає, він познайомився з чоловіком, який запропонував йому придбати посвідчення водія за 7000 гривень. На дану пропозицію він погодився, оскільки посвідчення йому було потрібно для керування власним автомобілем, передав свої фото. Будь – яких курсів для водіїв він не відвідував, автошколу не закінчував, екзаменів, необхідних для отримання водійського посвідчення, не здавав, а тому розумів, що дане посвідчення буде отримано на підставі фіктивних даних. Заплатив в два етапи по 3 500 гривень цьому чоловіку, він отримав посвідчення водія на своє ім`я. Розумів, що даний документ є підробленим, оскільки екзаменів для його отримання він не здавав, отримав за грошові кошти. Дане посвідчення він використовував під час керування транспортним засобом.

Далі, точної дати він не пам`ятає, перебуваючи у місті Дніпро, керуючи своїм власним автомобілем, був зупинений працівниками поліції, яким надав вищезазначене підроблене посвідчення.

В скоєному покаявся.

В ході досудового розслідування примусові заходи фізичного та психологічного примусу з боку робітників поліції до нього не застосовувалися.

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду від 06.08.2021 року відповідно до якого оглянуто посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , (том 1 а.с. 8) яке визнано речовим доказом. (том 1 а.с. 22-23)

Копією посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . (том 1 а.с. 9)

Даними висновку експерта № СЕ-19/104-21/25880-ДД від 20.08.2021 року, відповідно до якого, зображення серії та номера бланка посвідчення водія з реквізитами підприємства виробника нанесені способом ретрансферного друку; інші зображення бланка посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім`я ОСОБА_1 , отримані способом струминного друку за допомогою копіювально – розмножувальної техніки ( типу струминного принтера, копіра, тощо).

Ознак внесення змін до первинного змісту посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 не виявлено.

Бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , заповненого на ім`я ОСОБА_1 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України. (том 1 а.с. 18-21)

Інформацією регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області від 09.10.2021 року відповідно до якого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія будь – яких категорій не отримував (том 1 а.с. 33)

Таким чином, суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_1 , оскільки досліджені вищезазначені докази, які є в матеріалах кримінального провадження, отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, а його умисні дії, що виразилися у використані завідомо підробленого документа, вірно кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку, особу обвинуваченого, який на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також відношення обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєного.

Щире каяття, сприяння органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення, суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому - суд відносить рецидив злочинів.

Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, його щире каяття у скоєному, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, що буде в даному випадку законним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, з урахуванням вироку Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.02.2022 року, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта при проведені експертизи по кримінальній справі, суд, враховуючи ступінь вини та майновий стан обвинуваченого, вважає необхідним покласти їх на обвинуваченого в повному обсязі.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком суду більш суворим покаранням за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.02.2022 року, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з 07 лютого 2022 року.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.02.2022 року з 06.08.2021 по 07.02.2022 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (том 1 а.с. 22-23, 24) – знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи СЕ-19/104-21/25880-ДД від 20.08.2021 року в сумі 1372 грн. 96 коп., код бюджетної класифікації: 24060300 (том 1 а.с.17).

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук