Рішення № 103115389, 08.02.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7978/21

пр.№ 2/464/363/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання – Цуняк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, –

встановив:

Позивач ПрАТ «Страхова компанія «Велтлінер» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на виплату страхового відшкодування в розмірі 33 323,44 грн., а також стягнення з відповідачів судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2 270 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмір 3 300 грн. В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 26.09.2020 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Chevrolet», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та автомобіля марки «BMW X3», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження. Відтак останній звернувся в ПрАТ «Страхова компанія «Велтлінер» з повідомленням про настання ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим позивач сплатив кошти за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу потерпілого у сумі 85 351,70 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент вчинення ним ДТП була застрахована згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» відповідно до полісу ОСЦПВ № АО 2430294, позивач звернувся до суду з позовом до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування витрат, понесених на страхове відшкодування у розмірі 52 028,26 грн., тобто на суму відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW X3», р.н. НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу. Враховуючи наведені обставини, для відшкодування шкоди в повному обсязі, відповідач повинен сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 33 323,44 грн. Окрім цього, просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 300 грн. та витрати, пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2 270 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомив та не подав відзиву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 26.10.2020 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Відповідно до такої постанови, ОСОБА_1 26.09.2020 о 15:40 год. на вул.Стрийська, 31 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «Chevrolet», р.н. НОМЕР_1 , не був уважним, не обрав безпечну швидкість руху та безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Skoda», р.н., НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який в результаті інерційного руху здійснив зіткнення з автомобілем марки «BMW», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги пунктів 2.3 б, 12.1, 13.1 ПДР.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 26.09.2020, є встановленим та не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Так, 28.09.2020 власник автомобіля марки «BMW», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до позивача з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №224/20-КАСКО від 02.11.2020, звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахування зносу пошкодженого колісного транспортного засобу №ФД-152 від 16.10.2020, розрахунку суми страхового відшкодування та умов договору добровільного страхування наземного транспорту №КА086342 від 26.02.2020, розмір страхового відшкодування складав 85 351,70 грн., яке ПрАТ «СК «Велтлінер» сплатило ОСОБА_2 за відновлювальний пошкоджений ремонт транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням №1824 від 02.11.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», р.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП, яке мало місце 26.09.2020, була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», згідно з полісом серії № АО 2430294.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.12.2021, яке набрало законної сили 04.01.2022, стягнуто з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» на користь ПрАТ «СК «Велтлінер» страхове відшкодування у розмірі 52 028, 26 грн.

Згідно із статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Отже, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи те, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.09.2020, ПрАТ «СК «Велтлінер» здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, до вказаного страховика перейшли права кредитора у відповідному деліктному зобов`язанні, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 33 323, 44 грн.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача ОСОБА_5 надано договір про надання юридичної допомоги від 27.04.2018, ордер про надання правової допомоги серії ВС №1107689 від 27.04.2018, а також детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 08.02.2022 у розмірі 3 300, 00 грн., у зв`язку з чим, за відсутності будь-яких заперечень чи пояснень відповідача, такі витрати необхідно стягнути на користь позивача ТзОВ «СК «Велтлінер».

Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 512, 514, 993, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, статтями 25, 27 Закону України «Про страхування», статтями 2, 81, 89, 142, 223, 247, 263 – 265, 280 – 289 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» (р/р № НОМЕР_5 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 25285050, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 1В) відшкодування шкоди в розмірі 33 323 (тридцять три тисячі триста двадцять три) гривні 44 (сорок чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» (р/р № НОМЕР_5 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 25285050, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 1В) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» (р/р № НОМЕР_5 в АТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 25285050, місцезнаходження: м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 1В) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 300 (три тисячі триста) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.