Рішення № 103114913, 09.02.2022, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.02.2022

ЄУН 937/12289/21

2/937/4761/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Честнєйшої Ю.О.,

секретаря – Чудакової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за реєстровим № 70876 від 11 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», заборгованості в розмірі 8836,46 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. було вчинено виконавчий напис № 70876 про стягнення з позивача ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 8836,46 грн. на користь відповідача ТОВ «Форвард Фінансів». 11.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А. О. на підставі вказаного виконавчого напису була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №67470899. 06.12.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. в рамках виконавчого провадження №67470899 було звернуто стягнення на доходи позивача. Позивач вважає, що вищезазначений виконавчий напис вчинений з порушення чинного законодавства, оскільки нотаріус вчиняючи напис не пересвідчився безспірності заборгованості за кредитним договором. Також договір про споживчий кредит, за яким проводиться стягнення, не посвідчувався нотаріально, що унеможливлює стягнення у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Також позивач не погоджується з сумою заборгованості визначеною відповідачем, оскільки всупереч п.п.2.3. п.2 гл.16.р 2 Порядку вчинення нотаріальних дій перед вчиненням виконавчого напису, письмова вимога про усунення порушень договору позивачу не направлялась, так само позивач не одержувала жодних розрахунків заборгованості, що об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї та оспорити вимоги відповідача.

На підставі викладеного вважає, що виконавчий напис нотаріуса можливо визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року відкрито провадження по справі та витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №70876 від 11.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Форвард Фінансів», заборгованості в розмірі 8836,46 грн .

Однак, приватний нотаріус належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис не надіслав.

Ухвалою суду від 20.12.2021року зупинено стягнення на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого напису №70876 від 11.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Форвард Фінансів», заборгованості в розмірі 8836,46 грн. , що здійснюється у примусовому порядку приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О. по виконавчому провадженню №67470899.

На виконання вимог ухвали суду від 20.12.2021року про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. постановою від 28.12.2021 року зупинив вчинення виконавчих дій з примусового викоання виконавчого напису №70876 виданого 11.06.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_4 ОСОБА_3 на користь ТОВ «Форвард Фінансів», заборгованості в розмірі 8836,46 грн.

У судове засідання позивач не з`явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримали в повному обсязі, просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правову допомогу.

Представник відповідача надіслав відзив, в якому посилається на те, що ними нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані усі документи, які підвереджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Також вважають, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Також від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, оскільки до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, у тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 1500 грн. На підставі чого просить відмовити позивачу у задоволенні позивних вимог та у стягненні на правничу допомогу.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи чи заперечень не надали.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що 29 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено кредитний договір № 001-07006-29-1213 від 29 грудня 2013 року на суму 2598 гривень на строк 24 місяці. Тобто строк вимоги за даним договором настав 29.12.2015 /а.с11/.

Згідно копії свідоцтва прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 стало « ОСОБА_5 » /а.с.19/.

11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №70876 про стягнення з позивача ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 8836,46 грн. за кредитним договором № № 001-07006-29-1213 від 29 грудня 2013 року, укладеного між позивачем ПАТ «Дельта Банк» правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 449/К від 11 травня 2018 року є ТОВ «ФК «Женева», правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №03-11-02-Д від 03.11.2020 року є ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №28-01/21 від 28.01.2021 є ТОВ «Центр фінансового лізингу» правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 02-06/21 від 02.06.2021 року є ТОВ «Форвард фінансів» /а.с.10/.

11.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименко А. О. на підставі вказаного виконавчого напису була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №67470899./а.с.16/.

06.12.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. в рамках виконавчого провадження №67470899 було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 /а.с.17-18/

Аналізуючи доводи позивача, суд доходить наступного.

Відповідно до ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України – для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме: надаються оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Обов`язком нотаріуса до вчинення виконавчого напису є перевірка наданих стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання боржником, щодо наявності безспірності боргу. Безспірний борг – це борг, що визнається боржником і кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.

У даній справі позивач заперечує щодо безспірності боргу, будь-яких документів від відповідача не отримував.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача. Витребувані за ухвалами суду копії документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису, не були надані. Будь-яких документів, розрахунків заборгованості, виписок з рахунку позичальника, з яких можливо було би дійти висновку про наявність заборгованості та її безспірність, суду надано не було.

Крім того, у виконавчому написі міститься посилання на Договори відступлення прав вимоги від 11.05.2018 року, 03.11.2020 року, 28.01.2021 року, 02.06. 2021 року але копії таких договорів суду надано не було, внаслідок чого взагалі неможливо дійти висновку про набуття права вимоги у відповідача за даним кредитним договором.

Таким чином, дослідивши зібрані докази і оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса, судом встановлено, що вимоги до його оформлення, передбачені чинним законодавством України, приватним нотаріусом не виконані, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Судом враховується те, що кредит позивачу був наданий 29.12.2013, та мав бути повернутий до 29.12.2015, тоді як період нарахування боргу з відсотками – з 29.12.2013 року по 07.06.2021 року, що суперечить нормам Цивільного кодексу України. Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28.03.2018 року у справі № 14-10цс18, та у постанові від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц. Крім того, відповідачем не було надано доказів про повідомлення боржника про зміну кредитора та направлення йому вимоги про погашення боргу.

Викладене свідчить про те, що суму боргу, яка вказана у виконавчому написі не можна вважати безспірною.

Крім того, зі змісту виконавчого напису вбачається, що останній був вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір, було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення Переліку документів новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України. На сьогодні редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 11.06.2021 року, тобто після набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 законної сили, а отже на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та не чинним.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому стягнення не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису.

У даному випадку укладений кредитний договір також не було посвідчено нотаріально, що унеможливлює стягнення у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

На підставі викладеного, враховуючи те, що на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису від 11.06.2021 року визначена товариством заборгованість не є безспірною, не надано вимоги про погашення боргу, відсутнє підтвердження про вручення повідомлення з вимогою боржнику, не надано документів щодо передачі права вимоги до боржника, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у розмірі 1362 грн., що складається із судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, з аналізу статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката має бути визначений умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача ТОВ «Форвард фінансів» у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідно до договору про надання правничої допомоги, представником позивача є адвокат Зімбицька І.Ю. /а.с.20/.

Відповідно до товарного чеку від 30.11.2021 адвокат Зімбицька І.Ю. отримала від ОСОБА_1 суму гонорару у розмірі 1500 грн.

Таким чином, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 гривні 00 копійок (складання позовної заяви, запити до приватного нотаріуса, складання заяви про забезпечення позову) - що є правомірним розподілом витрат з огляду на задоволення позову в повному обсязі.

Стосовно заходів забезпечення позову, застосованих у цій справі, суд зазначає, що згідно із ч. 7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівноюта зареєстрований в реєстрі за № 70876, про стягнення з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», заборгованості в сумі 8836/вісім тисяч вісімсот тридцять шість/ гривень 46 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок та витрат на правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів», , Код ЄДРПОУ 44328497, місцезнаходження: бульвар Чоколівський, 19, м. Київ.

Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна місцезнаходження: АДРЕСА_2

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович місцезнаходженн: АДРЕСА_3 .

Суддя: Ю.О. Честнєйша