Рішення № 103113773, 02.02.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2573/21

02 лютого 2022 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді - Грещука Р.П.,

секретарів - Кушнірчук М.Д., Дмитрук С.І,

заявника - ОСОБА_1 ,

її представника, адвоката - Саманюк І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про встановлення факту родинних відносин.

Свою заяву мотивує тим, що вона з 20.06.2015 року проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області. У шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_2 . Згідно акту №1 спеціального розслідування групового нещасного випадку від 02.11.2021 року останній помер від нещасного випадку, який пов`язаний з виробництвом. Зазначає, що вона, як дружина померлого звернулася з заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області для отримання одноразової допомоги. Однак їй усно повідомили, що для отримання даної допомоги реєстрація її місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого. Вказує на те, що її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1 . З 20.06.2015 року і до дня смерті ОСОБА_2 проживав разом з нею та їхніми дітьми за вказаною адресою. Однак, зареєстрованим місцем проживання чоловіка була інша адреса: АДРЕСА_2 , що також відображено в акті №1 від 02.11.2021 року, затвердженого т.в.о. начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області та в копії паспорта ОСОБА_2 . Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, виданого старостою Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживав з нею та дітьми в АДРЕСА_1 . Оскільки зареєстроване місце проживання померлого не співпадає з її зареєстрованим місцем проживання, вона змушена звернутися з даним позовом до суду.

Просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з нею в АДРЕСА_1 у період часу з 20.06.2015 року по 25.08.2021 року.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник, адвокат Саманюк І.М. заяву підтримали з підстав, наведених в ній та просили її задоволити.

Представник заінтересованої особи - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області в судове засідання не прибув, натомість подав письмові пояснення по справі, в який зазначив, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 за однією адресою не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Зазначає, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області у своїй діяльності діє у порядку та межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року №1105-ХІV, постановами правління Фонду та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до пункту 6 ст. 42 Закону №1105 у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на день настання права на страхову виплату та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті потерпілого у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Факт смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві підтверджено актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25.08.2021 року о 08 год. 20 хв. затвердженого 05.11.2021 року виконувачем обов`язків начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області. Пунктом 5.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат №11, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №11 передбачено, що для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого. Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону №1105 Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не було подано усіх необхідних документів, а саме документів, що підтверджують їх спільну реєстрацію з ОСОБА_2 за однією адресою до дня смерті у Івано-Франківського відділення Управління в Івано-Франківській області не було підстав для призначення їй відповідної страхової виплати. Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Згідно з абз. 5 п.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належить не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки,падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства,тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Вказують на те, що заявницею, окрім посилання на показання свідків до заяви додано акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, виданий старостою Пасічнянської селищної ради про те, що ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживав з дружиною та дітьми в АДРЕСА_1 , однак він не може слугувати беззаперечним доказом того, що заявниця та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, оскільки Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачає повноважень органів місцевого самоврядування складати довідки та акти про спільне проживання. Враховуючи вищенаведене, вважають, що такі докази не є належними та допустимим для встановлення факту проживання однією сім`єю за однією адресою.

Суд, вислухавши пояснення заявника, її представника, свідків та дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що заява підставна і підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною другою ст. 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У відповідності до ч.4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 21 СК України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 20.06.2015 року проживали в зареєстрованому шлюбі, що стверджується копією свідоцтва про шлюб, виданою відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №129 (а.с.8).

Згідно з ч.1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-10).

З`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 36років помер чоловік заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 (а.с.11).

Як вбачається з акту №1 спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 25.08.2021 року о 08 год. 20 хв. від 02.11.2021 року, затвердженого т.в.о. начальника Управління в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 помер від нещасного випадку, який пов`язаний з виробництвом (а.с. 13-17).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї складеного депутатом Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживав разом з дружиною та дітьми в АДРЕСА_1 (а.с.18).

Суд звертає увагу, що право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Таким чином, лише реєстрація місця проживання заявниці за іншою адресою не свідчить про те, що заявниця з чоловіком ОСОБА_3 не проживали однією сім`єю.

Натомість з долучених до матеріалів справи фотосвітлин, копій квитанцій, накладних, виписок з банку про перерахування коштів, підтверджуються купівлі спільних покупок, ведення спільного господарства, побуту заявниці ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-66).

Факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20.06.2015 року по 25.08.2021 року підтверджується також допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , показання яких послідовні та логічні і не викликають сумніву в їх правдивості.

Враховуючи, що заявниця ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_3 проживали в зареєстрованому шлюбі, мають спільних дітей, з якими спільно проживали за однією адресою, вели спільне господарство, заяву слід задоволити та встановити факт ведення спільного господарства та спільного проживання однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20.06.2015 року по 25.08.2021 року.

Встановлення вказаного факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її цивільні права. Іншої можливості встановити даний факт заявниця немає, а тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі п.5 ч.2 ст. 293, ч.2 ст. 315 ЦПК України, ст.29 ЦК України, ст.ст. 3,21,36 СК України, ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» керуючись ст.258, ст.263, ст.265, ч.1 ст.268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про встановлення факту родинних відносин - задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в АДРЕСА_1 у період часу з 20 червня 2015 року по 25 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Грещук Р.П.

повний текст рішення

виготовлено 10.02.2022 року.