Ухвала суду № 103113476, 10.02.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6080/21

Провадження № 1-кп/346/350/22

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

10 лютого 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі:

головуючого судді: П`ятковського В.І.,

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Демуса О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Синишина П.Є

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12021090000000366 від 02 липня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 199 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Від прокурора Коломийської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021090000000366 від 02 липня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст.199 КК України.

Вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Коломийському міськрайонному суду. Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої ст. 284 КПК України.

Прокурор, думку якого підтримали учасники процесу, просить призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому розгляді суддею одноособово.

Також, прокурор підтримав подане ним 17 січня 2022 року клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою. В обгрунтування клопотання прокурор вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, що загрожує йому у разі визнання його винуватим може переховуватися від суду, оскільки він не має постійного місця проживання; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених, так як йому відомі їхні анкетні дані, з метою впливу на їх показання; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки перебуваючи на волі зможе знищити предмети, якими виготовлялась підроблена національна валюта України у виді банкнот; а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки 10 лютого 2021 року його було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у збуті національної валюти, однак, після його звільнення він з метою одержання доходів продовжив вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, що вказує на його стійку злочинну спрямованість. Тому прокурор вважає, що ризик переховування від суду є обґрунтованим та реальними, оскільки обвинувачений тривалий час перебував в розшуку. Запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо, Альтернативним запобіжним заходом вважає визначення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник та обвинувачений щодо заявленого клопотання заперечили, та вказали, що ризики наведені прокурором на даний час втратили актуальність, і оскільки у обвинуваченого на даний час є постійне місце проживання, то йому можна змінити запобіжний захід на більш м`який - домашній арешт.

Заслухавши заявлене клопотання, взявши до уваги думки учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора виходячи із наступного.

Вимогами статті 331 ч.1 КПК України визначено, що суд зобов`язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують.

Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який визначено покарання у виді позбавлення волі на строку від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, з урахуванням особи обвинуваченого, який не має постійного місця проживання на території Івано-Франківської області, не працює, раніше неодноразово судимий, був оголошений в розшук через переховування від органів розслідування, реальними залишаються ризики можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також можливого вчинення нових злочинів та здійснення тиску на свідків і потерпілих при звільненні з-під варти, та як наслідок існування вказаних в клопотанні ризиків.

Тому суд виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора щодо тримання обвинуваченого під вартою.

В той же час, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд вважає за можливе визначити розмір застави в розмірі, встановленому ч.5 ст.182 КПК України, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків у разі внесення застави та звільнення з-під варти.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177-184, 314-317, 331, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Біла Церква Київської області, жителю АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , громадянину України, запобіжний захід тримання під вартою на строк шістдесять днів, тобто по 10 квітня 2022 року, включно.

Обвинуваченого ОСОБА_1 утримувати під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу - вісімдесять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач коштів: МФО: 820172, Код отримувача: 26289647, Банк отримувача: ДКС України, м. Київ, Рахунок: UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженні за ОСОБА_1 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк до 10 квітня 2022 року обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків до обвинуваченого може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Коломийського міськрайонного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки такого документу уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово Коломийський міськрайонний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження та начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12).

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12021090000000366 від 02 липня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст.199 КК України на 09 березня 2022 року о 13 год 40 хв, у приміщенні Коломийського міськрайонного суду одноособово суддею у відкритому судовому засіданні.

Копію даної ухвали направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.

Суддя П`ятковський В. І.