Ухвала суду № 103113099, 03.02.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1558/22

Провадження № 1-кс/344/729/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., за участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Когута В.В., захисника Парфана Т.Д., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №120 220 910 100 00 170 від 02.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася з вказаним клопотанням в обґрунтування якого покликалася на те, що 01 лютого 2022 року, близько 23 год 30 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись по вул. Івасюка у м. Івано-Франківську в напрямку перехрестя із вул. Тисменицька неподалік із будинком № 84 допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення із зустрічним автомобілем марки ВАЗ 21011 під керуванням ОСОБА_2 . У результаті чого водій автомобіля марки ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, забою правої легені, закритої тупої травми органів черевної порожнини, струсу головного мозку, які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а пасажир автомобіля марки ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 також отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді, політравми, перелому кісток тазу, травми кісток носа, рваної рани лівої щоки, закритого перелому шийки правого стегна.

02 лютого 2022 ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання та прохав про застосування попереднього ув`язнення підозрюваного без визначення розміру застави, підозрюваного та його захисника, які, заперечували з приводу задоволення клопотання і просили застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, слідчим суддею встановлено наступне.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя с. Підлужжя, Івано-Франківської міської територіальної громади, українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, у причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, висновку № 83 від 02.02.2022 року КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, довідками виданими КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», протоколами допитів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, вказаний ризик на даний час існує, не зменшився і не відпав.

Щодо можливості застосування відносно підозрюваного менш суворих запобіжних заходів, то слід вказати таке.

Хоча домашній арешт накладатиме на підозрюваного менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, він все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод відповідно до практики ЄСПЛ, проте запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, як про те клопоче сторона захисту на даному етапі досудового розслідування на думку слідчого судді не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Застосування ж інших запобіжних заходів також буде також недоцільним з огляду на таке.

Обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання на думку слідчого судді в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки також на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки перед¬бачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші за¬побіжні заходи, зокрема особисте зобов`язання, окрім того відповідних заяв про взяття особи на поруку до слідчого судді та органу досудового розслідування не поступало.

Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує в сукупності всі наявні обставини даного провадження і не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави для обрання м`якшого запобіжного заходу підозрюваному, або які не виправдовують таке подальше тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи дане питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу.

Доцільним буде також вказати, що в одному з останніх правових висновків Верховного Суду було зазначено, що навіть наявність пом`якшуючих обставин, а також позитивна характеристика, не можуть бути визнані підставами для звільнення водія, який сів за кермо в стані сп`яніння, від відбування покарання, оскільки він свідомо сів за кермо транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння і тим самим він грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху та як наслідок, пасажир дістав тілесні ушкодження. Таке скоєне кримінальне правопорушення належить до суспільно небезпечних злочинів проти безпеки дорожнього руху, де основним безпосереднім об`єктом є безпека руху, а додатковим — життя та здоров`я людей.

Тому доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність згаданих ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Відносно посилань захисника на захворювання підозрюваного, то жодних відомостей про те, що в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) не може перебувати особа з вказаними захворюваннями слідчому судді не представлено і не надано доказів, що підозрюваний не може приймати відповідні препарати та належне лікування перебуваючи у Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Підсумовуючи наведене вище, те, що ОСОБА_1 , інкримінується тяжкий злочин, вчинений в стані алкогольного сп`яніння під час керування джерелом підвищеної небезпеки, який спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілим, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що існують і не зменшилися, а відтак і не будуть здатними забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Отож вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, стан здоров`я, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а під час досудового слідства встановлено, і в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Разом із тим, посилання сторони обвинувачення про відсутність підстав для визначення розміру застави у зв`язку із вчиненням злочину, який спричинив тяжкі тілесні ушкодження не відповідають вимогам ч.4 ст.183 КПК України та є хибним тлумаченням чітко визначеної норми права.

Інкримінований підозрюваному злочин потяг за собою тяжкі наслідки однак, в той же час з матеріалів справи вбачається, що злочин вчинено особою раніше не судимою, яка заявляє про бажання співпрацювати з органами досудового розслідування і судом задля об`єктивного встановлення істини у справі, зазначає про намагання відшкодувати завдану шкоду, а тому слідчий суддя вважає, що при всіх обставинах даного провадження в їх сукупності, буде допустимим визначення розміру застави в передбаченому законом розмірі для такого виду злочинів (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України), як альтернативного запобіжного заходу в сумі 107685 грн., що становить 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідатиме позиції Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, і такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України).

Отож зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та його наслідки, характеристику підозрюваного та його майновий і сімейний стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, враховуючи також і посилання сторони захисту щодо бажання співпрацювати зі слідством та відшкодовувати завдані збитки, то слідчий суддя вважає за необхідне не визначити максимальний розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів.

Згідно до матеріалів клопотання 02.02.2022 о 04 год. 30 хв. ОСОБА_1 фактично був затриманий і обмежений у свободі пересування, а тому строки належить обчислювати саме з цієї дати, а визначення часу протягом якого особа має перебувати в місцях несвободи - з урахуванням кінцевої дати спливу строків досудового розслідування і виключно в їх межах.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 50 днів — до 23 березня 2022 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107685 (сто сім тисяч шістсот вісімдесят п`ять ) гривень 00 коп., у національній грошовій одиниці, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Строк дії ухвали до 23 березня 2022 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шамотайло