Рішення № 103112583, 11.02.2022, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 295/12317/21

Провадження № 2/279/523/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Подвисоцькою Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №295/12317/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади зазначивши, що 18.05.2021 року близько 17.50 год. він рухався 160 км. автодороги М-07 на належному йому на праві приватної влансості легковому автомобілі ВАЗ д.н.з НОМЕР_1 . Його було зупинено працівником патрульної поліції та складено відносно нього постаноу ЕАН № 4225468 про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з вказаною постановою він звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області. 29.07.2021 року ішенням Коростенського міськрайонного суду, у справі № 279/2760/21 в задоволенні позову було відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2021 року скасовано рішення Коростенського міськрайонного суду від 29.07.2021 року, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення на нього адміністративного стягнення від 18.05.2021 року ЕАН № 4225468 та закрито справу про адміністративне правопорушення.

Він являється інвалідом 3 групи, постраждалим від аварії на ЧАЕС 1 категорії, складання відносно нього протиправної постанови у справі про адміністративне правопорушення призвело до того, що з метою захисту своїх прав він був вимушений двічі приймати участь у судових засіданнях Коростенського міськрайонного суду, що спричинило у нього сильні душевні хвилювання. Ухвалення рішення Коростенським міськрайонним судом з порушенням норм права здійснило ще більш негативний вплив на стан його здоров`я. В результаті чого сталось захворювання його хронічної хвороби ві він був вимушений проходити курс лікування в КМЛ "ЦПМСР" КМР з 30.08.2021 року по 07.09.2021 року.

З урахуванням ступеня вини відповідача, тривалості моральних страждань та негативних наслідків від перенесених моральних та психоемоційних травм, які настали у нього у зв`язку з невиконанням судових рішень, ухвалених на його користь просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн., у зв`язку з приниженням людської гідності, неповаги до нього зі сторони Держави та її державних органів.

Ухвалою суду від 28.12.2021 року року відкрито провадження по справі та призначено до спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач - Департамент патрульної поліції подав відзив на поз0овну заяву, зазначивши, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню оскільки, позивач не обгрунутвав своїх позовних вимог, в чому саме підлягає моральна шкода, з яких міркуань він виходив, не подав належних доказів на підтвердження заявленого розміру відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_1 мав можливість і скористався встановленими законом процедурами доведення своєї позиції при розгляді справи про адміністративне правопорушення як у су4ді першої інстанції так і апеляційної інстанції. Витрати на погашення штрафу він не поніс. Разом з тим, постановою апеляційного суду дії поліцейського не визнані неправомірними. В задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач - Державна казначейська служба України належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (ухвалу про відкриття провадження з додатками отримав 17.01.2022 року), відзив на позов та інших заяв не подав.

Позивач відповідь на відзив не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи та проаналіхувавши їх в сукупності, суд приходить до настпуного:

Судом встановлено, що 18.05.2021 року відносно ОСОБА_1 винесена постанова ЕАН № 4225468 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст.121 ч.5 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом, який обладнаний засобами пасивної безпеки, при цьому не був пристебнутий ременем безпеки під час руху транспортного засобу, чим порушив п.2.3в ПДР.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 звернувся за захистом свого права до Коростенського міськрайонного суду з позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області в особі командира взводу 1 батальйону 3 роти лейтенанта поліції Лося Валентина Володимировича про скасування постанови від 18.05.2021 року ЕАН № 4225468 у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської осбласті від 29.07.2021 року, у справі № 279/2760/21, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2021 року скасовано рішення Коростенського міськрайонного суду від 29.07.2021 року, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 18.05.2021 року ЕАН № 4225468 та закрито справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомою статті 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

У статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що в наведених у статті цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частини п`ята, шоста статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначав, що відносно нього протиправно було винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, відносно нього, чим завдали йому суттєвих моральних страждань, що призвело до загострення його хронічної хвороби, була принижена його людська гідність неповагою зі сторони Держави та її державних органів.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За загальним правилом, підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач не погоджуючись з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, в порядку визначеному КАС України, скористався своїм правом на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору та звернувся до суду за захистом своїх прав від порушеннь з боку суб`єкта владних повноважень.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2021 року скасовано рішення Коростенського міськрайонного суду від 29.07.2021 року, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 18.05.2021 року ЕАН № 4225468 та закрито справу про адміністративне правопорушення.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі N464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п.56).

Позивач не надав належних та допустимих доказів які б підтверджували факт заподіяння йому моральних страждань, втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв`язків через діяльність або бездіяльність посадових осіб органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, не зазначив з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Разом з тим, позивач звертаючись до суду в позовній заяві вказав, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для заглажування душевних страждань, приниження та дискримінації прав людини....

При цьому, сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.55,56 Конституції України, ст.ст.4,12,81,137,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.23,1167,1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Департамент патрульної поліції, місце знаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач – Державна казначейська служба України, місце знаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646.

Суддя Недашківська Л.А.

копія згідно з оригіналом