Ухвала суду № 103112053, 10.02.2022, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5613/21

1-кп/215/378/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого – судді Лиходєдова А.В.,

при секретарі Бисовій В.А.

за участю: прокурора Сілкіна Д.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бестанчук С.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 357 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 20.12.2021 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 17.02.2022 р..

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений заперечує проти клопотання прокурора, так як він має міцні соціальні зв`язки, сім`ю, 4-х місячну дитину, ухилятися від суду не буде, перед оголошенням його в рошук ні він, ні його мати не отримували повісток.

Захисник підтримала свого підзахисного, так, як доказів наявності ризиків у клопотанні не зазначено та відповідно не надано. Просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, попередню ухвалу від 20.12.2021 р. вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, виходячи з наступного.

Дійсно, згідно ст. 183 КПК України – тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведене, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення законності позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити в тому числі виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Стороною обвинувачення доведено підстави, що свідчать про наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме, що ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом і зазначені в ухвалі від 20.12.2021 р. не зменшилися.

Тобто, оскільки, обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовженні строку його дії, та посилається прокурор, не змінилися, суд вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як він раніше судимий, обвинувачується у скоєнні в період іспитового строку нових кримінальних правопорушень, за одне з яких може бути призначено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, не працює, неодружений, з 08.04.2021 р. перебував у розшуці, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Окрім того, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тому, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний період розгляду провадження неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.

Самі по собі, наявність міцних соціальних зв`язків, сім`ї, не є підставами для відмови прокурору в продовженні строку тримання під вартою, або зміні запобіжного заходу на інший більш м`який.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 10.04.2022 р..

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Суддя: