Ухвала суду № 103111933, 08.02.2022, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1009/21

Провадження № 1-кс/191/46/22

У Х В А Л А

іменем України

08 лютого 2022 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді – Прижигалінської Т.В.,

секретаря – Силкіної О.Г.

прокурора – Паталаха А.В.

слідчого – Задорожнього С.В.

захисника – Кущ Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове клопотання ОСОБА_1 , який діє в інтересах іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження № 1201404040420000196 від 17.03.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, обгрунтовуючи тим, що після внесення 17.03.2014 року до ЄРДР відомостей за фактом таємного викрадення золотих прикрас з ломбарду ПО «Центральний міський ломбард ВАТ «Юридична компанія Ліга» і «Компанія» в ніч на 27.07.2011 р. невстановленою особою не скасовано арешт на майно ОСОБА_2 де би воно не перебувало, накладений постановою слідчого 11.04.2012 року в межах кримінальної справи № 2110135. З часу внесення відомостей до ЄРДР та на даний час відносно ОСОБА_2 не приймалося жодних процесуальних рішень та не проводилося жодних слідчих дій. Тобто ОСОБА_2 є учасником кримінального провадження із статусом «іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування». Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСС «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків ч законних інтересів, у порядку, передбаченому ст. 174 КПК 2012 року.

Просить суд скасувати запобіжний захід у вигляді арешту на майно ОСОБА_2 , де би таке не знаходилося, накладеного 11.04.2012 року під час досудового розслідування кримінальної справи № 2110135 слідчим СВ Васильківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Приймак А.В.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 свої вимоги підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином як вони викладені вище. Також доповнив, що оскільки майно було вилучене в ході обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_2 , то й відповідно воно належить йому на праві власності. Також зазначене майно в обвинувальному висновку не співпадає з вилученим майном, яке зазначене в протоколі опису майна, на яке накладено арешт, та в квитанції № 238.

Прокурор та слідчий заперечували проти задоволення даного клопотання, оскільки на даний час триває досудове розслідування за фактом крадіжки майна, а питання щодо скасування арешту на майно вирішує суд під час ухвалення рішення у справі.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників, дослідивши надані матеріали кримінального провадження № 12014040420000196, дійшов наступного висновку.

28.07.2011 року постановою в.о. слідчого Васильківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу за фактом крадіжки майна з приміщення ломбарду ПО «Центральний міський ломбард ВАТ «Юридична компанія Ліга» і «Компанія» за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України (т. 1 а. с. 1).

26.09.2011 року позивачем Повне товариство «Центральний міський ломбард ВАТ «Юридична компанія Ліга» і «Компанія» подано позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 149 338, 41 грн. Постановою слідчого СВ Васильківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 11.04.2012 року в межах кримінальної справи № 2110135 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з метою забезпечення заявленого цивільного позову, а також виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, керуючись КПК України 1960 року, накладено арешт на майно ОСОБА_2 де би таке не знаходилося.

11.04.2012 року слідчим складено протокол опису майна, на яке накладено арешт, а саме, вироби із золота та срібла та фотоапарат, які були вилучені під час проведення обшуку 18.01.2012 року за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .

Згідно квитанції № 238 від 12.04.2012 року прийнято вилучені у арештованого ОСОБА_2 на підставі протоколу від 11.04.2012 року вироби із золота та срібла та фотоапарат.

Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 року матеріали кримінальної справі по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, виділені з матеріалів кримінальної справи № 405/806/12 та направлені прокурору Васильківського району для провадження додаткового розслідування.

Згідно витягу з ЄРДР 17.03.2014 року до реєстру внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за фактом крадіжки невстановленою особою в ніч на 27.07.2011 року з приміщення ломбарду золотих виробів на суму 146 349, 53 грн. та грошових коштів в сумі 2988, 88 грн., чим спричинено ПО «Центральний міський ломбард ВАТ «Юридична компанія Ліга» і «Компанія» матеріальний збиток.

З часу внесення до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України жодних слідчих дій відносно гр. ОСОБА_2 не проводилося та процесуальних рішень не приймалося.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Арешт на вилучене у ОСОБА_2 за місцем мешкання майно накладений органом досудового розслідування з метою забезпечення поданого потерпілою особою цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином, в розмірі 149 338, 41 грн. Отже, обмеження права власності на майно шляхом накладення арешту органом досудового розслідування обгрунтоване. Але, згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суду не було надано належних та допустимих доказів що ОСОБА_2 є власником або володільцем арештованого майна.

Доводи заявника про те, що ОСОБА_2 є власником арештованого майна, оскільки воно було вилучене в ході обшуку домоволодіння, де він проживає з дружиною, та те, що зазначене майно в обвинувальному висновку не співпадає з вилученим майном, яке зазначене в протоколі опису майна, на яке накладено арешт, та в квитанції № 238, не свідчать про факт належності арештованого майна ОСОБА_2 на праві власності або на праві володіння, оскільки суду не було надано жодних доказів щодо законних підстав виникнення у ОСОБА_2 права власності на дане майно або права володіння ним.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 174, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Кущ Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 14.02.2022 року.

Слідчий суддя Т. В. Прижигалінська