Рішення № 103111595, 10.02.2022, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1765/21

Провадження №2/190/50/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кудрявцевої Ю.В.

при секретарі : Пронській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживала разом з матір`ю ОСОБА_3 , за одною адресою АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), що розташована на території Троїцької сільської ради та належала колишньому КСП ім.Свердлова, П`ятихатського району Дніпропетровської області. Після смерті ОСОБА_2 , її мати ОСОБА_3 не подавала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, так як вважала, що спадкове майно яке б могло належати її доньці, відсутнє. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка доводиться позивачу бабусею, померла. Після її смерті позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом про право на земельну частку (пай) розміром 7,09 у.к.г., з земель які перебували у колективній власності КСП ім.Свердлова. Про те, що ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай), їй стало відомо лише у вересні 2020 року. При зверненні до нотаріальної контори для отримання додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом на дану земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 , їй було відмовлено, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), а саме сертифіката про право на земельну частку (пай), що виданий на ім`я ОСОБА_2 . Вона єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 . Інших спадкоємців не має. Просить визнати за нею право на земельну частку (пай) з земель колишнього КСП ім.Свердлова П`ятихатського району Дніпропетровської області загальною площею 7,09 в умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 26.11.2021 року відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовчий розгляд.

Ухвалою суду від 22.12.2021 року справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Від неї на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої ОСОБА_1 просить позов задовольнити, справу розглядати за її відсутності.

Відповідач - Виконавчий комітет Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, свого представника до суду не направив. Від нього на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої просить розглянути справу у відсутність їхнього представника, по позову заперечень не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії акту про народження №35 від 08.08.1942 року - ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 . (а.с.12)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 – ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , її батьками були « ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . (а.с.15)

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , - 30.11.1991 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та після укладення шлюбу взяла прізвище чоловіка ОСОБА_8 . (а.с.16)

Згідно копії архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області від 04.06.2021 року, відповідно до якої в книзі реєстрації актів цивільного стану Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області є актовий запис №28 від 13.12.1942 року про укладення шлюбу відповідно до якого укладено шлюб між « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 ». Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові та дружині « ОСОБА_11 ». (а.с.13)

Згідно копії витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, - ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_5 , де в графі мати зазначена ОСОБА_3 . (а.с.14)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 – ІНФОРМАЦІЯ_6 в м.Вільногірську Дніпропетровської області померла ОСОБА_2 . (а.с.10)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 – ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Троїцьке П`ятихатського району Дніпропетровської області померла ОСОБА_3 . (а.с.9)

Згідно копії довідок виданих Троїцькою сільською радою П`ятихатського району Дніпропетровської області від 05.10.2020 року за №60, №61 ОСОБА_2 на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області заповіту не заповідала та дійсно до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за одною адресою по АДРЕСА_1 . (а.с.18)

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.05.2001 року р.н.1-1332 виданого П`ятихатською державною нотаріальною конторою, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 отримала право на земельну частку (пай), після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 . (а.с.19)

Згідно копії листа відділу Держгеокадастру від 02.03.2021 року, відповідно до якого до Додатку №1 списку громадян членів КСП, який є невід`ємною частиною до Державного акту на право колективної власності на землю КСП ім.Свердлова, серія І-ДП №000008 від 11.02.1996 року за №309 значиться ОСОБА_2 . Згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім.Свердлова, П`ятихатського району сертифікат на ім`я ОСОБА_2 , серії ДП №310807 був зареєстрований під №0504 від 16.03.2000 року на території Троїцької сільської ради П`ятихатського району, та видано, про що свідчить підпис про отримання. Відомості щодо реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 , не значиться. (а.с.20)

Позивач прийняла спадщину, однак не може оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Згідно копії постанови державного нотаріуса від 12.08.2021 року позивачу відмовлено у видачі додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку (пай), після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), а саме сертифікат на право на земельну частку (пай), що був виданий на ім`я ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якої фактом спільного проживання зі спадкодавцем прийняла її мати ОСОБА_3 . (а.с.17)

Згідно копії спадкової справи №256/01 до майна ОСОБА_3 , померлої, ІНФОРМАЦІЯ_7 , - позивач єдина спадкоємиця, яка звернулася з заявою про прийняття спадщини. (а.с.27-48)

Отже, позивач являється єдиним спадкоємцем за законом майна померлої ОСОБА_3 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, а тому набула права на спадкування майна покійної за законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з абз.26 п.3.5 листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», видача дубліката сертифікату на ім`я померлого не передбачена і належним способом захисту права спадкоємця на спадкову земельну частку (пай), у разі втрати сертифікату, є звернення спадкоємця з вимогою про визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Сама по собі видача сертифіката на право на земельну частку (пай) після смерті не може бути підставою для виключення із спадкової маси, оскільки сертифікат є лише документом, що підтверджує належність, однак права виникають з моменту прийняття рішення.

Вказана позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 року по справі №178/982/18-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Пункт 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі(на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п.17 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку(пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, що була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку(пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифікату, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності - шляхом пред`явлення позову про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» встановлено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.

За таких обставин, оскільки отримати дублікат виданого сертифікату в позасудовому порядку не можливо та враховуючи, що сертифікат на право на земельну частку (пай) виготовляється лише в одному примірнику, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як не порушують права чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 1217, 1220-1223, 168-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 77-81, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 право на земельну частку (пай), з земель колишнього КСП ім.Свердлова П`ятихатського району Дніпропетровської області, загальним розміром 7.09 в умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ім`я (найменування) сторін у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_5 .

Відповідач - Виконавчий комітет Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: вул.Центральна,буд.3 смт.Лихівка Кам`янський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 04338523.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева