Ухвала суду № 103109147, 28.01.2022, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/298/22

Провадження №2/523/1797/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2022 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Малиновський О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.07.2019р., припинення права власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 площею 90,7 кв.м., визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину видане 18.07.2019р. Одночасно з пред`явленням позову позивач звернулась з клопотанням про забезпечення позову в якому просить накласти арешт на житловий будинок загальною площею 90,7 кв.м., житлова площа 62.6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346497051101), а також заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) номер запису про право власності: 32441389 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати дії щодо відчуження майна (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346497051101), в тому числі передачу під заставу, іпотеку, оренду, здійснювати будівництво та/або реконструкцію, реєструвати повідомлення/декларації про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, його посадовим особам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо: житлового будинку загальною площею 90,7 кв.м., житлова площа 62.6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346497051101).

Заява мотивована тим, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи суддя дійшов наступних висновків.

Згідно до ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Підстав для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову суд не вбачає.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов може бути забезпечений, зокрема шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та /або забороною вчиняти певні дії (п.1,3.ч.1 ст.150 ЦПК).

Відповідно до частини першоїстатті 151 ЦПК Україниу заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з частиною п`ятою статті 153 ЦПК Українизалежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізустатей 150-153 ЦПК Україниможна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в пунктах 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 N 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суддя дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову по справі, шляхом накладення арешту на майно.

При цьому, суддя вважає, що в частині заборони вчиняти певні дії слід відмовити у задоволенні, оскільки даний вид забезпечення є тотожним з накладенням арешту, який було задоволено судом.

Даних щодо наявності підстав для зустрічного забезпечення, в тому числі з підстав, передбаченихст.154 ч.3 ЦПК України, суду не надано.

Таким чиним, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153,261 ЦПК України,

У Х В А Л И В

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову- задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок загальною площею 90,7 кв.м., житлова площа 62.6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1346497051101

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради.

Ухвала набирає законної сили негайно після її складення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду складена та підписана 28 січня 2022 року.

Суддя