Вирок № 103108122, 09.02.2022, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1220/21

Провадження №1-кп/157/42/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Семенюк О.В.,

прокурора Власюк М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Дениса О.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12021030540000124 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди навколишньому середовищу, за відсутності лісового квитка та будь-яких дозвільних документів, у порушення вимог ст. 69 Лісового кодексу України, п. 2 «Порядку видачі спеціальних дозволів на користування лісових ресурсів», 19 травня 2021 року біля 07 години, перебуваючи у 33 виділі 50 кварталу Тоболівського лісництва Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Камінь-Каширськагроліс», за допомогою бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від коріння, здійснив незаконну порубку двох сироростучих дерев породи «Вільха», діаметрами пнів 44 та 46 см. Після цього, покрижовані колоди незаконно зрізаних дерев ОСОБА_1 на тракторному причепі перевіз із лісу до своєї пилорами, що по АДРЕСА_2 , де зберігав їх до 14 год. 30 хв. 19 травня 2021 року, а саме до приїзду слідчо-оперативної групи ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_1 державі в особі ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» заподіяно істотну шкоду на суму 23246 гривень 94 копійки.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у лісах, перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду.

Під час досудового розслідування 31 серпня 2021 року між прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Власюк М.С., яка на підставі ст. 36 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021030540000124, та підозрюваним ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ст. 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, зобов`язувався сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального правопорушення. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 246 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 , у виді позбавлення волі на строк два роки зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі статті 75 КК України та призначенням іспитового строку.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження, кожен зокрема, просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Представник потерпілого Федчик С.В., який у підготовче судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просить провести судове засідання без його участі, щодо затвердження судом угоди про визнання винуватості не заперечує.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частинами 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_1 про підозру, узгоджена сторонами міра покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 246 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Власюк М.С. з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншої і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання, від відбування якого обвинуваченого слід звільнити на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та встановленням мінімального іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, зокрема повертає власникам вилучені під час обшуку причіп та дві бензопили, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості, що ці речі використовувалися як знаряддя вчинення злочину, а також конфісковує вилучену деревину та зрізи пнів. Два гіпсові зліпки слід знищити.

У відповідності до норм ч. 4 ст. 174 КПК України суд скасовує арешт майна, а саме речей, вилучених у ході обшуку помешкання обвинуваченого, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 25 травня 2021 року.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових трасологічних експертиз на загальну суму 2059 грн. 17 коп., що підтверджуються розрахунками вартості та калькуляцією проведених експертиз, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження немає. Цивільний позов не заявлений.

Керуючись статтями 314, 374, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 серпня 2021 року, укладену між прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Власюк Мариною Сергіївною з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншої в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2021 року за №12021030540000124.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України із застосуванням ст. 76 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: тракторний причіп без номера рами та номерного знака повернути у володіння ОСОБА_1 , дві бензопили марки «SHTIL МS230» та «SНТІL МS250» повернути власнику ОСОБА_2 , лісопродукцію породи вільха в кількості 42 (сорок дві) колоди загальною кубомасою 1,996 м.куб, два зрізи пнів, два зрізи з комлевих частин колод конфіскувати, два гіпсові зліпки знищити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави 2059 (дві тисячі п`ятдесят дев`ять) гривень 17 копійок процесуальних витрат на залучення експертів для проведення судових трасологічних експертиз.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно згідно з ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 25 травня 2021 року, скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Б. С. Гамула