Рішення № 103107990, 27.01.2022, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10169/21

Провадження №2/523/1211/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2022 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96) про стягнення матеріальної шкоди, що завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 03.06.2021 року надійшов позов ОСОБА_1 , пред`явлений до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за яким просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» недоплачене страхове відшкодування у розмірі 33006 (тридцять три тисячі шість) гривень, витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень, пеню у розмірі: 773,68 коп., та судовий збір 908 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 16 листопада 2020 року о 18 годині 05 хвилин в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 231, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Toyota Hiace» реєстраційній номер НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який в свою чергу зіткнувся з автомобілем «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався попереду. Внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Згідно постанови Суворовського районного суду міста Одеси від 10.12.2020 року по справі № 523/17989/20 винним у вказаній ДТП визнаний ОСОБА_2 , постанова суду набрала законної сили та сторонами не оскаржувалась.

Автомобіль марки «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 від 16.01.2020 року.

Відповідно до висновку № 205-20 від 28.12.2020 року матеріальна шкода спричинена власнику автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 дорівнює її ринкової вартості на дату ДТП у розмірі 110008 (сто десять тисяч вісім) гривень 63 коп.

У зв`язку тим, що матеріальна шкода автомобіля дорівнює ринковій вартості до ДТП, експерту було поставлено ще одне питання стосовно ринкової вартості (залишків) автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП.

Відповідно до висновку № 205-20 від 28.12.2020 року ринкова вартість (залишки) автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 27856 (двадцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 61 коп.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», поліс АР/ 4448296, на момент ДТП діючий, відповідно закону, ліміт відповідальності складає 130 000 гривень.

Розмір страхового відшкодування складає 110008,63 (відповідно до висновку № 205-20 від 28.12.2020 року) – 27856,61 (залишки (металобрухт) автомобіля «Peugeot 206») = 82152 (вісімдесят дві тисячі сто п`ятдесят дві) гривні 02 гривень

Вартість послуг експерта відповідно до прибуткового касового ордера від 26.11.2020 року становить 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень

Позивачем також були понесені витрати на послуги евакуатора, який доставив автомобіль на СТО у розмірі 700 (сімсот) гривень, що підтверджується товарним чеком від 16.11.2020 року.

10 березня 2021 року на рахунок Позивача страхова компанія ТДВ «СК «Гардіан» здійснила часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 49146 (сорок дев`ять тисяч сто сорок шість) гривень 02 коп.

Розмір страхового відшкодування, який повинна була сплатити страхова компанія становить 82152,02 (сума страхового відшкодування) - 49146,02 (суму відшкодована страховою компанією ТДВ «СК «Гардіан») + 3500 (вартість послуг експерта) + 700 (вартість послуг евакуатора) + 773,68 (пеня)= 37979 (тридцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 68 коп.

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачам запропоновано надати відзив на позовну заяву, позивачу заперечення на відзив.

Не погоджуючись з позовними вимогами в частині розрахунків та розміру відшкодування шкоди, на адресу суду 19.10.2021 року (вх. № 29997) відповідачем ТДВ «СК «Гардіан» за підписом представника А. Черняковського., подано відзив на позовну заяву.

У своєму відзиві відповідача ТДВ «СК «Гардіан» просив відмовити у задоволені позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та недоведеними у встановленому законом порядку. На обґрунтування власного розрахунку суми страхового відшкодування відповідач зазначив, що при здійсненні розміру страхового відшкодування в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі страховик керується п.22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місця знаходження пошкодженого автомобіля для визнання причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Так, представником відповідача зазначено, що 26.11.2020 року уповноваженим представником страховика було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу. Складено протокол огляду та відповідно до звіту наданого аварійним комісаром ОСОБА_3 № 83-D/80/2 ВІ 18.12.2020 року, було визначено розмір страхового відшкодування, що становить: 97224,82 гривень, що дорівнює ринковій вартісті автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відтак, з метою визначення вартості пошкодження ТЗ, Відповідачем було замовлено у аварійного комісара Д.Ю. Видути, аварійний сертифікат № 94-R/80/2, відповідно до якого ринкова вартість пошкодженого ТЗ «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 48078,80 гривень. А отже враховуючи приписи ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розрахунок розміру страхового відшкодування було здійснено наступним чином : 97224,82 грн. - 48078,80 грн. = 49146,02 гривень

10.03.2021 року страховиком було прийнято рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 , в сумі: 49146,02 гривень.

Щодо стягнення з відповідача витрат понесених на проведення експертизи відповідач зазначив, що відповідачем на підставі повідомлення про настання ДТП було залученого страхового комісара та відповідно було встановлено розмір завданих збитків, а відтак страховиком були понесені власні витрати по залучені страхового експерта, та відповідно були вчинені дії передбачені п.34.2 ст. 34 Закону. На підставі викладеного зазначив, що у страховика не виникло обов`язку щодо відшкодування витрат на проведення автотоварознавчих досліджень.

Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву представником позивача 22.11.2021 року подана відповідь на відзив, згідно якої, представник зазначив, що відзив є необґрунтованим та безпідставним, посилання представника відповідача на здійснення розрахунку вартості матеріальної шкоди згідно аварійних сертифікатів №83-D/80/2 від 18.12.2020 року та №94-R/80/2, є невірним та недопустимими доказами, оскільки, під час складання даного аварійним комісаром ОСОБА_3 , були порушені положення «Методики оцінки вартості колісних транспортних засобів», оскільки п.1.3. Методики є обов`язковим під час проведення атотоварознавчих експертиз та експертних досліджень всіма суб`єктам оціночної діяльності під час оцінки ТКЗ, порушено п.5.1 Методи, а відтак дані Звіти не є належними та допустимими доказами у справі.

20.01.2022 року до канцелярії суду було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та судових витрат, в якому зазначається, що в порядку передбаченому ст. 106 ЦПК України, позивачем було замовлено проведення експертного дослідження з метою встановлення матеріальної шкоди, а оскільки надані аварійні сертифікати №83-D/80/2 від 18.12.2020 року та №94-R/80/2 є такими, що складені з порушенням та не можуть бути прийняті, як докази позивач визначила вартість матеріальної шкоди відповідно до висновку № 04-22 від 12.01.2022 року, отже матеріальна шкода спричинена власнику автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 дорівнює її ринкової вартості на дату ДТП у розмірі 110008 (сто десять тисяч вісім) гривень 63 коп.

У зв`язку тим, що матеріальна шкода автомобіля дорівнює ринковій вартості до ДТП, експерту було поставлено ще одне питання стосовно ринкової вартості (залишків) автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП.

Відповідно до висновку № 04-22 від 12.01.2022 року ринкова вартість (залишки) автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 27856 (двадцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 61 коп, а також були понесені витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 2500 гривень.

На підставі викладеного Позивач зазначив, що саме висновок експерта № 205-20 від 28.12.2020 року та висновок судового експерта № 04-22 від 12.01.2022 року є належними та допустимим доказам, та саме їх слід прийняти до уваги.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Ксенофонтова Ганна Ігорівна не з`явились, разом з цим, представник позивача звернулась до суду з заявою про підтримку позовних вимог, просила позов задовольнити з підстав, що викладені в ньому, та провести слухання справи за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» до суду також не з`явився, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином та своєчасно. Також надано письмове клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані стороною позивача докази на підтвердження позовних вимог, відзив на позовну заяву та докази надані на його підтвердження та докази на спростування обставин позовних вимог, заперечення на відзив та докази щодо нього в їх сукупності, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 листопада 2020 року о 18 годині 05 хвилин в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 231, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Toyota Hiace» реєстраційній номер НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який в свою чергу зіткнувся з автомобілем «Skoda» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався попереду. Внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 10.12.2020 року по справі № 523/17989/20 винним у вказаній ДТП визнаний ОСОБА_2 , передбаченого ст. 124 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі: 340 грн. Постанова набрала законної сили 22.12.2020 року

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріалами справи встановлено, що власником автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 16.01.2020 року.

Також, матеріалами справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована в Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», згідно полісу АР/4448296, відповідно до якого: страхова сума страхового відшкодування на одного потерпілого заподіяну майну становить: 130000 грн., за шкоду заподіяну життю та здоров`ю 260000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, з повідомленням до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» про настання страхового випадку 23.11.2020 року звернулась ОСОБА_1 , яка повідомила страховика про настання страхового випадку, який стався 16.11.2020 року В повідомлені зазначено, що власником автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

В подальшому, 22.12.2020 року, із заявою про здійснення страхового відшкодування до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» звернулась ОСОБА_1 , та відповідно до заяви, остання зазначила реквізити банку та номер рахунку щодо здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, розрахунок страхового відшкодування страховиком було здійснено на підставі та з урахуванням аварійних сертифікатів, за яким сума страхового відшкодування склала: 49146,02 гривень.

12.01.2021 року ОСОБА_1 надала до страхової компанії копію висновку судового експерта № 205-20 від 28.12.2020 року про дослідження колісного транспортного засобу «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 , але даний висновок не був взятий до уваги страховою компанією ТДВ «Страхова компанія «Гардіан».

20.01.2022 року до канцелярії суду було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та судових витрат, в якому зазначається, що в порядку передбаченому ст. 106 ЦПК України, позивачем було замовлено проведення експертного дослідження з метою встановлення матеріальної шкоди, а оскільки надані аварійні сертифікати №83-D/80/2 від 18.12.2020 року та №94-R/80/2 є такими, що складені з порушенням та не можуть бути прийняті, як докази позивач визначила вартість матеріальної шкоди відповідно до висновку № 04-22 від 12.01.2022 року, отже матеріальна шкода спричинена власнику автомобіля «Peugeot 206» реєстраційний номер НОМЕР_2 дорівнює її ринкової вартості на дату ДТП у розмірі 110008 (сто десять тисяч вісім) гривень 63 коп.

З урахуванням викладеного суд зазначає наступне.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Предметом позову є вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі: 33006 гривень, суму пені у розмірі: 773,68 гривень, витрати на проведення експертизи у загальній сумі: 6000 гривень та витрати на сплату судового збору.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-ІV), у разі настання страхового випадку страховик, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 28 Закону № 1961-ІV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до п.9.1 ст. 9 Закону № 1961-ІV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.14 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначені розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Порядок страхового відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність власника якої була застрахована, регулюється ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у справі №785/18006/15-ц від 04.07.2018 р., відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 130000 гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Таким чином, судом встановлено, що згідно полісу АР/4448296, сума страхового відшкодування на одного потерпілого заподіяна майну становить: 130000 гривень, за шкоду заподіяну життю та здоров`ю 260000 гривень.

Частиною 6 ст.106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст.106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Аварійний комісар ОСОБА_3 не дотримався наведених ним же нормативно-правових актів при складані наведених вище аварійних сертифікатів.

Відповідно до п. 1.3 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ.

Згідно з п.5.1. «Методики» початковий етап дослідження - технічний огляд КТЗ оцінювачем, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Проводити дослідження без технічного огляду оцінювач має право лише у вказаних випадках, а саме тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

З огляду на наведене вище законодавство вбачається, що експерт або оцінювач, а також аварійний комісар зобов`язаний особисто оглянути об`єкт оцінки в даній конкретній ситуації.

Аварійний комісар ОСОБА_4 в порушення Методики, Національного стандарту №1 та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не бачивши ніколи об`єкт дослідження про що він і вказує в цих аварійних сертифікатах №83-D/80/2 від 18.12.2020 року та №94-R/80/2, отже ці аварійні сертифікати є недопустимими доказами. Також жоден долучений до відзиву письмовий доказ не засвідчений належним чином, а отже не приймається судом.

Щодо висновку експерта № 04-22 від 12.01.2022 року, суд зазначає, що даний висновок складений з попередженням експерта про кримінальну відповідальність у відповідності до ч. 5 ст. 106 ЦПК України та у висновку зазначено, що він виготовлений для подання до суду, тобто висновок № 04-22 від 12.01.2022 року, в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України, є належним та допустимим доказом, а відтак судом приймається до уваги висновки та розрахунки викладені саме в даному висновку.

У висновку зазначено, що: вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля становить: 110008,63 коп., ринкова вартість автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень внаслідок ДТП 27856 грн. 61 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» на користь позивача витрат понесених з надання експертного висновку суд зазначає наступне.

Відповідно до стаття 106 ЦПК України передбачено проведення експертизи на замовлення учасників справи, так, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Таким чином, витрати, щодо відшкодування витрат на проведення експертизи відповідно до положень статті 133 ЦПК України відносяться до судових витрат, до яких, зокрема, належать витрати, пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов`язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою (частини сьома, восьма статті 72 ЦПК України).

Згідно із статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, витрати понесені з наданням експертного висновку є безпосередньо судовими витратами.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою другою ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінює усі докази в сукупності, а тому, враховуючи наявність належних доказів щодо підтвердження вини та причинно-наслідкового зв`язку, наявність Полісу добровільного страхування цивільно-правової відповідальності та визнання страховиком дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 16.11.2020 року, страховим випадком, наявність висновку що встановлення матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» на користь позивача підлягають стягнення сплачені та документально підтверджені судові витрати у розмірі: 6000 гривень, за проведення експертних висновків, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 02.04.2021 року та квитанції 0.0.2409159422.1 від 10.01.2022 року, та судовий збір у розмірі: 908 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 106, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд,-

Вирішив

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96) про стягнення матеріальної шкоди, що завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ТДВ «СК «Гардіан» ЄДРПОУ (35417298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) матеріальну шкоду у розмірі 33006 (тридцять три тисячі шість) гривень.

Стягнути з ТДВ «СК «Гардіан» ЄДРПОУ (35417298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) суму пені у розмірі 773 (сімсот сімдесят три) гривні 68 коп.

Стягнути з ТДВ «СК «Гардіан» ЄДРПОУ (35417298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) вартість висновків експерта у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з ТДВ «СК «Гардіан» ЄДРПОУ (35417298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) судові витрати у розмір 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2022 року.

Суддя