Рішення № 103107331, 08.02.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19067/18

Провадження № 2-др/522/130/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Звонецької І.М.

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Смирнової Л.П. про постановлення додаткового рішення та стягнення судових витрат з позивача в порядку ст. 141 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права на приватизацію та визнання протиправним рішення і висновків,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права на приватизацію та визнання протиправним рішення і висновків.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2021 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права на приватизацію та визнання протиправним рішення і висновків- відмовлено в повному обсязі.

06 грудня 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Смирнової Л.П. звернулась до суду із заявою про постановлення додаткового рішення та стягнення судових витрат з позивача в порядку ст. 141 ЦПК України.

Посилаючись на те, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2021 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права на приватизацію та визнання протиправним рішення і висновків- відмовлено в повному обсязі. Однак під час цього суд не вирішив питання про судові витрати, які відповідач ОСОБА_1 поніс при розгляді даної справи, а саме, витрати на проведення експертного дослідження – 7000,00 гривен та витрати на надання правничої допомоги у розмірі 42875,90 грн.

Вирішивши справу по суті позовних вимог, судом не вирішено питання щодо стягнення з відповідача судових витрат.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином..

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2021 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права на приватизацію та визнання протиправним рішення і висновків- відмовлено в повному обсязі. При цьому судом не вирішено питання щодо стягнення витрати на проведення експертного дослідження та витрат на надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката, відповідачем надано Розрахунок з детальним описом виконаних адвокатом робіт, Акт №1 прийому-передачі виконаних робіт від 03.12.2021 року, квитанції, Додаткову угоду № 3(1) від 28.01.2019 року.

На підтвердження витрат на виконання висновку експерта надано Договір № 10-22/3 від 22.10.2019 року та квитанцію № 524651000965381571992988 від 25.10.2019 року на суму 3000, 00 грн. і дублікат квитанції № 0.0.1542563850.1 від 04.12.2019 року на суму 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 2,5, ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Великою Палатою Верховного Суду був зроблений правовий висновок про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за межами суду (постанова Великої Палати Верховного Суду по справі №301/1894/17 від 17 жовтня 2018 року).

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, то ч. 4 ст. 137 ЦПК передбачає, що він має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Якщо стороною заявлено суму витрат, яка не є співмірною з наведеними вище критеріями, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК). З власної ініціативи суд не вправі зменшувати розмір понесених стороною витрат, тому у випадку, якщо наявні сумніви щодо завищеного гонорару адвокату, адвокат іншої сторони обов`язково має заявити відповідне клопотання. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК).

В цьому контексті Верховний Суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів (постанова Верховного по справі №826/2689/15 від 09 квітня 2019 року).

Таким чином, розкладаючі дану заяву по справі суд враховує, що

?суд не наділений повноваженням, а відповідно – не вправі, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 р. у справі № 922/619/18); Наявність лише усних заперечень проти заяви про відшкодування судових витрат, за відсутності доказів неспівмірності заявлених стороною витрат на правову допомогу або завищення їх розміру, не може бути підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу.

?відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18);

?неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом із позовною заявою не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат

Під час судового засідання призначеного на 01.02.2022 року представник позивача зазначила, що вважає суму не доведеною та не співмірну з позовом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/3649/20 наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Однак суд встановлює, що заперечення сторони позивача не заявлені в письмовому вигляді, не обґрунтовані жодними доказами, а тому вказані заперечення не можуть бути прийняті судом до уваги.

В той же час, Верховний Суд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 873/212/21, в якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Відтак, враховуючи, що позивач підтвердив, понесені витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що оцінюючи складність справи, реальність та розумність розміру витрат на правничу допомогу, з позивача на користь відповідача слід стягнути понесені та підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 21437,96 грн., що відповідатиме принципу пропорційності розподілу витрат у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню частково, у справі необхідно ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь відповідача судових витрат в сумі 21437,96 гривень та витрати на проведення експертизи у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Смирнової Л.П. про постановлення додаткового рішення та стягнення судових витрат з позивача в порядку ст. 141 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права на приватизацію та визнання протиправним рішення і висновків– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на провову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 21437,96 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 7000,00 грн.

В іншій частині - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Суддя: А.В. Науменко

Повний текст рішення складено 11.02.2022 року.

Суддя: А.В. Науменко

08.02.2022