Постанова № 10310716, 10.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 17-15 (2а-15613/08) Головуючий у 1 інстанції Шелест С.Б. Суддя доповідач Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої:

Суддів:

при секретарі: Вівдиченко Т.Р.

Літвіної Н.М.

Ситникова О.Ф.

Демченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Солекс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Солекс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року в задоволенні позову Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 2008 року Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька проведено перевірку господарської одиниці позивача (зал гральних автоматів, розташований за адресою: м. Донецьк, пл. П. Комунарів, 2) за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт № 0222/05/63/23-4/26384630 від 27.09.08р.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняте оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.10.08р. № 0004592330/0 в розмірі 13 600,00 грн.

Штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та у зв'язку з виявленими перевіркою порушеннями п. 1 ст. 3 Закону. А саме, перевіркою встановлено, що в гральному залі господарської одиниці позивача знаходилось 40 гральних автоматів, які підключені до електромережі і працюють у робочому стані, але не фіскалізовані, не мають фіскальних пристроїв.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до статті 13 вказаного Закону, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р. №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО» термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що з липня 2008 року суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням рулетки чи гральних автоматів не тільки зобов'язані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, а і мали технічну можливість це здійснити.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Між тим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав:

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеному припису норми процесуального права, відповідач при розгляді спору судом першої інстанції не довів технічної можливості фіскалізації гральних автоматів, які використовувалися позивачем та були введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій не можна визнати обґрунтованим.

Так, колегією суддів встановлено, що згідно листа ТОВ «Балатон» від 13 серпня 2008 року, гральні автомати «Балатон» оснащені спеціальним інтерфейсом та не призначені для підключення ККС «Фіскал», крім того, ТОВ «Балатон», як виробник грального обладнання, прямо забороняє самовільне внесення змін до електронних схем автоматів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал» із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з компютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин.

Статтею 218 ч. 2 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, згідно ч. 1 статті 218 ГК України.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду першої інстанції, а тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Солекс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004592330/0 від 17 жовтня 2008 року на суму 13600 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Літвіна Н.М.

Ситников О.Ф.

Повний текст постанови виготовлений 16 червня 2010 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 17-15 (2а-15613/08) Головуючий у 1 інстанції Шелест С.Б. Суддя доповідач Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

10 червня 2010 року м. Київ.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої:

Суддів:

при секретарі: Вівдиченко Т.Р.

Літвіної Н.М.

Ситникова О.Ф.

Демченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Солекс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Солекс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004592330/0 від 17 жовтня 2008 року на суму 13600 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Літвіна Н.М.

Ситников О.Ф.