Рішення № 103106437, 09.02.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1061/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Кириченко П.Л.,

при секретарі – Осадченко С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Зімірьової О.О.,

представника третьої особи ОСОБА_2 – адвоката Данилюка А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслава Вікторовича, треті особи, що не заявляють самостійних вимог – ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про звільнення майна з під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що 26.07.2019 р. між ним та відповідачкою ОСОБА_5 укладено договір позики грошових коштів, який був посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Місік О.В. Договором позики встановлений остаточний термін повернення коштів – 26.01.2020 р. В забезпечення виконання зобов`язань за цим договором позики між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки від 26.07.2019 р., який був посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Місік О.В., за умовами якого ОСОБА_5 передала ОСОБА_1 в іпотеку земельну ділянку площею 0,0499 га за цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №5123755800:02:005:2554 та того ж дня була проведена державна реєстрація іпотеки та державна реєстрації обтяження земельної ділянки. Відповідачка не виконала своїх зобов`язань за договором позики та не повернула позивачу кошти у визначений договором позики строк, в зв`язку з чим у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. При цьому позивачу стало відомо, що на вказану земельну ділянку вже після державної реєстрації її обтяження іпотекою, були зареєстровані інші обтяження у вигляді: арешту, який накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2019 року у справі №509/2025/19, номер запису про обтяження 36304631; арешту, який накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.08.2020 року у справі №509/2591/20, номер запису про обтяження 39707760; арешту, який накладений постановою про арешт майна приватного виконавця виконавчого округу Одеської області від 25.01.2021 р. (ВП №64272680), номер запису про обтяження 40247595. Позивач вказує, що він як іпотекодержатель у відповідності до ЗУ «Про іпотеку» має першочергове право на задоволення своїх вимог за договором позики за рахунок предмета іпотеки – вказаної земельної ділянки, в той як інші обтяження земельної ділянки були зареєстровані вже після державної реєстрації іпотеки та позбавляють його можливості реалізувати свої права іпотекодержателя земельної ділянки та задовольнити свої вимоги за договором займу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якою було забезпечення виконання цього договору. З наведених підстав, посилаючись на положення ЗУ «Про іпотеку», норми Цивільного Кодексу, що регулюють виконання зобов`язання, в тому числі забезпеченого іпотекою, позивач просив скасувати наступні арешти, які накладені на земельну ділянку площею 0,0499 га. за цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №5123755800:02:005:2554: арешт, який накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2019 року у справі №509/2025/19, номер запису про обтяження 36304631; арешт, який накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.08.2020 року у справі №509/2591/20, номер запису про обтяження 39707760; арешт, який накладений постановою про арешт майна приватного виконавця виконавчого округу Одеської області від 25.01.2021 р. (ВП №64272680), номер запису про обтяження 40247595.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Зімірьова О.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Своїм правом на надання відзиву або пояснень стосовно позову ОСОБА_5 не скористалася та не надала до суду будь-якої заяви по суті справи або іншої заяви, з якої можливо встановити її правову позицію відносно позовних вимог.

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Своїм правом на надання відзиву або пояснень стосовно позову ОСОБА_6 не скористався та не надав до суду будь-якої заяви по суті справи або іншої заяви, з якої можливо встановити його правову позицію відносно позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Письмові пояснення на позовну заяву ОСОБА_2 не надала, але свою правову позицію відносно позову виклала в позовній заяві, поданою нею як третьою особою, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, яка прийнята судом 08.07.2021 року та повернута ОСОБА_2 .

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Свої письмові пояснення на позовну заяву ОСОБА_4 не надала, але свою правову позицію відносно позову ОСОБА_4 виклала в заяві, яка прийнята судом.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

26.07.2019 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір позики грошових коштів, який був посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Місік О.В. за реєстровим №1193. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 в борг грошові кошти в розмірі 751875 грн., що за курсом НБУ на момент підписання становило 29500 доларів США, з кінцевим терміном повернення цієї суми не пізніше 26.01.2020 р.

26.07.2019 р. в забезпечення виконання цього договору позики між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Місік О.В. за реєстровим №1194. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_5 в якості забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором позики від 26.07.2019 року передала в іпотеку ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0499 га за цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №5123755800:02:005:2554 (надалі за текстом у резулятивній частині рішення – земельна ділянка).

Договором іпотеки визначено, що у разі невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за договором позики іпотекодержатель ОСОБА_1 може задовольнити свої вимоги за рахунок земельної ділянки, що передана в іпотеку, звернувши стягнення на земельну ділянку шляхом її реалізації або у досудовому порядку шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Одночасно з посвідченням договору іпотеки нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим №1195 була накладена заборона відчуження на земельну ділянку, що є предметом іпотеки.

26.07.2019 року приватним нотаріусом Місік О.В. була проведена державна реєстрація іпотеки на підставі договору іпотеки від 26.07.2019 року (номер запису про іпотеку 32574757), та проведена державна реєстрація обтяження ділянки у вигляді заборони відчуження (номер запису про обтяження 32574279).

Під час посвідчення договору іпотеки 26.07.2019 року нотаріус встановив належність земельної ділянки іпотекодавцю, встановив відсутність обтяжень земельної ділянки, встановив, що ділянка під арештом не перебуває, не обтяжена з метою забезпечення виконання зобов`язань, про що зазначено у п.11.1 договору іпотеки.

Відповідачка не виконала свої зобов`язання за договором позики від 26.07.2019 р. та не повернула позивачу кошти у визначений договором позики строк (до 26.01.2020 року включно), що сторонами не оспорюється. В зв`язку з цим у позивача з 27.01.2020 року виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в тому числі шляхом набуття у власність земельної ділянки, що є предметом іпотеки, у встановленому договором іпотеки порядку.

Згідно інформаційної довідки №245142502 від 19.02.2021 р. в державному реєстрі прав, окрім обтяжень, пов`язаних з іпотекою, наявні зареєстровані обтяження земельної ділянки:

- арешт, який накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2019 року у справі №509/2025/19, номер запису про обтяження 36304631, дата державної реєстрації обтяження 21.04.2020 р.;

- арешт нерухомого майна, який накладений ухвалами Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.08.2020 року та від 19.06.2020 року у справі №509/2591/20 в інтересах ОСОБА_4 , номер запису про обтяження 39707760, дата державної реєстрації обтяження 17.11.2020 р.;

- арешт, який накладений постановою про арешт майна боржника приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.П. від 25.01.2021 р. (ВП №64272680), номер запису про обтяження 40247595 (спеціальний розділ), дата державної реєстрації обтяження 25.01.2021 року.

Ці обтяження виникли за наступних обставин: 22.04.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про розірвання договору, повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди (справа №509/2025/19). В ході розгляду цієї справи ухвалою суду від 24.04.2019 р. був накладений арешт на належну ОСОБА_5 спірну земельну ділянку. В подальшому при розгляді цієї справи вказаний арешт був скасований ухвалою суду від 25.06.2019 р., а також відмовлено у задоволені повторного клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову від 31.07.2019 року, в зв`язку з чим на момент укладення договору іпотеки від 26.07.2019 року це обтяження було припинено. Вказане обтяження було зареєстроване тільки 21.04.2020 року, тобто вже після державної реєстрації іпотеки. Рішенням Овідіопольського районного суду від 08.12.2020 р. у цій справі був розірваний договір підряду від 03.12.2018 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 та стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 грошові кошти в розмірі 675969 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати. Рішення суду набрало законної сили 11.01.2021 р. Після цього ОСОБА_2 звернулася до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. для примусового виконання рішення суду від 08.12.2020 року, яким було відкрите виконавче провадження з примусового виконання цього судового рішення, що підтверджується відомостями АСВП та поясненнями сторін. Постановою приватного виконавця Качурка В.В. про арешт майна боржника від 25.01.2021 р. в рамках виконавчого провадження №64272680 був накладений арешт на вищевказану земельну ділянку, що належить ОСОБА_5 , державна реєстрація цього обтяження була проведена 25.01.2021 року.

04.06.2020 року ОСОБА_4 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_9 про стягнення грошових коштів в сумі 28000 доларів США, які відповідачка отримала у лютому 2020 року за договором про наміри (справа №509/2591/20). В ході розгляду цієї справи ухвалою суду від 19.06.2020 р. та ухвалою суду від 11.08.2020 р. про виправлення описки був накладений арешт на належну ОСОБА_11 спірну земельну ділянку. Вказане обтяження було зареєстроване 17.11.2020 року, тобто вже після державної реєстрації іпотеки. Рішенням Овідіопольського районного суду від 22.10.2020 р. у цій справі було стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 910413,14 грн. та судові витрати. Рішення суду набрало законної сили 23.11.2020 р.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд приходить до висновку, що грошове зобов`язання ОСОБА_9 перед ОСОБА_2 виникло з 11.01.2021 р., тобто з моменту набрання законної сили рішенням суду від 08.12.2020 р. у справі №509/2025/19. Окрім того, суд бере до уваги те, що договір підряду від 03.12.2018 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , не був підписаний ОСОБА_5 також судом не встановлено, що ОСОБА_5 достовірно знала про укладання цього договору ОСОБА_10 . При вирішенні питання щодо стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів суд виходив виключно з положень СК України, які встановлюють спільну відповідальність подружжя за обов`язками одного з подружжя. Також суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не був стороною у цій справі, а тому не міг достовірно знати про існування будь-яких спорів між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги, що виконавче провадження з примусового стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів та користь ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 08.12.2020 року у справі №509/2025/19 було відкрите після 11.01.2021 року, арешт на земельну ділянку накладений та зареєстрований виконавцем у цьому проваджені 25.01.2021 року, тобто після укладення договору іпотеки земельної ділянки та державної реєстрації іпотеки.

Суд приходить до висновку, що грошове зобов`язання ОСОБА_9 перед ОСОБА_4 виникло з 23.11.2020 р., тобто з моменту набрання законної сили рішенням суду від 22.10.2020 р. у справі №509/2025/19. Також суд звертає увагу, що арешт на земельну ділянку був накладений 19.06.2020 р., державна реєстрація цього обтяження була проведена 17.11.2020 р., а самі спірні правовідносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 виникли у лютому 2020 року, тобто вже після укладення договору іпотеки земельної ділянки та державної реєстрації іпотеки.

Таким чином судом встановлено, що на час укладання договору іпотеки від 26.07.2019 р. між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 не існувало грошових зобов`язань, які б підлягали виконанню ОСОБА_12 , були відсутні відкриті виконавчі провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 грошових коштів, були відсутні зареєстровані обтяження земельної ділянки в інтересах ОСОБА_2 , також судом встановлено, що на час укладання договору іпотеки від 26.07.2019 р. між ОСОБА_12 та ОСОБА_4 не існувало грошових зобов`язань, які б підлягали виконанню ОСОБА_12 , були відсутні відкриті виконавчі провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 грошових коштів, були відсутні зареєстровані обтяження земельної ділянки в інтересах ОСОБА_4 .

З урахуванням викладеного суд вважає, що під час укладання договору іпотеки від 26.07.2019 р. були відсутні будь-які обмеження як з боку іпотекодержателя ОСОБА_1 так і з боку іпотекодавця ОСОБА_9 для укладення цього договору і цей договір є дійсним та таким, що не порушує публічний порядок, не порушує права та інтереси третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Суд не приймає до уваги посилання третьої особи ОСОБА_2 на висновки ВСУ та Верховного Суду, які викладені на її думку в нібито аналогічних справах. При цьому суд зазначає наступне: на момент укладення договору іпотеки від 26.07.2019 року іпотекодавець ОСОБА_5 не мала грошових зобов`язань перед ОСОБА_2 , а тім більш не мала прострочених зобов`язань; під час укладення договору іпотеки іпотекодержатель не знав та не міг знати про наявність будь-яких грошових зобов`язань іпотекодавця; грошове зобов`язання іпотекодавця перед ОСОБА_2 виникло на підставі рішення Овідіопольського районного суду від 08.12.2020 року (тобто після укладення договору іпотеки), а тому висновки, які викладені у зазначених ОСОБА_2 постановах ВС та ВСУ не розповсюджуються на правовідносини, що виникли, в той же час у справі, що розглядається мають місце правовідносини та існують суттєві обставини, які значно відрізняються від правовідносин та фактичних обставин, які розглядалися ВСУ та Верховним Судом у справах вказаних ОСОБА_2 .

Враховуючи, що договір іпотеки є дійсним, при вирішенні питання щодо задоволення вимог кредиторів ОСОБА_9 підлягають застосуванню положення ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об`єкт. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

З огляду на вказані норми закону суд приходить до висновку, що позивач як кредитор та іпотекодержатель має першочергове право на задоволення свої вимог за договором позики за рахунок предмета іпотеки – вказаної земельної ділянки, в той час як обтяження земельної ділянки, що оскаржуються, були зареєстровані вже після державної реєстрації іпотеки та позбавляють його можливості реалізувати свої права іпотекодержателя земельної ділянки та задовольнити свої вимоги за договором займу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якою було забезпечення виконання цього договору.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що належить боржнику (речове право на чуже майно).

З наведених підстав суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.258,259,263,264 ЦПК, ст.ст.3,33,37 ЗУ «Про іпотеку»,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслава Вікторовича, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про звільнення майна з під арешту - задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений на земельну ділянку площею 0,0499 га., за цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №5123755800:02:005:2554 ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.04.2019 року у справі №509/2025/19, номер запису про обтяження 36304631;

Скасувати арешт, який накладений на земельну ділянку площею 0,0499 га., за цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №5123755800:02:005:2554 ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.08.2020 року у справі №509/2591/20, номер запису про обтяження 39707760;

Скасувати арешт, який накладений на земельну ділянку площею 0,0499 га., за цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №5123755800:02:005:2554 арешту, який накладений постановою про арешт майна приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. від 25.01.2021 р. (ВП №64272680), номер запису про обтяження 40247595 спеціальний розділ.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в 30-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Кириченко П.Л.