Рішення № 103106158, 03.02.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/11739/20

Пр. №2/521/290/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Кіреу Д.С., за участю:

представника позивача – адвоката Колесника О.В.,

представника відповідача - адвоката Сафронюка П.В.,

представника відповідача – адвоката Панасюка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України, про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, уточненим у подальшому до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 06 березня 2020 року о 15 годині 15 хвилин в м. Миколаїв по вул. Херсонське шосе, 1/5, останній на автомобілі марки «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «BMW X3» реєстраційний номер. НОМЕР_2 , який належить на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29 липгя 2015 року ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало, порушення відповідачем п. 2.3, п. 12.3, п. 13.1 ПДР ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2020 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку експертного дослідження №79 від 03 червня 2020 року вартість відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме 06 березня 2020 року становить 120336,35 грн. Коефіцієнт фізичного зносу – 0.

Згідно додаткового висновку експерта Дадонова В.В. №34/1 від 09 квітня 2020 року вартість відновленого ремонту колісного транспортного засобу марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 120336,35 грн., із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,5781) - 65027,70 грн.

Відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи №7124 від 27 серпня 2021 року вартість відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,, становить 115968,82 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 115968,82 грн.; коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначається таким, що дорівнює нулю (Ез=0).

Позивачка вказувала, що відповідно до акту виконаних робіт №ZN-20003246 від 26 березня 2020 року нею було витрачено 1116,10 грн. за дефектування пошкоджених частин автомобіля.

Крім того, відповідно до акту виконаних робіт №ZN-20003255 від 05 травня 2020 року нею також було витрачено 115663,68 грн. на відновлений ремонт пошкодженого автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стверджувала, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди вона понесла реальні збитки по відновленому ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 116779,78 грн.

Позивачка зазначала, що ОСОБА_2 є інвалідом війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 24 червня 2013 року, тому на підставі п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування володільцев наземних транспортних засобів» (далі - Закон), він був звільненим від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Обов`язок по відшкодуванню шкоди відповідно до вказаного Закону проводить Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), яке виплатила їй страхове відшкодування частково, а саме в розмірі 65029,76 грн. Не виплаченим залишилось страхове відшкодування врозмірі 50939,06 грн.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивачка просила суд стягнути з відповідачів на її користь матеріальну шкоду, а саме з МТСБУ в розмірі 50939,06 грн., з ОСОБА_2 – в розмірі 813,96 грн. та судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2020 року було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (т. 1 а.с. 48-49).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - МТСБУ) (т. 1 а.с. 98-99).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року за заявою ОСОБА_2 суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 101-102).

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року по справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу (т.1 а.с.110-112).

13 травня 2021 року справа була повернута до суду без висновку експерта (т. 1 а.с. 121).

Ухвалою суду від 14 травня 2021 року провадження у справі було поновлено та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с.125-126).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2021 року у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, на час проведення якої провадження у даній справі було зупинено (т. 1 а.с. 149-151).

31 серпня 2021 року справа була повернута до суду із висновком експерта № 7124 від 27 серпня 2021 року (т. 1 а.с. 157-169).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2021 року було поновлено провадження у справі (т. 1 а.с. 171-172).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2021 року до участі у справі у якості співвідповідача було залучено МТСБУ (т. 1 а.с. 192-193).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2021 року було задоволено клопотання представника МТСБУ про виклик експертів Дадонова В.В. та Федотова Ф.В. (т. 1 а.с. 231-233).

Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року підготовче провадження по справі було закрите, справу призначено до судового розгляду (т. 1 а.с. 235-236).

Представник позивача, діючий на підставі ордеру від 21 липня 2020 року та договору про надання правової (правничої) допомоги від 27 травня 2020 року в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі (т. 1 а.с. 80, 81).

Представник відповідача Азарова С.А., діючий на підставі довіреності від 26 вересня 2020 року, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, оскільки вважає, що позивач повинен був звернутися з даним позовом до МТСБУ, яке повинно виплати позивачці матеріальну шкоду в межах ліміту відповідальності (т. 1 а.с. 76-77).

Представник відповідача МТСБУ, діючий на підставі довіреності від 21 грудня 2021 року, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Раніше надав письмові пояснення на позов, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (т. 2 а.с. 23).

В обгрунтування своїх пояснень, МТСБУ зазначало, що 06 березня 2020 року о 15 годині 15 хвилин в м. Миколаєві мала місце дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2020 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вказаного дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначав, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за відсутності полісу обов`язковго страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, оскільки як інвалід війни відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є зазначена особа, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

З`ясувавши зазначене, ОСОБА_1 звернулась із відповідною заявою до МТСБУ щодо здійснення відшкодування матеріального збитку.

Згідно висновку експертного дослідження №79 від 03 червня 2020 року вартість відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, становить 120336,35 грн. Коефіцієнт фізичного зносу – 0.

Вказував, що в ході врегулювання даного страхового випадку фахівцями експертного відділу МТСБУ з програмного комплексу ПрАТ АСК «Інго «Аудаткс» стало відомо, що в 2018 році автомобіль «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був учасником дорожньо-транспортної пригоди де також отримав механічні пошкодження, але дану інформацію не було доведено ОСОБА_1 до МТСБУ. Згідно калькуляції ремонту автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 10 липня 2018 року відновленню підлягають – облицювання заднього бамперу та двернят задка.

Згідно додаткового висновку експерта Дадонова В.В. №34/1 від 09 квітня 2020 року вартість відновленого ремонту колісного транспортного засобу марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 120336,35 грн., із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,5781) - 65027,70 грн.

У зв`язку з настанням події, передбаченого п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі ОСОБА_1 в розмірі 65027,70 грн.

Зазначав, що в ході судового розгляду справи на виконання ухвали суду від 07 липня 2021 року судовим експертом Федотовим Ф.В. було проведено судову автотоварознавчу експертитзу по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку.

Згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи №7124 від 27 серпня 2021 року вартість відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 115968,82 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 115968,82 грн.; коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,, визначається таким, що дорівнює нулю (Ез=0).

МТСБУ вважає, що відповідно до вимог ст.ст. 77, 78 ЦПК України висновок судово-автотоварознавчої експертизи №7124 від 27 серпня 2021 року є неналежним та недопустимим, оскільки не містить повної, об`єктивної інформації щодо предмету дослідження, оскільки дослідження проведено з порушенням порядку, встановленого Методикою товарознавчих експертиз та оцінки колісних транспортних засобів.

При проведенні експертири експертом ОСОБА_3 не враховано особливості об`єкта оцінки, особисто не проведено візуальний огляд об`єкта дослідження на предмет встановлення ознак раніше виконаного відновлювального ремонту, виявлення дефектів, пошкоджень, не витребувано від власника КТЗ документи про попередню оцінку КТЗ, як то передбачено п. 5.4 Методики (т. 2 а.с. 13-17, 25-29).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 82 книги п`ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються дані правовідносини.

Згідно зі статтями 1166, 1167 ЦК України діє презумпція вини завдавача шкоди, тому не позивач має доводити вину, а відповідач має довести відсутність своєї вини.

Судом встановлено, що 06 березня 2020 року о 15 годині 15 хвилин в м. Миколаїв по вул. Херсонське шосе, 1/5, ОСОБА_2 на автомобілі марки «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29 липгя 2015 року ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало, порушення відповідачем п.2.3, п.12.3, п.13.1 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2020 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (т. 1 а.с. 11).

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже суд при винесенні рішення не з`ясовує обставин справи, які підтверджують вину відповідача ОСОБА_2 у спричиненні механічних пошкоджень автомобілю марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку експертного дослідження №79 від 03 червня 2020 року вартість відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме 06 березня 2020 року становить 120336,35 грн. (т. 1 а.с. 12-25).

За проведення експертного дослідження №79 від 03 червня 2020 року позивачка сплатила 1500,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН2147808 від 11 червня 2020 року (т. 1 а.с. 26).

Згідно акту виконаних робіт №ZN-20003246 від 26 березня 2020 року позивачкою за дефектування пошкоджених частин автомобіля було сплачено 1116,10 грн. (т.1 а.с. 27, 27 звор.).

Встановлено, що позивачкою на відновлений ремонт пошкодженого автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було витрачено 115663,68 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ZN-20003255 від 05 травня 2020 року та квитанціями за № 141 від 26 березня 2020 року, № 208 від 05 травня 2020 року та за № 209 від 07 травня 2020 року (т.1 а.с.18, 19).

Згідно висновку експертного дослідження №34/1 від 09 квітня 2020 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження становить 65027,70 грн. (т. 1 а.с. 86-91).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 липня 2021 року за заявою представника відповідача ОСОБА_2 у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу на підставі вихідних даних, що містяться у висновку судового експерта Дадонова В.В. №79 від 03 червня 2020 року (т.1 а.с.146, 149-151).

Відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 7124 від 27 серпня 2021 року вартість відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 115968,82 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 115968,82 грн.; коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначається таким, що дорівнює нулю (Ез=0) (т. 1 а.с. 158-169).

Зі змісту постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2020 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією по свідчення серії Є №013078 від 20 червня 2014 року та визнав свою вину у скоєнні зазначеного правопорушення, про що надав суду заяву.

Пунктом 13.1 ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди (06 березня 2020 року) (далі - Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV), передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, визначеному цим Законом.

У Рішенні від 23 грудня 2014 року № 7-рп/2014 у справі № 1-6/2014 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, то відповідно до пункту 13.1 ст.13 Закону України від 01 липня 2004 року №1961- IV в редакції, чинній на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди (06 березня 2020 року), він був звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, тому відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є ОСОБА_2 , проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з п.п. 39.1, 39.2 ст. 39 Закону України від 01 липня 2004 року №1961- IV МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, завдану третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку. Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 3 ст. 988 ЦК України встановлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 01 липня 2004 року №1961- IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України від 01 липня 2004 року №1961- IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України від 01 липня 2004 року №1961- IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Страховик, керуючись нормами Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV, ухвалює вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що зазначено у пункті 36.1 ст. 36 цього Закону.

Статтями 28, 29 Закону України № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV, є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди. За загальним правилом, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV, є страховик у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди як співвідповідач має залучатися до участі у справі страхувальник.

У випадку, якщо йде мова лише про відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, потрібно застосовувати норми ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 29 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV (шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу), додатково - приписи ст. 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, шкоди.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи №7124 від 27 серпня 2021 року вартість відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та вартість матеріальної шкоди, завданої власнику вказаного автомобіля, складає 115968,82 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт №ZN-20003255 від 05 травня 2020 року позивачкою було витрачено на відновлений ремонт автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 115663,68 грн., що підтверджується квитанціями від 26 березня 2020 року, від 05 травня 2020року та від 07 травня 2020 року.

Тобто позивачка витратила на проведення відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - 115663,68 грн., тобто в межах страхового ліміту відповідальності страховика.

Що стосується твердження МТСБУ щодо врахування коефіцієнту фізичного зносу, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1. ст. 29 Закону України ст. 29 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Наведене обмеження щодо відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, встановлено для страховиків цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи №7124 від 27 серпня 2021 року вартість відновленого ремонту автомобіля марки «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 115968,82 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW X3», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 115968,82 грн.; коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля «BMW X3», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначається таким, що дорівнює нулю (Ез=0) (т. 1 а.с. 158-169).

Пунктом 1.1.2 судової автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості відновленого ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «BMW X3», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 06 березня 2020 року №7124 від 27 серпня 2021 року встановлено, що автомобіль на ходу, комлектний, в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди. Основні механічні пошкодження автомобілем отримані внаслідок зіткнення транспортних засобів і зосереджені в задній частині кузова с деформацією, загинами, складками металу, розривами та руйнуванням складових частин, пошкодженням лакофарбувального покриття складників. На момент огляду автомобіль комплектний. Сліди відновлювального ремонту кузовних складових від попередніх пошкоджень відсутні. Відновлювались ремонтом бампера задній, накладка бампера заднього, які не є кузовними складовими. Наявність експлуатаційних пошкоджень лакофарбувального покриття, потертості оббивок переднії дверей. Пробіг фактичний – 98411 км.

Вищевказаний стан КТЗ, наявність чи відсутність дефектів, показники одометра, прийнятті на підставі матеріалів справи, аркуши 15, 16, 22, 23-25.

Відповідно до п. 1.3 судової автотоварознавчої експертизи №7124 від 27 серпня 2021 року фізичний знос КТЗ (його складників) – це втрата вартості КТЗ (його складників), обумовлена частковою або повною втратою первинних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) відносно вартості нового подібного КТЗ (його складників).

Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників транспортного засобу, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових транспортних засобів виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових транспортних засобів.

Згідно п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, п.7.39 а) автомобіль, який не має перевищення нормативного пробігу більше, чем вдвічі; п.7.39 в) складові частини кузова не відновлювались ремонтом, не мають корозійних пошкоджень та пошкоджень у вигляді деформації. Ез = 0.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і з відповідача МТСБУ на користь ОСОБА_1 слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 50939,06 грн. та витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 1500,00 грн.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 813,96 грн., то в задоволенні даних вимог слід відмовити у повному обсязі у зв`язку з їх незаконістю та необгрунтованістю, так як різниця між страховим відшкодуванням та сумою матеріальної шкоди стягнута з МТСБУ.

Щодо вимог позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8100,00 грн., суд зауважує наступне.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

У матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги від 27 травня 2020, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Колесник О.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5459 від 19 квітня 2019 року та ордер серії ДН №110923 від 21 липня 2020 року (а.с. 8, 8а, 9).

Будь-яких інших доказів на підтвердження витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, наданий позивачем, не є належним доказом фактичного понесення стороною таких витрат.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову у стягненні витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у справі складає 1261,20 грн., які сплачені позивачкою у повному обсязі при зверненні до суду (а.с. 1, 35).

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України, про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортнго) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 вартість страхового відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 50939 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 06 коп.

Стягнути з Моторного (транспортнго) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Моторного (транспортнго) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2022 року.

Суддя: О.М. Сегеда