Рішення № 103105290, 09.02.2022, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1580/21

Провадження № 2-а/503/3/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Дмитра Анатолійовича, Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на ті обставини, що 12.12.2021 року на автодорозі Н-23 сполученням Кропивницький - Кривий Ріг інспектором сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, шляхом винесення постанови серії БАБ № 049344 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом марки DAF моделі XF 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-платформою Е марки ЕХО моделі 99981 реєстраційний номер НОМЕР_2 номерний знак на згаданому був забруднений, що не давало змогу чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, що в свою чергу є порушенням пунктів 2.9 та 30.2 Правил дорожнього руху. Однак, позивач відзначає те, що в дійсності номерний знак хоча і був злегка забруднений внаслідок наявності шару пилу, але його символи чітко визначались та їх можливо було прочитати з 20 метрів, що підтверджує фото зроблене на місці зупинки у присутності відповідача. При цьому, позивач звертає увагу на те, що відповідач не надав будь-яких доказів неможливості визначення з відстані у 20 метрів символів на причепі. Крім того, позивач зазначає, що інспектор до розгляду справи не роз`яснив йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, що підтверджує відсутність підпису позивач у графі 8 оскаржуваної постанови.У зв`язку з чим та для захисту своїх прав позивач пред`явив до відповідача відповідний адміністративний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить суд визнати протиправним протиправними та скасувати постанову серії БАБ № 049344 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. від 12.12.2021 рокупро притягнення його до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП; а також закрити відносно нього справу про адміністративне правопорушення.

24.12.2021 року ухвалою суду (а.с.16-17) позов було залишено без руху із встановленням строку для усунення недоліків позовної заяви.

10. 01.2022 року ухвалою суду (а.с.24-25) позовну заяву прийнято до розгляду із відкриттям провадження в адміністративній справі розгляд якої визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

20.01.2022 року ухвалою суду (а.с.40-42) до участі у адміністративній справі в якості другого відповідача було залучено Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області. Копія зазначеної ухвали разом із повісткою були надіслані судом на офіційну електронну адресу другого відповідача.

08.02.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (відзив) представника за довіреністю відповідача - ГУНП в Кіровоградській області від 02.02.2022 року за № 87/17-2022, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі посилаючись на те, що екіпажем поліції при здійсненні патрулювання було зафіксовано факт адміністративного правопорушення вчиненого позивачем. В свою чергу інспектором сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. докази були оцінені на підставі ст. 252 КУпАП. При цьому, представник відповідача зазначив, що вважає відсутніми порушення в діях поліцейського щодо винесення постанови відносно позивача, а саму оскаржувану постанову вважає такою, що відповідає всім вимогам закону, зокрема в ній чітко вказана суть порушення. Відзначено, що при винесенні постанови позивачу були роз`ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Водночас відзначив те, що позивач не надав жодних доказів як на підставу своїх заперечень щодо відсутності в його діях порушень Правил дорожнього руху.

Відповідачі - інспектор сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. та Кропивницьке районне управління поліції ГУНП в Кіровоградській області не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву (відзив).

Заяви, клопотання від учасників справи (сторін) до суду не надходили, інші процесуальні дії у справі не здійснювались.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений в порядку, передбаченому ч.1 і 3 ст. 126, ч.1 ст. 129 та ч.1 ст. 268 КАС України шляхом направлення тексту повістки на електронну адресу, що підтверджене відповідною довідкою від 27.01.2022 року про доставку електронного листа (а.с.20). При цьому, позивач надіслав до суду заяви від 08.02.2022 року про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив про підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі. Згідно ч.3 ст. 194 КАС України, учасники справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач - інспектор сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений в порядку, передбаченому ч.1 і 3 ст. 126 КАС України.

Представник відповідача - Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений в порядку, передбаченому ч.1 і 3 ст. 126 КАС України.

Представник відповідача - ГУНП в Кіровоградській області в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений в порядку, передбаченому ч.1 і 3 ст. 126 КАС України.

Неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки їх явка не була визнана судом обов`язковою. Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. У зв`язку з чим та враховуючи положення ч.1 і пунктів 1 і 2 ч.3 ст. 205, а також ч.1 ст. 286 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

12.12.2021 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. було винесено постанову серії БАБ № 049344 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Диспозиція частини шостої статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

При цьому, згідно абзацу четвертого пункту 30.2 Правил дорожнього руху, номерні знаки повинні бути чисті.

Висновки суду

- щодо позовних вимог до відповідачів - інспектора сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. та Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області:

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Таки висновки викладенні в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в своїх постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18), від 17 червня 2020 року у справі № 127/6881/17 (провадження № К/9901/18761/18) та 17 вересня 2020 року у справі № 300/1006/16-а (провадження № К/9901/16348/18).

Згідно відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Кропивницьке РУП ГУНП в Кіровоградській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 40799069) є відокремленим підрозділом (філією) органу державної влади - ГУНП в Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108709).

У зв`язку з чим суд вважає, що інспектор сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. та Кропивницьке районне управління поліції ГУНП в Кіровоградській області є неналежними відповідачами за позовними вимогами заявленими позивачем ОСОБА_1 у своєму адміністративному позові, а тому у задоволенні позовних вимог до цих відповідачів необхідно відмовити.

- щодо позовної вимоги до відповідача - ГУНП в Кіровоградській області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення:

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, п.1 ч.2 ст. 255 КУпАП визначає уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Відповідно до ч.1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивачем суду надано долучену до позовної заяви роздруківку фотознімку (а.с.9) на якому зафіксовано зображення задньої частини причепу на якому встановлено номерний знак НОМЕР_2 , який є освітлений та достатньо чітко видним для встановлення його символів.

Однак, суд не може прийняти даний доказ як достовірний, оскільки неможливо встановити дату та час коли фото було зроблено, зокрема на підтвердження тієї обставини, що його було зроблено саме 12.12.2021 року на автодорозі Н-23 сполученням Кропивницький - Кривий Ріг, коли позивача ОСОБА_1 було зупинено екіпажем поліції, а не в подальшому після можливого усунення обставин, які були підставами для притягнення до відповідальності.

Проте суд зважає на ту обставину, що фіксація обставин перебування осіб, зокрема умови та порядок їх переміщення на транспортних засобах, не є їх обов`язком.

В свою чергу відповідачем суду також не надано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову та спростування наведених позивачем в своєму позові обґрунтування, а саме про забруднений стан номерного знаку НОМЕР_2 , встановленого на напівпричепом-платформою Е марки ЕХО моделі 99981, що не давало змогу чітко визначити його символи з відстані 20 метрів на час зупинки екіпажем поліції 12.12.2021 року на автодорозі Н-23 сполученням Кропивницький - Кривий Ріг, та тим самим вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.

Водночас із цим підпунктом 1 пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, зокрема, фіксування правопорушення. При цьому, пункт 3 розділу І згаданої Інструкції визначає портативний відеореєстратор як пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Крім того, згідно пункту 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIIIпередбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніки, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином нормативно-правовими актами передбачено можливість застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів фотозйомки і відеозапису для фіксування правопорушення, а самі згадані фото і відеозаписи у відповідності до положень ст. 251 КУпАП можуть використовуватись як доказ в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідачем або його представником суду не надано відповідного запису з портативного відеореєстратора або фото зроблене за допомогою відповідного функціоналу планшету, смартфону тощо, на яких би було зафіксовано вчинення позивачем правопорушення.

Із оскаржуваної постанови не вбачається, на яких доказах вона ґрунтується, а відповідач доказів у порядку ст. 77 КАС України суду не надав.

Сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути розцінена судом як беззаперечна підстава вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що під час доведення винуватості особи не має залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Таким чином, беручи до уваги зміст статті 77 КАС України, відсутність доказів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діянні позивача, у зв`язку з чим пред`явлений позивачем позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що є підставою передбаченою п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

- щодо позовної вимоги до відповідача - ГУНП в Кіровоградській області про визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправним:

Згідно пункту 3 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Відповідно до пункту 3 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Положення ст. 5, 245 КАС України є загальними нормами.

Однак, позовна вимога позивача щодо визнання постанови відповідача протиправною є необґрунтованою, оскільки ч.3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином законодавцем чітко визначено повноваження суду щодо рішень, які приймаються за результатами розгляду адміністративних справ даної категорії, водночас із цим вимога заявлена позивачем щодо визнання дій відповідача протиправними виходить за межі передбачені ч.3 ст. 286 КАС України, яка є спеціальною нормою, що визначає особливості провадження у адміністративних справах даної категорії по відношенню до загальних норм ч.1 ст. 5 та ч.2 ст. 245 КАС України. Тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні вказаної позовної вимоги за її необґрунтованістю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

- щодо розподілу судових витрат:

Згідно з вимогами ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При поданні до суду адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 454 грн, згідно відповідної квитанції про сплату № 55608 АТ «Ощадбанк» від 18.12.2021 року (а.с.1).

Ураховуючи, що адміністративний позов позивача задоволено частково, а саме задоволено одну з двох основних заявлених позивних вимог, тобто Ѕ частину позову, то суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУНП в Кіровоградській області на користь позивача половину розміру судового збору сплаченого останнім при поданні до суду позову.

Керуючись ст. 3, 9, 10, 11, 242, 246 КАС України,

ухвалив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Дмитра Анатолійовича, Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області; місцезнаходження: 25006 м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 58; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 40799069 про визнання протиправним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області; місцезнаходження: 25006 м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41; код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 40108709 про визнання протиправним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії БАБ № 049344 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. від 12.12.2021 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.6 ст. 121 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень - постанови серії БАБ № 049344 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором сектору реагування патрульної поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Цань Д.А. від 12.12.2021 року відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 227 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Д. В. Вороненко