Ухвала суду № 103104901, 10.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/29155/21

Провадження № 1-кс/947/657/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №32020160000000036 від 15.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що в результаті вказаних у клопотанні умисних, протиправних дій директора ТОВ «Граніт-001» ОСОБА_4 , до бюджету держави не сплачено податок на додану вартість вказаного підприємства за звітні (податковий) період грудень 2019 року та червень-грудень 2020 року на загальну суму 27 559 360,4 грн, що є коштами у особливо великих розмірах, так як вказана сума більш ніж у 15 000 разів перевищує установлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян.

Так, слід зазначити, що ОСОБА_4 30.06.2021 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України.

У подальшому 16.07.2021 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України

Згідно з висновком №20-7402/7403 судово-економічної експертизи від 30.04.2021 встановлено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету ТОВ «Граніт-001» за грудень 2019 у розмірі 3 382 355грн.

Відповідно до висновку №21-2402/2403 комісійної судово-економічної експертизи встановлено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету ТОВ «Граніт-001» за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 у розмірі 20 029 884,83грн.

Тобто, діями ОСОБА_4 державному бюджету спричинені збитки у загальній сумі 27 559 360,4 грн.

В ході подальшого досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 є єдиним власником підприємства ТОВ «Граніт-001» (ЄДРПОУ 42751872) з часткою у статутному капіталі 100%, який становить 10010000,00 грн.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено в дію Указом Президента України від 21.04.2021 за № 169/2021 застосовано згідно Додатку 2 санкції стосовно 95 юридичних осіб, що зареєстровані та здійснюють підприємницьку діяльність на території України.

Відповідно п. 5 додатку № 2до рішення РНБО від 15.04.2021 застосовано санкції до ТОВ «Граніт-001» (ЄДРПОУ 42751872).

Оскільки ОСОБА_4 відомо про здійснення відносно нього кримінального провадження та повідомлення йому про підозру, він обізнаний про суму спричинених збитків та запровадження санкцій РНБО у разі не накладення арешту на вказане майно існують ризики його зникнення, втрати, переоформлення на інших осіб, виведення статутного капіталу, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню і в подальшому призвести до несплати відповідних податків та відшкодування шкоди у даному кримінальному провадженні, конфіскації майна та інше.

Вказане майно може у майбутньому підлягати конфіскації як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Тому, з метою подальшого забезпечення сплати податків, відшкодування шкоди, завданої державі, а також можливої конфіскації майна необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні майно підозрюваного ОСОБА_4 .

Не накладення арешту на корпоративні права та незастосування заборон використання та розпорядження ними, надасть можливість підозрюваному ОСОБА_4 або його представникам за дорученням безперешкодно відчужувати чи іншим способом розпорядитися ним, що може призвести до зникнення чи втрати матеріальних цінностей та в подальшому перешкодить забезпеченню можливих конфіскації майна та забезпечення цивільного позову, а також може призвести до втрати доказів по кримінальному провадженню.

Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.

У клопотанні прокурор, просить розгляд справи провести за відсутності підозрюваного, зважаючи на можливість вжиття неправомірних дій щодо майна до прийняття рішення судом.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності власника майна.

Так, ОСОБА_4 30.06.2021 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України.

16.07.2021 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України.

Арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст. 170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

В результаті дій ОСОБА_4 державному бюджету спричинені збитки у загальній сумі 27 559 360,4 грн.

Кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 212 КК України караються штрафом від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Крім того, в рамках вказаного кримінального провадження заявлено цивільний позов на суду 23412239, 83 гривень.

Так, стаття 190 Цивільного кодексу України визначає, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до статті 179 цього Кодексу річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Стаття 139 Господарського кодексу України надає визначення майна у сфері господарювання. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

Крім того, відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи вищенаведене, поняття «майно», яке використовується у законодавстві України, включає акції та частки у статутних капіталах, які є особливим видом майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Задля забезпечення відшкодування завданих кримінальними правопорушеннями збитків, а також запобігання спробам підозрюваного вчинити дії щодо майна, спрямованих на його продаж, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна, з забороною розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 повідомлений про підозру. Матеріали клопотання, вказують на можливу причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, що розслідуються в кримінальному провадженні. Таким чином, слідчий суддя переконаний в наявності фактів та інформації, які вказують на те, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону відчуження, розпорядження та вчинення будь-яких реєстраційних дій (тобто, не забороняє користування), а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

Арешт майна, про який просить сторона обвинувачення, не обмежує права підозрюваного та інших осіб користуватися нерухомим майном. З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених вище, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення можливості відшкодування заподіяних збитків, є пропорційним втручанням у права підозрюваного та інших осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.131,170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №32020160000000036 від 15.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України - задовольнити.

Накласти арешт з забороною відчуження, розпорядження майном та вчинення будь-яких реєстраційних дій з майном, на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: майно в межах корпоративних прав, 100% частки статутного капіталу (фонду), яка становить 10 010000,00 грн ТОВ «Граніт-001» (ЄДРПОУ 42751872, податкова адреса: м. Одеса, площа Грецька, будинок 1, офіс 6).

Виконання ухвалипро арештмайна покластина прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1