Ухвала суду № 103104366, 08.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/4143/22

Провадження № 1-кс/947/1643/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021160000000654 від 29.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021160000000654 від 29.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що після отримання зазначених грошових коштів ОСОБА_5 викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів та затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Так, одразу після одержання ОСОБА_5 вказаної суми неправомірної вигоди, 01.02.2022 у період часу з «16» год. «17» хв. до «17» год. «26» хв., у приміщенні кафе «Берлога» за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Бурлача Балка, вул. Єсеніна, 2, в, у невідкладному випадку, пов`язаному із врятуванням майна та безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, проведено обшук.

У ході проведення зазначеного обшуку виявлено та вилучено особистий мобільний телефон ОСОБА_5 , марки neffos, чорного кольору, який поміщено до сейф пакету S2050584. Більш точний ідентифікуючих даних мобільного телефону не встановлено, оскільки ОСОБА_5 відмовився розблоковувати телефон.

Далі виявлено та вилучено банкноти зовні схожі на Національну валюту України гривня, а саме 22 банкноти номіналом кожна 500 гривень із наступними серійними номерами: ЛИ 6263426, СД 9346728, ВГ 2225178, ВА 5345625, ЛД 4741194, УЖ 0349382, ЗИ 3047360, МБ 7249349, ВИ 2986598, ВЖ 2216857, ЗЗ 4025682, СЖ 9184059, ВХ 3714323, ВГ 5627697, ЛИ 4011359, БР 2443496, ФБ 5611757, ВВ 8689911, БТ 6935788, ЗФ 8944334, ВЗ 4109114, ВХ 9643540, 1 банкноту номіналом 200 грн. із серійним номером ПЕ 4093260 та 1 банкноту номіналом 100 грн. із серійним номером УВ 9780819 на загальну суму 11 300 (одинадцять тисяч триста) гривень, які поміщено до сейф пакету В2008291.

Все перелічене за результатами слідчої дії вилучено, поміщено у відповідні сейф-пакети, які підписано слідчим, понятими, іншими учасниками слідчої дії.

2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

3. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, положення ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

3.1.Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42021160000000654 від 29.12.2021 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, відповідно до протоколу обшуку від 01.02.2022 року, того ж дня, у приміщенні кафе «Берлога» за адресою: АДРЕСА_1 , в, у невідкладному випадку, пов`язаному із врятуванням майна та безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, проведено обшук, в ході проведення якого виявлено та вилучено речі і документи перелік яких міститься у клопотанні.

Дозвіл на проведення обшуку надано ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 04.02.2022 року.

Вилучений мобільний телефон можу містити відомості, які мають значення для даного кримінального провадження та потребує детального дослідження за участю спеціалістів, вилучені грошові кошти є предметом неправомірної вигоди та відповідно до протоколу ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів від 13.01.2022 року виділені УСБУ в Одеській області за КПКВ 6521010 КЕКВ 2730/1 «Особливі витрати».

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучені речі, відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені предмети, перелік яких міститься у клопотанні, є знаряддям та об`єктом протиправних дій та можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій, а також містять в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчого про визнання речовими доказами від 02.02.2022 року, відповідно до якої вилучені речі, перелік яких міститься у клопотанні, визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021160000000654 від 29.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, вилучені під час проведення обшуку у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Бурлача Балка, вул. Єсеніна, 2, а саме:

- предмет неправомірної вигоди, тобто банкноти зовні схожі на Національну валюту України гривня, а саме 22 банкноти номіналом кожна 500 гривень із наступними серійними номерами: ЛИ 6263426, СД 9346728, ВГ 2225178, ВА 5345625, ЛД 4741194, УЖ 0349382, ЗИ 3047360, МБ 7249349, ВИ 2986598, ВЖ 2216857, ЗЗ 4025682, СЖ 9184059, ВХ 3714323, ВГ 5627697, ЛИ 4011359, БР 2443496, ФБ 5611757, ВВ 8689911, БТ 6935788, ЗФ 8944334, ВЗ 4109114, ВХ 9643540, 1 банкноту номіналом 200 грн із серійним номером ПЕ 4093260 та 1 банкноту номіналом 100 грн із серійним номером УВ 9780819 на загальну суму 11 300 (одинадцять тисяч триста) гривень, які поміщено до сейф пакету В2008291.

- мобільний телефон марки neffos, чорного кольору, який поміщено до сейф пакету S2050584.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1