Ухвала суду № 103103160, 26.01.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2533/21

Провадження № 2/496/137/22

У Х В А Л А

26 січня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Осьмінін С.Д. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить витребувати у відповідача автомобіль марки «БМВ» моделі «Х5», в кузові чорного кольору, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та передати його ОСОБА_1 , а також скасувати реєстрацію автомобіля марки «БМВ» моделі «Х5», в кузові чорного кольору, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

24 січня 2022 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Осьмінін С.Д. надійшла до суду заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб «BMW X5» з номером кузову НОМЕР_2 , 2008 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , номерний знак « НОМЕР_4 » та заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаного транспортного засобу до вирішення справи у суді.

Заяву обґрунтовує тим, що у провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чожого незаконного володіння та скасування реєстрації автомобіля. Предметом позову по даній справі є транспортний засіб «BMW X5» з номером кузову НОМЕР_2 , 2008 року випуску, який вибув з володіння ОСОБА_1 поза його волею. Наразі, даний транспортний засіб відповідачем ОСОБА_3 відчужено на користь третіх осіб, у зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Підтвердженням вищезазначеного є пояснення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) від 13.01.2022 року, в якому зазначено, що 13.08.2020 року спірний транспорний засіб було переєстровано ТСЦ МВС 38048 на нового власника – ОСОБА_2 ..

Дослідивши заяву про забезпечення позову та перевіривши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Також відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема крім іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Виходячи зі змісту ст. 150 ЦПК України в заяві про забезпечення позову повинна бути вказівка на конкретне майно боржника, на яке запропоновано накласти арешт. Накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову – це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку із вжиттям судом заходів забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) зазначено, що при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

КЦС ВС звернув увагу на те, що на час вирішення питання про забезпечення позову, судом до участі у справі товариство не залучалось, а позовні вимоги до нього не заявлялись. Проте при задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, апеляційний суд не звернув уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачеві, а тому є помилковим (постанова від 01.12.2021 у справі № 569/5761/19).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача просить суд накласти арешт на транспортний засіб «BMW X5» з номером кузову НОМЕР_2 , 2008 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , номерний знак « НОМЕР_4 » , який зареєстрований на ОСОБА_2 та заборонити вчиняти будь-які дії щодо вказаного транспортного засобу до вирішення справи.

Однак, дані вимоги є необґрунтованими, оскільки вказаний транспортний засіб належить особі, яка не є відповідачем по справі, а тому накладення арешту на майно вказаної особи призведе до порушення її права власності.

Отже, судом встановлено, що на час розгляду заяви про забезпечення позову, існує невідповідність між заявленими вимогами до відповідача ОСОБА_3 та заходами забезпечення позову у виді накладення арешту на майно ОСОБА_2 , як особи, яка не є відповідачем по справі, виходячи з чого, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150-153, 187, 274, ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 26 січня 2022 року.

Суддя Л.О. Пендюра