Ухвала суду № 103103051, 04.02.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6373/21

Провадження № 1-кп/496/86/22

У Х В А Л А

04 лютого 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря – Желяпової О.Ф.,

прокурора – Атрощенко С.О.,

представника потерпілої – Чокля Є.Ю.,

потерпілого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – Нестерененко О.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

До суду надійшло клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , мотивоване тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які встановленні під час досудового розслідування кримінального провадження та у суді, продовжують існувати, тому єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, при цьому посилався на обставини викладені у письмовому клопотанні про обрання строку тримання під вартою, також прокурор вважав за можливе призначити по кримінальному провадженню судовий розгляд. Щодо складання досудової доповіді органом з питань пробації прокурор вважав її складання недоцільним по причині наявності характеризуючих матеріалів, які є повними та вичерпаними для забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.

Потерпіла та її представник у судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід та звільнити з-під варти, при цьому не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти вказаного клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України, не доведені з боку сторони обвинувачення, тому захисник просив застосувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді нічного домашнього арешту. Крім цього, не заперечували проти призначення судового розгляду по суті без дорученням органу пробації складення досудової доповіді.

Заслухавши думку прокурора, потерпілої та її представника, обвинуваченого та його захисника, дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

Щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 .

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судебное решение от 26 января 1993 года § 30/.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у злочині, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родин й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – спливає о 23.59 години 14.02.2022 року, а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, також суд приймає до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_2 , його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, має постійне місце мешкання, а також звертає увагу на те, що він раніше не судимий, також суд враховує тяжкість інкримінованого йому злочину та приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, враховує те, що він у судовому засіданні ще не був допитаний, його позиція щодо обставин справи суду не відома, а також з метою уникнення ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення, а також з метою недопущення незаконно впливати на свідків, та інших учасників кримінального провадження.

Водночас, суд вважає недоведеним ризик того, що обвинувачений перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілих по кримінальному провадженню, оскільки у судовому засідання потерпіла просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший захід не пов`язаний з триманням під вартою, також жодного обґрунтування у клопотанні прокурора щодо даного ризику немає.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо усного клопотання обвинуваченого та його захисника, а також потерпілої та її представника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, при цьому учасники кримінального провадження зазначили щодо недоведеності прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченого, то суд приймає до уваги вказані обставини, разом з тим враховує ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування відносно ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на теперішній час - не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Так, клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинувачений та його захисника, а також потерпіла та її представник заявили усно, при цьому належними доказами його не обґрунтували, тому суд розцінює його як заперечення проти клопотання прокурора.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню. В свою чергу усне клопотання обвинуваченого та його захисника, а також потерпілої та її представника про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , не підлягає задоволенню, так як не вмотивоване та заявлено в супереч вимогам КПК України.

При цьому також необхідно зауважити, що суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливепокарання за інкриміноване обвинуваченому діяння.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив смерть особи, характер та обставини його вчинення, зокрема перебування підозрюваного у стані алкогольного сп`яніння при його скоєнні, таким чином, враховуючи п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд приходить до висновку не визначати розмір застави.

Щодо питання про можливість призначення по кримінальному провадженню судовий розгляд, та недоцільності складання досудової доповіді органом з питань пробації відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Справа підсудна Біляївському районному суду Одеської області. Обвинувальний акт в суд надійшов відповідно до вимог ст. 314 КПК України.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Враховуючи наведені вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, колегія суддів зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду не заявлено.

Відповідно до ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Частиною 5 ст. 314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Суд приймає до уваги позицію прокурора у даному кримінальному провадженні щодо недоцільності складання досудової доповіді органом з питань пробації відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , з чим також погодився обвинувачений та його захисник.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 314-316, 371, 372, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 04.02.2022 року до 04.04.2022 року включно в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення - начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області на 04.02.2022 року на 12.50 годину.

Апеляційна скарга подається на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає (заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду).

Суддя: Горяєв І.М.

Повний текст ухвали складено 07.02.2022 року.