Рішення № 103102992, 10.02.2022, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/6766/20

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

10 лютого 2022 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Шевчук Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бучка В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 04 листопада 2020 року до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 22 січня 2020 року між Державним підприємством «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг №3/1 - ВД/20 (далі - договір №3/1 - ВД/20).

Пунктом 3.1 договору №3/1-ВД/20 визначено, що загальна вартість робіт складає 45000,00 грн., вартість робіт за місяць складає 9000,00 грн., згідно з Протоколом згоди про договірну ціну (Додаток №1, що є невід`ємною частиною Договору).

Позивач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором №3/1-ВД/20 виконав в повному обсязі, що підтверджується актами здавання - приймання виконаних робіт від 28.02.2020 року, 31.03.2020 року, 30.04.2020 року, 29.05.2020 року та 30.06.2020 року.

Однак, внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 3/1 - ВД/20, станом на теперішній час виникла заборгованість перед виконавцем за Договором № 3/1 - ВД/20 - позивачем ОСОБА_1 у розмірі 45 000, 00 грн.. Окрім того, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у сумі 3411,39 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по договору у сумі 1606,72 грн., інфляційні збитки у розмірі 225,90 грн..

Окрім того, позивач ОСОБА_1 зазначає, що 19 грудня 2019 року між сторонами було укладено договір про надання послуг №82/ВД/19, оплату за виконання робіт по якому відповідачем також не було здійснено, через що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 9000,00 грн.. Окрім того, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 602,46 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по договору у сумі 216,89 грн., та інфляційні витрати у сумі 153,00 грн..

Загальна сума до стягнення за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за зазначеними вище договорами з врахуванням штрафних санкцій становить 60216,36 грн..

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте надав на адресу заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 22 січня 2020 року між Державним підприємством «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг №3/1 - ВД/20 (далі - договір №3/1 - ВД/20).

Пунктом 1.1 договору №3/1 - ВД/20 визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Виконавець зобов`язується за дорученням замовника виконати роботи з питань виробничого характеру за дорученням Замовника в Міністерстві інфраструктури України.

Відповідно до пункту 2.3 договору №3/1 - ВД/20 замовник зобов`язаний оплатити виконавцю виконанні роботи у строк відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 3.1 договору №3/1-ВД/20 визначено, що загальна вартість робіт складає 45000,00 грн., вартість робіт за місяць складає 9000,00 грн., згідно з Протоколом згоди про договірну ціну (Додаток №1, що є невід`ємною частиною Договору).

Згідно із пунктом 3.3 договору №3/1 - ВД/20 розрахунки здійснюються в гривнях України в безготівковій формі щомісячно, шляхом перерахування замовником грошових на поточний рахунок виконавець протягом 10-ти банківських днів після виконання робіт згідно з Актом виконаних робіт.

Виконання робіт виконавцем та приймання їх результатів замовником оформляється Актом виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного виконання робіт (за відсутності заперечень) (пункт 3.4 договору №3/1-ВД/20).

Відповідно до пункту 4.1 договору №3/1-ВД/20, у разі порушення Договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Порушення Договору є його не виконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов. визначених змістом цього Договору (пункт 4.1.1 договору №3/1 - ВД/20).

Позивач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором №3/1-ВД/20 виконав в повному обсязі, що підтверджується актами здавання - приймання виконаних робіт від 28.02.2020 року, 31.03.2020 року, 30.04.2020 року, 29.05.2020 року та 30.06.2020 року.

Однак, внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором №3/1 - ВД/20, станом на теперішній час виникла заборгованість перед виконавцем за Договором № 3/1 - ВД/20 - позивачем ОСОБА_1 у розмірі 45 000, 00 грн..

Суд приймає до уваги та погоджується з наданим до суду позивачем ОСОБА_1 розрахунком щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за зазначеним вище договором, відповідно до яких:

-пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за Договором №3/1-ВД/20 за період з 10.03.2020 року по 22.10.2020 року складає 3411,39 грн.;

-інфляційні збитки за період з 10.03.2020 року по 22.10.2020 року складають 225,90 грн.;

-3 % річних за несвоєчасне виконання зобов`язання за Договором №3/1-ВД/20 за період з 10.03.2020 року по 22.10.2020 року складає 1606,72 грн.

Також 19 грудня 2019 року між сторонами було укладено договір про надання послуг №82/ВД/19, оплату за виконання робіт по якому відповідачем також не було здійснено, через що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 9000,00 грн..

Суд приймає до уваги та погоджується з наданим до суду позивачем ОСОБА_1 розрахунком щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за зазначеним вище договором, відповідно до яких:

-пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за Договором №82/ВД/19 за період з 03.01.2020 року по 22.10.2020 року складає 602,46 грн.;

-інфляційні збитки за період з 03.01.2020 року по 22.10.2020 року складають 153,00 грн.;

-3 % річних за несвоєчасне виконання зобов`язання за Договором №3/1-ВД/20 за період з 10.03.2020 року по 22.10.2020 року складає 216,89 грн.

Таким чином, загальна сума до стягнення з відповідача Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» на користь позивача ОСОБА_1 складає 60216,36 грн..

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з позовною заявою до суду у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №29188171 від 28.10.2020 року.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 628, 638 ЦК України, ст.ст.3, 12, 13,76 - 81, 141, 200, 211, 258, 259, 264 - 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ: 01125689, місцезнаходження: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд.81) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість у розмірі 60216,36 грн..

Стягнути з Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ: 01125689, місцезнаходження: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд.81) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір 840,80 грн..

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя