Рішення № 103101202, 14.01.2022, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/343/21

Номер провадження 2/739/14/22

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої – судді Кочура О. О.,

за участі: секретаря – Неживець К. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А H О В И В:

У березні 2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 19.02.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 21.02.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 1500,00 грн; 07.04.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 1700,00 грн; 10.05.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 2000,00 грн; 19.07.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 3000,00 грн; 27.10.2012 року кредитний ліміт було збільшено до 4000,00 грн; 26.12.2012 року кредитний ліміт було збільшено до 8000,00 грн; 11.07.2016 року кредитний ліміт було збільшено до 9000,00 грн; 16.08.2016 року кредитний ліміт було збільшено до 10000,00 грн; 07.02.2017 року кредитний ліміт було збільшено до 13000,00 грн. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.51. Договору – короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування. Відповідач порушив умови кредитного Договору, внаслідок чого станом на 25.02.2021 року має заборгованість у сумі 14495,78 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати, понесені при зверненні до суду. Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив здійснити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач ОСОБА_1 судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялось шляхом надсилання судових повісток з рекомендованим повідомленням, які не були вручені адресату через відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання. Відповідач був викликаний до суду через оголошення, розміщене на офіційній сторінці вебпорталу Судової влади України.

За таких обставин суд дійшов висновку про ухвалення заочного рішення, на підставі наявних доказів у справі, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослiдивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов пiдлягає задоволенню з наступних пiдстав. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Судом встановлено, що 19.02.2011 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, який складається із підписаної відповідачем ОСОБА_1 анкети-заяви разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, відповідно до яких відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 21.02.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 1500,00 грн; 07.04.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 1700,00 грн; 10.05.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 2000,00 грн; 19.07.2011 року кредитний ліміт було збільшено до 3000,00 грн; 27.10.2012 року кредитний ліміт було збільшено до 4000,00 грн; 26.12.2012 року кредитний ліміт було збільшено до 8000,00 грн; 11.07.2016 року кредитний ліміт було збільшено до 9000,00 грн; 16.08.2016 року кредитний ліміт було збільшено до 10000,00 грн; 07.02.2017 року кредитний ліміт було збільшено до 13000,00 грн.

Відповідач зобов`язався:

-на підставі п. 2.1.1.5.5. Договору погашати заборгованість за Кредитом,

процентами за використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором;

-слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання

виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7. Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6. Договору, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3. Договору Відповідач доручив Банку списувати з каркового рахунку суму грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно з п.п.2.1.1.12.9. Договору – списувати з будь-якого рахунку, відкритого в Банку, (у т. ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу.

Згідно з п. 2.1.1.12.7.2. Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, у якому були здійснені трати, за користування Кредитом клієнт сплачує Банку проценти, в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6. Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно з п. 2.1.1.12.6.1. Договору Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.

В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 рогу згідно з п. 2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна». Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач ОСОБА_1 порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання.

Але відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи з наданого Банком розрахунку з урахуванням строку закінчення дії кредитної картки, загальна сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача, станом на 25.02.2021 року складає у сумі 14495,78 грн, в тому числі: 11338,15 грн – заборгованість за тілом кредита; 3157,63 грн – заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 14495,78 грн та 2270,00 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050 ЦК України та ст.ст. 258-259, 264-265, 268, 280-284,354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», (місцезнаходження місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, б. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) до ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором від 19.02.2011 року у розмірі 14495,78 грн, в тому числі: 11338,15 грн – заборгованість за тілом кредита; 3157,63 грн – заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 2270,00 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Заочне рішення суду вважати задоволеним, про що свідчить оголошення суду на офіційній сторінці вебпорталу Судової влади України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.

Суддя: О. О. Кочура