Рішення № 103098382, 31.01.2022, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6686/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 січня 2022 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Борисюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення ідеальних часток у праві спільної сумісної власності,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.09.2021 року звернулися в суд із позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення часток у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить сторонам на праві спільної сумісної власності, зокрема, кожному із співвласників - по 1/5 частці квартири.

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить сторонам. У даній квартирі зареєстровані усі співвласники, проте проживає в такій лише позивач ОСОБА_1 . Позивачі бажають розпорядитися своїми частками у вказаній квартирі, проте відповідачі не хочуть в добровільному порядку визначити частки, що й стало причиною звернення позивачів до суду.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.10.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання 31.01.2022 року позивачі не з`явилися, хоча про дату, час і місце проведення такого були повідомлені належним чином, при цьому позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 – адвокат Шачіна Н.М., подали кожен суду заяву, в якій просять проводити розгляд справи за їх відсутності за наявними у справі доказами, що є їх правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідачі, які належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, відзиву, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, про причини своєї неявки суд не повідомили.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та відповідачам ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру №8958 від 09.08.2002 року (а.с. 9) та довідкою №2/6065 від 12.08.2021 року виданою ОКП «БТІ та ЕО» (а.с.8).

Згідно з технічним паспортом від 20.08.2021 року, складеним ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», площа трикімнатної квартири складає 75 кв.м., яка розташована на 1 поверсі 10 поверхового будинку (а.с.10-13).

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частиною 1 ст.368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.372 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у спільній сумісній власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності припиняється.

Як вбачається із матеріалів справи, ідеальні частки співвласників квартири не визначені, домовленості між співвласниками щодо розміру їх часток не досягнуто, поряд з цим, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бажають розпорядитися своїми частками у спірній квартирі, для чого необхідно визначити такі частки.

Враховуючи викладене, та те, що недосягнення домовленості між співвласниками щодо визначення часток призводить до обмеження права власності позивачів, що з огляду на положення ст.41 Конституції України та ст. 319, 321 ЦК України, є недопустимим, відтак суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з кожного із відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь кожного позивача по 151,34 грн. судового збору, сплаченого позивачами при подачі позову (а.с.1-3).

Оскільки позивачами було сплачено судовий збір за подання позовної заяви, що має немайновий характер, в розмірі 6348 грн. (2116 х 3), хоча слід було сплатити судовий збір у меншому розмірі – 908 грн., тому на виконання вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід повернути по 1813,33 грн. ((6348-908) : 3) грн. надміру сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визначити, що ідеальні частки співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , є рівними і складають по 1/5 частині (частка кожного).

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 151,34 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 151,34 грн. судового збору.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м.Львова (код ЄДРПОУ 38007594, що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Виговського, 34) повернути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1813,33 грн. надміру сплаченого згідно квитанцій №14 від 10.09.2021 року, №26 від 09.09.2021 року, №25 від 09.09.2021 року судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками.

апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачі – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідачі – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складений 07 лютого 2022 року.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю.Колодяжний