Рішення № 103097956, 08.02.2022, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2700/19

Провадження № 2/309/913/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

секретаря судового засідання Дюрдь А.І.

з участю представника позивача: Аннишинець М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ТзОВ «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталія Павлівна, приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь Сергій Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович

про визнання припиненим договору іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання припиненим договору іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна. Посилається на те, що він являється спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 . Як спадкоємцю майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П., 23.08.2019 року йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Однак станом на 27.08.2019 року у спеціальному розділі Про державну реєстрацію іпотеки наявний запис про іпотеку №10030179 від 26.04.2007 року, зроблений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Перебування житлового будинку АДРЕСА_1 , в іпотеці є безпідставним та необгрунтованим.

Зазначає, що 26.04.2007 року між ПАТ Акціонерним комерційним промислово- інвестиційним банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. Вказаний договір був укладений з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 66/2007 від 25.04.2007 року, укладеного між іпокотекодержателем та ОСОБА_3 17.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступив ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги до кредитних договорів укладених з фізичними особами. Згідно вказаного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 66/2007 від 25.04.2007 року, укладеного між АК «Промінвестбанк», який змінив свою назву на ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_3 . У зв`язку з порушенням боржником ОСОБА_3 строків повернення кредиту та виникненням заборгованості за кредитним договором, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України право та звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Хустського районного суду від 26.05.2014 року по цивільній справі №309/3396/13-ц, провадження №2/309/242/14, за позовом ТзОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке вступило в законну силу 06.06.2014 року, відмовлено в задоволенні позову, через сплив строку позовної давності. Судовим рішенням встановлено, що по основній вимозі (кредитний договір) спливла позовна давність у відповідності до п.23 Договору, п.1.1 Договору іпотеки та ст. 266 Цивільного кодексу спливли строки позовної давності, щодо договору іпотеки зареєстрованого 26.04.2007 року приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу № 2330.

Вказує, що згідно положень норми ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки ТОВ «Кредитні ініціативи» ( як іпотекодержатель, стягувач, кредитор) не пред`явив до ОСОБА_2 ( майнового поручителя) впродовж 6-ти місяців після настання строку виконання основного зобов`язання вимогу про повернення кредиту - обов`язки ОСОБА_2 як майнового поручителя, вважаються припиненими. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі і який є підставою для відмови у позові, відповідно до норм ч.4 ст.267 ЦК України, означає, що вже жодна вимога не підлягає примусовому здійсненню за будь-якого розгляду суперечки, порушеної після цього моменту. Пропущення строку позовної давності при стягненні основного зобов`язання одночасно є підставою для припинення похідного зобов`язання. В даному випадку факт пропуску строку позовної давності був встановлений рішенням Хустського районного суду від 26.05.2014 року у цивільній справі № 309/3396/13ц.

У зв`язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати припиненим Договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. за реєстраційним №2330, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (код ЄДРПОУ 00039002) та ОСОБА_2 , зняти заборону відчуження нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1900494821253, вилучивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - запис про іпотеку №10030179 (спеціальний розділ) від 26.04.2007 року, зроблений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №21977163 від 11.06.2015 року, державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки №4881779 від 26.04.2007 року, реєстратор Хустський районний нотаріальний округ.

В порядку передбаченому ЦПК України, представником ТзОВ «Кредитні ініціативи» Петюшка Р.В. подано відзив на позовну заяву. Вказує, що вимоги позивача ОСОБА_1 (спадкоємця іпотекодавця ОСОБА_2 ) про визнання припиненим договору іпотеки, скасування заборони на нерухоме майно, вилучення запису про іпотеку є необгрунтовані та не підлягають задоволенню. Відсутні підстави для припинення іпотеки, оскільки сплив позовної давності до основної чи додаткової вимоги кредитора про стягнення боргу за кредитним договором сам по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Аннишинець М., діючий на підставі ордеру, позов підтримав повністю, посилаючись на наведені в ньому обставини. Просить суд позов задоволити.

Представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» в судове засідання не з`явився. Представник за довіреністю – Дорош І.І. подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить відмовити у позовних вимогах, з підстав викладених у відзиві.

Приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що 26.04.2007 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. Вказаний договір був укладений з метою забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 66/2007 від 25.04.2007 року, укладеного між іпокотекодержателем та ОСОБА_3 . Предметом іпотеки є будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с. 13/

Згідно п.7.3 вказаного договору цей договір діє до повного виконання зобов`язань боржником за кредитним договором або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Згідно інформації з довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №178712216 від 27.08.2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. внесено відомості до спеціального розділу запис про іпотеку №10030179 від 26.04.2007 року на підставі повідомлення №143 від 26.04.2007 року Філії «Відділення Промінвестбанку в м.Тячів, Закарпатської області», боржник ОСОБА_3 , іпотекодавець ОСОБА_2 /а.с.27/

17.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступив ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги до кредитних договорів укладених з фізичними особами. Згідно вказаного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 66/2007 від 25.04.2007 року, укладеного між АК «Промінвестбанк», який змінив свою назву на ПАТ «Промінвестбанк», та ОСОБА_3 .

Рішенням Хустського районного суду від 26.05.2014 року, яке набрало законної сили 06.06.2014 року, відмовлено в задоволенні позову ТзОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, у звязку з пропуском строку позовної давності. /а.с.16/

Заочним рішенням Хустського районного суду від 03.08.2016 року, яке набрало законної сили 22.12.2016 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., третя особа: Хустський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Закарпатській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме про звернення стягнення предмету іпотеки. /а.с.18/

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ./а.с. 23/

23.08.2019 р. позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 вказує, що він як одноосібний власник житлового будинку АДРЕСА_1 , не може в повній мірі реалізувати свої права власника майна, в частині вільного розпорядження своєю власністю.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов`язання норми глави 50 "Припинення зобов`язання" ЦК України не передбачають.

При цьому відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно з приписами статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту..

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

У зобов`язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п`ята статті 267 ЦК України). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов`язання не припиняється.

Такі висновки узгоджуються з судовою практикою, викладеною, зокрема у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі №6-786цс17 та у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року №760/16916/14-ц.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом. Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання. Натомість Законом України "Про іпотеку" не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням.

При цьому, що стосується посилання позивача на положення статті ч.4 ст.559 ЦК України (Припинення поруки), слід зазначити наступне.

Згідно правових висновків Верховного Суду України, викладені у постанові від 16 листопада 2016 року № 6-1474цс16, відповідно до статті 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 цього Кодексу), не застосовуються до правовідносин кредитора з іпотекодавцем, оскільки він відповідає перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання винятково в межах вартості предмета іпотеки.

Крім цього, у постанові Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 року у справі №3-43гс12 зроблено висновок, що оскільки підстави припинення іпотеки, як окремого виду забезпечення виконання зобов`язання, безпосередньо врегульовані окремими нормами цивільного закону, суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов`язання незалежно від ступеня їх подібності в суті відносин чи найменуванні сторін. Крім того, сприйняття положення частини першої статті 583 ЦК України про те, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель), як підстави для застосування статті 559 ЦК України, суперечить змісту статті 8 ЦК України щодо аналогії закону. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про визнання припиненим договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. за реєстраційним №2330, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 , оскільки вищенаведене спростовує доводи позивача про припинення договору іпотеки у зв`язку з пропуском строку позовної давності до вимог за основним зобовязанням.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про визнання договору іпотеки припиненим, відповідно не підлягають до задоволення і похідні вимоги позивача щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1900494821253, вилучивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - запис про іпотеку №10030179 (спеціальний розділ) від 26.04.2007 року, зроблений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №21977163 від 11.06.2015 року, державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки №4881779 від 26.04.2007 року, реєстратор Хустський районний нотаріальний округ.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України, залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 3-5,1-13,76-81,141,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.256, 266, 267, 509, 598 ЦК України, Закону України "Про іпотеку", суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталія Павлівна, приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь Сергій Іванович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання припиненим договору іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.