
10.02.2022 227/37/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі
Головуючого судді Левченка А.М.,
за участю
секретаря судового засідання Черкасової О.В.,
прокурора Дзюби І.Г.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021052230000378 від 10.08.2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ
10 серпня 2021 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , здійснював рух по проїжджій частині автодороги сполученням «Олександрівка - Покровськ - Костянтинопіль», зі сторони міста Добропілля Покровського району, в напрямку міста Білозерське, Покровського району.
Рухаючись вищевказаною автодорогою на ділянці 27 км +930 м, водій ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог п.п. 2.3 б), 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі;
п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,
діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об`єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою та її зміною, не маючи перешкод технічного характеру, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу марки Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 , щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2109 реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався своєю смугою руху в зустрічному, відносно руху ОСОБА_1 , напрямку, з боку м. Білозерське у бік м. Добропілля Донецької області,
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події, пасажир автомобіля марки Renault Trafic реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна лоба зліва, закритих переломів остистих відростків 6,7 шийних хребців, 5-го грудного хребця, компресійних переломів 3,5 грудних хребців, тупої травми живота - розриву селезінки, гемоперитонеуму, закритого перелому правого стегна в середній та нижній третині, травматичного шоку 3-го ступеня, що у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя.
Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 2.3 б), 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно- небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав у повному обсязі, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету вчиненого, повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Обвинувачений також пояснив суду, що порушення ним правил дорожнього руху, наслідком якого стало ДТП, відбулося у зв`язку із тим, що він на передодні погано виспався, що вплинуло на його уважність під час керування транспортним засобом. У вчиненому щиро розкаявся.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також матеріалів стосовно долі речових доказів та процесуальних витрат.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
Аналізуючи викладене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми необережними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України належить до категорії тяжких.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний (пройшов військову службу).
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, що пом`якшує покарання.
Визначаючи вид і розмір покарання суд виходить із того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України.
Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без ізоляції його від суспільства.
Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, думку потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має, а також із врахуванням його характеризуючих даних, ступеню тяжкості вчиненого злочину, та вищевказаних обставин справи.
Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягають скасуванню. Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 369 КПК України, суд -
УХВАЛИВ
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 т. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.
Зобов`язати ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Захід забезпечення кримінального провадження, який застосовано на підставі ухвали слідчого судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.08.2021 року у виді арешту автомобіля марки Renault д/н НОМЕР_1 - скасувати.
Речовий доказ у виді автомобіля марки Renault д/н НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_3 .
Речовий доказ у виді автомобіля марки ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_4 .
Процесуальні витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням наступних експертиз: судова автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза, висновок № СЕ-19/105-21/8507-ІТ від 01.12.2021, вартість складає 686,48 грн; судова автотехнічна експертиза висновок № СЕ-19/105-21/8409-ІТ від 01.12.2021, вартість складає 686,48 грн; судова автотехнічна експертиза, висновок № СЕ-19/105-21/8410-ІТ від 03.12.2021, вартість складає 686,48 грн; судова автотехнічна експертиза висновок № СЕ-19/105-21/9670-ІТ від 29.12.2021, вартість складає 686,48 грн. - стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Добропільський міськрайонний суд.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Головуючий суддя А.М. Левченко
Судове рішення № 103097567, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 10.02.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/37/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: