Ухвала суду № 103096098, 10.02.2022, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/52/22

Провадження № 1-кп/451/74/22

УХВАЛА

про закриття кримінального провадження

10 лютого 2022 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретар судового засідання Федорук І.Б.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження (внесене до ЄРДР за реєстраційним №12021141150000421 від 15.07.2021), стосовно ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366 та частиною 2 статті 364 КК України, –

за участю:

зі сторони обвинувачення - прокурора Ковальчука О.Г.;

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

встановив:

За змістом обвинувального акта ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення за частиною 1 статті 366 та частиною 2 статті 364 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена подала на розгляд суду заяву про її звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 366 КК України та за частиною 2 статті 364 КК України на підставі частини 1 статті 49 КК України та закриття стосовно неї кримінального провадження.

Судом обвинуваченій роз`яснено суть висунутого обвинувачення та підставу звільнення від кримінальної відповідальності згідно поданої заяви. Також роз`яснено, що у разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Обвинувачена ОСОБА_1 повідомила суду, що суть пред`явленого обвинувачення їй зрозуміла, вона не вважає себе винуватою у вчиненні інкримінованих їй злочинів, проте наполягає на закритті кримінального провадження саме з підстав закінчення строків давності. Продовжувати судовий розгляд в загальному порядку не бажає, наслідки закриття кримінального провадження їй зрозумілі.

Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі частини 1 статті 49 КК України та закриття відносно неї кримінального провадження, оскільки сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а обвинувачена інших злочинів не вчиняла. У разі прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження, цивільний позов просить залишити без розгляду, арешт майна – скасувати, речові докази – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Суд, зважаючи на позицію сторін та вивчивши матеріали кримінального провадження, доходить такого висновку.

Відповідно до наведених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, ОСОБА_1 у період з 22.10.2003 по 03.02.2005 (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), будучи сільським головою Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області III скликання та, відповідно, службовою особою, оскільки постійно здійснювала функції представника органу місцевого самоврядування, а також постійно обіймала в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, перебуваючи у приміщенні Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області, що розташована по вулиці Першотравнева, 5 у селі Криве, Радехівського району Львівської області, діючи з прямим умислом, підписала як голова Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області III скликання та скріпила гербовою печаткою Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області завідомо неправдиве рішення Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області XII сесії IV скликання від 22 жовтня 2003 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність гр. ОСОБА_2 », яке є офіційним документом, оскільки надає право на реєстрацію права власності на земельні ділянки площею 0,3377 га із кадастровим №4623981800:01:003:0290 та площею 0,2500 га із кадастровим №4623981800:01:003:0289, що знаходяться в селі Криве Львівської області. При цьому, ОСОБА_1 усвідомлювала, що вказане рішення на сесії не приймалось, оскільки на XII сесії IV скликання Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області депутати за нього не голосували.

Також, у період з 22.10.2003 по 03.02.2005 (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1 , будучи сільським головою Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області IV скликання та відповідно службовою особою, оскільки постійно здійснювала функції представника органу місцевого самоврядування, а також постійно обіймала в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, використовуючи надані їй відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» владні повноваження та службове становище, всупереч інтересам служби, в порушення вимог статей 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», перебуваючи у приміщенні Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області, що розташована по вулиці Першотравнева, 5 у селі Криве, Радехівського району Львівської області, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, в інтересах інших фізичних осіб, з метою незаконного отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки на території Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області, усвідомлюючи, що рішення сесією не приймалося, оскільки на XII сесії Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області IV скликання депутати за таке не голосували та згідно порядку денного та протоколу засідання від 22.10.2003 року таке рішення не розглядалося, підписавши та скріпивши гербовою печаткою, видала рішення Кривецької сільської ради Радехівського району Львівської області від 22 жовтня 2003 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність гр. ОСОБА_2 ». 03.02.2005 на підставі підробленого рішення Кривецької сільської ради від 22 жовтня 2003 року за ОСОБА_2 зареєстровано на праві приватної власності земельні ділянки площею площею 0,3377 га із кадастровим номером 4623981800:01:003:0290 вартістю 17 999 гривень та площею 0,2500 га із кадастровим номером 4623981800:01:003:0289, вартістю 39 975 гривень, які, таким чином, незаконно вибули із комунальної власності. Вказаними протиправними діями ОСОБА_1 заподіяла державним інтересам шкоду на загальну суму 57 974 гривень.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано стороною обвинувачення за частиною 1 статті 366 та за частиною 2 статті 364 КК України.

За змістом наведених в обвинувальному акті фактичних обставин, судом встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 366 та частиною 2 статті 364 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 мали місце у період 22.10.2003 по 03.02.2005, оскільки точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, то вони закінчені 03.02.2005.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 4 КК, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Санкцією частини 1 статті 366 КК України «Службове підроблення», в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення, було передбачено відповідальність у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною

діяльністю на строк до трьох років.

На теперішній час редакція частини 1 статті 366 КК України «Службове підроблення» встановлює покарання у виді від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Станом на лютий 2005 року, відповідно до частини 2 статті 12 КК України злочином невеликої тяжкості визнавався злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання.

Чинною на теперішній час редакцією частини 4 статті 12 КК України визначено, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Отже, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 366 КК України як на момент його вчинення так і станом на сьогодні належить до нетяжких злочинів (невеликої тяжкості).

Санкцією частини 2 статті 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем», в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення, було встановлено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На теперішній час редакція частини 2 статті 364 КК України «Службове підроблення» встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Станом на лютий 2005 року, відповідно до частини 4 статті 12 КК України тяжким злочином визнавався злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Чинною на теперішній час редакцією частини 5 статті 12 КК України визначено, що тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Отже, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 364 КК України, як на момент його вчинення так і станом на сьогодні належить до тяжких злочинів.

Приписами статті 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 49 КК України станом на час вчинення злочинів, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

Частиною першою статті 49 КК України, яка чинна на теперішній час, встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину (п.3); десять років - у разі вчинення тяжкого злочину (п.4).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Нормою частини 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 1 статті 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до частини 3 статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених частиною 1 статті 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Оскільки кримінальні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 366 КК України та частиною 2 статті 364 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , станом на 03.02.2005 належать до злочину невеликої тяжкості та тяжкого злочину, то з урахуванням вимог частини 3 статті 5 КК України, строк давності у три роки та строк давності у десять років закінчились 02.02.2008 о 24.00 год та 02.02.2015 о 24.00 год, відповідно.

При цьому, стороною обвинувачення не надано суду відомостей щодо переховування особи від органів досудового розслідування або суду чи вчинення нових злочинів.

У підготовчому судовому засіданні суд роз`яснив обвинуваченій підстави та наслідки її звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, та обвинувачена надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності є обґрунтованим, тому його слід задовольнити.

Щодо заявленого у кримінальному провадженні, у порядку вимог статті 128 КПК України, цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Радехівської міської ради завданої шкоди у розмірі 57 974 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливе лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Згідно висновків Верховного суду, викладених у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 161/694/20 (провадження № 51-811км21) від 10.08.2021, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

У даному випадку закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

З урахуванням викладеного, заявлений у кримінальному провадженні, у порядку вимог статті 128 КПК України, цивільний позов слід залишити без розгляду.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 12.01.2022 – скасувати.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати – відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.

Керуючись статями 284-286, 288, 372 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 49 Кримінального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області, –

постановив:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 366 КК України та частиною 2 статті 364 КК України на підставі частини 1 статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 366 КК України та частиною 2 статті 364 КК України (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12021141150000421 від 15.07.2021) – закрити.

Цивільний позов, заявлений у кримінальному провадженні, у порядку вимог статті 128 КПК України, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Радехівської міської ради завданої шкоди у розмірі 57 974 грн – залишити без розгляду.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 12.01.2022 – скасувати.

Речові докази: державні акти серії НА №200838 та НА №200839; технічний звіт по видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянину ОСОБА_2 2005 Мф ЛВРХ 000177; протокол №12 ХІІ сесії ІУ демократичного скликання за 2003 рік; журнал реєстрації пропозиції заяв і скарг громадян №02-23, 2003 рік; протокол №5 У сесії ІІІ демократичного скликання за 2000 рік, протокол №11 сесії ІІІ демократичного скликання – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення через Радехівський районний суд Львівської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Б. Куцик-Трускавецька