Рішення № 103096095, 09.02.2022, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

09 лютого 2022 року

Справа №451/1499/21 Провадження № 2/451/131/22

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Олеся", Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Роксоляна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівська міська рада Львівської області про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-

в с т а н о в и в:

28 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство "Олеся", Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Роксоляна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівська міська рада Львівської області про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1 є власником 150/1000 частин будинку АДРЕСА_1 . Наведені обставини та право власності на частку у вищезгаданому нерухомому майні підтверджується Договорами купівлі-продажу, посвідченими 10.06.2003 року приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Юрченко О.В., зареєстрованими в реєстрі за №1102, №1109, №1097, №1099, №1111 та записаними 10.03.2005 року в реєстрову книгу №1ю/нж за реєстровим №70 та №1ф/нж за реєстровим №27, а також витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №17617641 від 05.02.2008 року. Відповідно до даних, зазначених у довідці Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» №4389 від 12.08.2021 року, право власності на решту майна цілісного комплексу, що знаходиться у АДРЕСА_2 , здійснено, окрім мене також за: 19/100 частин за Малим підприємством у формі ТОВ «Олеся» на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Радехівської міської ради 25.05.2004 року відповідно до рішення №190 від 08.10.2002 року та записано 25.05.2004 року в реєстрову книгу 1ю/нж за номером запису 70; реєстраційний номер - 441465; 26/100 частин за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу 30.06.2006 року за реєстром №1350 та записано 20.10.2010 року в реєстрову книгу 1ф/нж за номером запису 27; реєстраційний номер - 441465; 6/100 частин за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Радехівським міськвиконкомом 31.01.2003 року відповідно до рішення №100 від 08.10.2002 року та записано 31.01.2003 року в реєстрову книгу 1ф/нж за номером запису 27; 34/100 частини будівлі виділено в окремі приміщення № 1 та № 4 та проведено перереєстрацію права власності, як на окремі об`єкти нерухомості, а саме: - приміщення №1 в будівлі (поз. 1) по АДРЕСА_2 зареєстроване за Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Роксоляна» на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу 07.02.2007 року за реєстром № 249 та записано 13.02.2007 року в реєстрову книгу 1ю/нж за номером запису 70; реєстраційний номер - 17152250; -приміщення №4 в будівлі (поз. 1) по АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу 07.02.2007 року за реєстром за №249 та записано 09.02.2007 року в реєстрову книгу 1ф/нж за номером запису 27; реєстраційний номер - 17782364.

Обставини належності ОСОБА_1 150/1000 частин будівлі АДРЕСА_2 також, підтверджуються даними викладеними у довідках Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» №2131 від 19.04.2021 року та №4388 від 12.08.2021 року. Як власник майна, позивач вирішив відчужити належну йому на праві власності частку, відтак постала нагальна потреба у виділі в натурі такої із майна, що є у спільній частковій власності. Для поділу будинку у добровільному чи судовому порядку необхідна технічна можливість виділити кожному співвласнику відокремлене приміщення з власним входом. Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 11.08.2021 року, складеного КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» визначається, що 150/1000 частини будівлі по АДРЕСА_3 є відокремлена, має окремий вхід і може бути виділена в натурі, як приміщення.

Не всі співвласники будинку здійснили перереєстрацію права власності у встановленому законом порядку, відмовляються виготовити технічну документацію на належні їм частки та внести відомості про технічні паспорти у інформаційну базу даних, нести інші матеріальні витрати пов`язані із реалізацією своїх прав на майно. Тобто, одностайної згоди із співвласниками майна із бажанням ОСОБА_1 щодо виділу часток в натурі, не досягнуто. Відсутній, також, конкретний розподіл часток будинку. Тобто, неможливість позивачем дійти згоди із відповідачами щодо виділу у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, а також зазначені вище інші об`єктивні обставини, не залишає стороні позивача іншого дієвого засобу для вирішення ситуації, що наразі склалася, інакше як звернутися до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного майнового права.

Просить суд: виділити ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності, загальною площею 165,8 м.кв, у розмірі 150/1000 частини будівлі, що знаходиться у АДРЕСА_3 , загальною площею – 165,8 м.кв., що складається з коридору (4-1) – 16,0 м.кв., приміщення (4-2) – 82,8 м.кв., коридору (4-3) – 4,7 м.кв., приміщення (4-4) – 24,6 м.кв., приміщення (4-5) – 20,3 м.кв., приміщення (4-6) – 17,4 м.кв., згідно технічного паспорта на групу нежитлових приміщень, виготовленого станом на 19 квітня 2021 року (а.с.4-9).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Представник позивача скерував в адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд їх задовольнити та не стягувати судовий збі.Проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.79-20).

Відповідачі та представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоч про час та місце розгляду справии були належним чином повідомлені (а.с70-78).

Представник Радехівської міської ради Львівської області подав суду клопотання про розгляд справи у відсутності передставника (а.с.69).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.4 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Згідно з ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечив представник позивача.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником 150/1000 частин будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Договорами купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченими 10.06.2003 приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Юрченко О.В. та зареєстрованими в реєстрі за №1109, №1111, №1097, №1102, №1099 (а.с.10-14).

Право власності позивачем зареєстровано 10.03.2005 та записано в реєстрову книгу №1ю/нж за №70 та в реєстрову книгу №1ф/нж за реєстровим №27, що підтверджує копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6694446, виданого 10.03.2005 Державним комунальним підприємством Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації, та довідки №2131 від 19.04.2021 і №4388 від 12.08.2021, видані КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с.15,22,23).

З копії Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №17617641 від 05.02.2008 року, виданого КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», та довідки №4389 від 12.08.2021, виданої КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», видно, що право власності на нежитлову будівлю (поз.1), що знаходиться у АДРЕСА_2 , окрім позивача, зареєстровано також:

- 19/100 частин за Малим підприємством у формі ТОВ «Олеся» на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Радехівської міської ради 25.05.2004 року відповідно до рішення №190 від 08.10.2002 року, та записано 25.05.2004 року в реєстрову книгу 1ю/нж за номером запису 70; реєстраційний номер - 441465;

- 26/100 частин за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.06.2006 року приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Комарницькою Н.І. за реєстром №1350 та записано 20.10.2010 року в реєстрову книгу 1ф/нж за номером запису 27; реєстраційний номер - 441465;

- 6/100 частин за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Радехівським міськвиконкомом 31.01.2003 року відповідно до рішення №100 від 08.10.2002 року, та записано 31.01.2003 року в реєстрову книгу 1ф/нж за номером запису 27;

- 34/100 частини будівлі виділено в окремі приміщення №1 та № 4 та проведено перереєстрацію права власності, як на окремі об`єкти нерухомості, а саме: - приміщення №1 в будівлі (поз. 1) по АДРЕСА_2 зареєстроване за Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Роксоляна» на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Комарницькою Н.І. 07.02.2007 року за реєстром №249, та записано 13.02.2007 року в реєстрову книгу 1ю/нж за номером запису 70; реєстраційний номер - 17152250; -приміщення №4 в будівлі (поз. 1) по АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Комарницькою Н.І. 07.02.2007 року за реєстром за №249, та записано 09.02.2007 року в реєстрову книгу 1ф/нж за номером запису 27; реєстраційний номер – 17782364 (а.с.16-16 зворот, 24-24 зворот).

Відповідно до копії технічного паспорта на групу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , виготовленого КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» на замовлення ОСОБА_1 , станом на 19 квітня 2021 року, частка позивача у розмірі 150/1000 ідеальних частин має загальну площу 165,8 м.кв., з них основна – 145,1 м.кв., допоміжна – 20,7 м.кв., та складається з коридору (4-1) – 16,0 м.кв., приміщення (4-2) – 82,8 м.кв., коридору (4-3) – 4,7 м.кв., приміщення (4-4) – 24,6 м.кв., приміщення (4-5) – 20,3 м.кв., приміщення (4-6) – 17,4 м.кв. (а.с.17-21).

З висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, виконаного КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 11.08.2021, видно, що за технічними показниками 150/1000 частини будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 165,8 м.кв., власником якої є ОСОБА_1 , є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі, як приміщення (а.с.25).

Рішенням Радехівської міської ради Львівської області №239 від 31 серпня 2021 року «Про присвоєння адресного номера нежитловому приміщенню на АДРЕСА_2 » нежитловому приміщенню, 150/1000 частини будівлі на АДРЕСА_3 загальною площею 165,8 м.кв., яке є у власності ОСОБА_1 , адресний номер, а саме: АДРЕСА_5 (а.с.26).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є непорушним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Частина 1 статті 181 ЦК України визначає, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі статтею 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).

Нормами статей 317 та 319 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна буд-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 356 Цивільного кодексу (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ЦК України) визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно із ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна — це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Згідно із ч. 2 ст. 367 ЦК України вбачається, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 14-43цс20).

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженою наказом №55 від 18.06.2007 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

Так, згідно з пунктами 1.2,2.1,2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Враховуючи, що частка позивача у спільній частковій власності може бути виділена в натурі, як приміщення, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна, а в позасудовому порядку дане питання позивач вирішити не може, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,141,258-259,263-265, 280,282 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності, загальною площею 165,8 м.кв, у розмірі 150/1000 частини будівлі, що знаходиться у АДРЕСА_3 , загальною площею – 165,8 м.кв., що складається з коридору (4-1) – 16,0 м.кв., приміщення (4-2) – 82,8 м.кв., коридору (4-3) – 4,7 м.кв., приміщення (4-4) – 24,6 м.кв., приміщення (4-5) – 20,3 м.кв., приміщення (4-6) – 17,4 м.кв., згідно технічного паспорта на групу нежитлових приміщень, виготовленого станом на 19 квітня 2021 року.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Радехівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду в нарадчій кімнаті 9 лютого 2022 року.