
Справа № 438/1875/21
Провадження № 2-а/438/3/2022
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 лютого 2022 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі:
головуючого судді - Хемич О.Б.
за участю секретаря судового засідання Валькович Г.К.,
розглянувши в залі суду в м.Бориславі Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 09.12.2021 через систему «Електронний суд» звернувся до Бориславського міського суду Львівської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд: визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на адміністративне оскарження постанови; визнати протиправною та скасувати постанову від 26.11.2021 серії ЕАО №5077822 про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП; закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що 26 листопада 2021 року працівниками Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області винесено щодо нього постанову серії ЕАО №5077822 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Оскаржувану постанову було винесено на місці зупинки його автомобіля та було запропоновано копію постанови надіслати за його місцем проживання, на що він погодився та надав адресу для листування. Про постанову дізнався після того, як 02.12.2021 завантажив додаток «Дія». Тоді ж його адвокатом було направлено адвокатський запит про надання копії постанови разом із матеріалами вчиненого правопорушення, але відповіді він не отримав. Саме тому, вважає ці причини поважними і просить врахувати строк на оскарження. Суть правопорушення полягає у тому, що у м.Дрогобич по вул.Стрийська водій керуючи транспортним засобом під час обгону транспортного засобу здійснив перетин суцільної вузької лінії розмежування дорожньої розмітки 1.1. У постанові не має жодного посилання на докази (фіксація в автоматичному режимі або за допомогою інших засобів фото- чи відеофіксації).
Зазначає, що рухаючись на своєму автомобілі по вул.Стрийська у м.Дрогобич зі швидкістю приблизно 50 км/год він побачив вантажний автомобіль, який не надавши дорогу
його автомобілю, виїхав із автозаправки, тим самим порушив ПДР та
створив перешкоду руху. Оскільки вантажний автомобіль розпочав свій рух зі стану спокою, то його швидкість була менше 30 км/год, а тому йому прийшлось зменшити швидкість руху і
свого автомобіля. Далі, переконавшись що інших автомобів на дорозі немає, оцінивши маленьку швидкість вантажівки та той факт, що смуга зустрічного руху вільна та не створюючи жодних
перешкод він здійснив обгін.Лінію 1.1 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не
перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що
рухаються із швидкістю менше 30 км/год.З метою забезпечення безпеки дорожнього руху та з дотриманням вимог п.14.2 ПДР здійснив обгін поодинокого транспортного засобу, який розпочав свій рух зі стану спокою, а враховуючи, що це вантажний автомобіль, а тому його швидкість була менше 30 км/год. Вважає, що своїми діями він не порушив жодних заборон, які
передбачені ПДР, у т.ч. не порушив правила перетину вузької суцільної лінії (розмітка
1.1.), що поліцейським не взято до уваги та неправомірно винесено постанову про
притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надіслав заяву, в якій просить суд розглянути справу у його відсутності; позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити.
Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Відповідач не подав відзиву на позовну заяву та інших заяв до суду від нього не надходило.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою судді від 16.12.2021 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами ст.286 КАС України на 17.01.2022 року.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено судом.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивач у позовній заяві стверджував, що про оскаржувану постанову дізнався після того, як 02.12.2021 завантажив додаток «Дія». Тоді ж його адвокатом було направлено адвокатський запит про надання копії постанови разом із матеріалами вчиненого правопорушення, але відповіді він не отримав, тому подав позовну заяву до суду без долученої оскаржуваної постанови. Із клопотання позивача про долучення доказів від 12.01.2022 та копії конверта вбачається, що копію постанови позивач отримав 26.12.2021 (а.с.17-20).
Враховуючи наведене, позивачем підтверджено поважність причин пропуску строку на оскарження даної постанови, суд вважає за необхідне поновити останньому строк звернення до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винність діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст.9 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як зазначено у ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює, серед іншого, обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕАО №5077822 від 26.11.2021, складеної інспектором лейтенантом поліції Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Мартинюк Я.Ю. – ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Згідно із зазначеною постановою, адміністративне правопорушення полягає у тому, що 26.11.2021 о 18 год 47 хв у м.Дрогобич по вул.Стрийська,417 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA SPORTAGE НОМЕР_1 під час обгону транспортного засобу здійснив перетин суцільної вузької лінії розмежування дорожньої розмітки 1.1., чим порушив п.8.5.1 ПДР України - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.
Положеннями ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п.8.5.1 ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.
В адміністративному позові позивач ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема факт порушення ним правил дорожнього руху. Позивач вважає її такою, що винесена без належних доказів, зокрема вказує, що поліцейським не взято до уваги те, що дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Те, що позивач перетнув лінію 1.1 саме для обгону поодиноких транспортних засобів, що
рухаються із швидкістю менше 30 км/год, зокрема вантажного автомобіля, який виїхав з автозаправки та розпочав свій рух зі стану спокою, тому його швидкість була менше 30 км/год, стверджується відеозаписом фіксації правопорушення, який отримано на адвокатський запит з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області та долучено до матеріалів справи в системі «Електронний суд».
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зокрема, частиною другою даної норми права передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ПДР, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
Зі змісту долученої до матеріалів справи постанови серія ЕАО №5077822 від 26.11.2021 встановлено, що в графі «До постанови додаються» не зазначено жодних додатків. Крім того, в оскаржуваній постанові відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація правопорушення.
Об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем ПДР відповідачем надано не було.
Тобто, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме щодо порушення останнім п.8.5.1 ПДР.Також відповідачем не спростовані доводи позивача ОСОБА_1 про те, що останній перетнув лінію 1.1 саме для обгону вантажного автомобіля, який виїхав з автозаправки та розпочав свій рух зі стану спокою, швидкість якого була менше 30 км/год, що згідно п.34 ПДР як виняток допускається.
Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п.3 ч.2 ст.2 КАС України), суд приходить висновку, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим і належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.
Сама по собі постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адмінправопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення позивачем Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №338/1/17 від 26.04.2018, зокрема, що посилання в оскаржуваній постанові як на беззаперечний доказ вчинення позивачем правопорушення є недопустимим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП є недоведеним.
У зв`язку з чим, суд вважає недоведеною вину позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і, як наслідок, вбачає наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заявлений ОСОБА_1 позов про скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі ст.139 КАС України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Львівській області.
Керуючись статями 7, 9, 73-77, 121, 139, 241-246, 255, 286 КАС України, статями 122, 280 КУпАП, суд -
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №5077822 від 26.11.2021.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАО №5077822 від 26.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень з Головного Управління національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання чи місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління національної поліції у Львівській області (місце знаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, Львівська обл., код ЄДРПОУ 40108833).
Суддя О.Б. Хемич
Судове рішення № 103095648, Бориславський міський суд Львівської області було прийнято 10.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 438/1875/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: