Рішення № 103092094, 25.01.2022, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/95/22

Єдиний унікальний № 742/2488/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Ільченка О.І.,

при секретарі судових засідань - Голушко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Прилуцької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з відповідача на її користь витрати, понесені у зв`язку з отриманням правової допомоги та сплати судового збору.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що у шлюбі з ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 11.01.2017 її шлюб з відповідачем було розірвано. Після розлучення позивачка з сином проживають разом у належному їй будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , у якому створені всі належні умови для проживання та навчання сина. ОСОБА_2 разом з ними не проживає та участі у вихованні сина не приймає, аліменти сплачує не регулярно та частково, допускає заборгованість, яка станом на травень 2021 року становила 34562,70 грн. відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_3 .

З липня 2017 року ОСОБА_3 проходить обстеження та лікування у різноманітних медичних установах. На сьогоднішній день йому встановлено діагноз «Прогресуючий сімейний внутріпечінковий холестаз 2 типу (хвороба Байлера)». Регулярні медичні обстеження, стаціонарне та амбулаторне лікування, прийом дорого вартісних ліків, реабілітація призвели до значних витрат, які позивачка несла одноособово, у зв`язку з чим була змушена звернутися до суду для стягнення з ОСОБА_2 половини витрат, однак рішення суду ОСОБА_2 не виконав. Будучи працездатним, зареєстрованим як фізична особа-підприємець з 05.09.2016, свідомо ухиляється від матеріальних витрат, необхідних для забезпечення життєдіяльності сина. Крім того, відповідач не реалізує своїх прав щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, не дбає про фізичний та розумовий розвиток сина, не цікавиться його життям та здоров`ям.

У судове засідання позивачка та її представниця не з`явилися, проте ОСОБА_1 завчасно подала заяву до суду, згідно з якою позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила суд розглянути справу за відсутності сторони позивача та проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, з невідомих для суду причин, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином (а.п. 49,53,61,69), а також не надав заперечень щодо суті позову і не повідомив про поважність причини неявки в судове засідання. У зв`язку з цим, суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Прилуцької міської ради як орган опіки та піклування у судове засідання не з`явилася, проте завчасно подала до суду заяву, згідно з якою просила провести розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.01.2017 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний (а.п.9).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 13.03.2018, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.п.8).

Відповідно до копії рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31.03.2016, з ОСОБА_2 , починаючи з 24.03.2016 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 (а.п.10), та відповідно до копії розрахунку, станом на травень 2021 року ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 34562,70 грн (а.п.12).

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.11.2020 з ОСОБА_2 стягнуто додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_3 (а.п.24-26).

Згідно з копією довідки №298 від 09.07.2020, виданої Білорічицьким старостинським округом №1 Сухополов`янської сільської ради, до складу сім`ї, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входять ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 (а.п.11).

Відповідно до копії довідки №299 від 09.07.2020, виданої Білорічицьким старостинським округом №1 Сухополов`янської сільської ради, ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , перебуває на її утриманні і вона здійснює за ним постійний сторонній догляд. Батько - ОСОБА_2 з сім`єю не проживає, участі у вихованні дитини не приймає (а.п.11).

Згідно копії характеристики, виданої Білорічицьким старостинським округом №1 Сухополов`янської сільської ради, ОСОБА_1 одна виховує сина. Дисциплінована і працелюбна, ввічлива, організована. Користується повагою серед ровесників та жителів села (а.п.23).

Відповідно до копії акта, складеного Білорічицьким старостинським округом №1 Сухополов`янської сільської ради, ОСОБА_1 з колишнім чоловіком розлучена, одна виховує сина ОСОБА_3 , який часто хворіє і потребує значних коштів на лікування. В даний час створені належні умови для виховання дитини (а.п.23).

Дитина ОСОБА_3 має хворобливий стан здоров`я, що підтверджується копіями довідок, медичними консультативними висновками та результатами досліджень (а.п.14-18).

З копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 24.09.2020 вбачається, що ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю (а.п.22).

Згідно з детальною інформацією про фізичну особу, ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю (а.п.19).

Відповідно до акта обстеження умов проживання, проведеного за місцем проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , у родині панує позитивний мікроклімат (а.п.56).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлено законом (ч.1 ст.152 СК України).

При цьому, відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, згідно зі ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Так, відповідно до ст.164, 170 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (ст.166 СК України).

Пленум Верховного Суду України в п.15, 16 постанови №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ч.7, 8 ст.7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей, саме зважаючи на які суд прийшов до твердого переконання про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , беззаперечно має бути позбавлений батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від виховання якого він свідомо ухиляється, не піклується про фізичний і духовний розвиток свого сина, не утримує його матеріально, не спілкується з ним, не цікавиться його життям та навчанням, у зв`язку з чим суд і прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір та витрати, понесені на правничу допомогу.

На підставі наведеного та ст.7, 150, 152, 155, 164-165, 170 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.3 Конвенції «Про права дитини», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.10-13, 18, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-355, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), третя особа - служба у справах дітей Прилуцької районної державної адміністрації (юридична адреса: вул.Київська, буд.220, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), сплачений неюсудовий збір у розмірі 908 грн 00 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн 00 коп, а всього 2908 (дві тисячі дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25.01.2022.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО