Рішення № 103091189, 02.02.2022, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3777/21

№ 2/688/137/22

Рішення

Іменем України

02 лютого 2022 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Яцишиної В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника Грицівської селищної ради Столярчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крачанівської гімназії Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, Грицівської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Основними узагальненими доводами позову є те, що він працює на посаді вчителя математики, інформатики та фізики Крачанівської гімназії Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області з 2018 року. 05 листопада 2021 року директор гімназії ОСОБА_2 вручила йому повідомлення від 05.11.2021 №35про обов`язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2. 09 листопада 2021 року директор гімназіївручила позивачу наказ «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » №39-к від 09.11.2021, згідно якого з 10 листопада 2021 року його відсторонено без збереження заробітної плати від виконання посадових обов`язків за посадою вчителя математики, інформатики та фізики до усунення причин, що його зумовили. У тексті даного наказу позивач вказав, що він не погоджується з наказом та вважає його незаконним.

Вважав, що цей наказ підлягає негайному скасуванню, оскільки він грубо й відверто порушує його основоположне конституційне право на працю, що включає у себе можливість заробляти собі на життя працею. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, якою керувався директор гімназії, як підзаконний акт, не може встановлювати обмеження прав та свобод громадяни, які визначені Конституцією та законами України. Уряд не має законодавчих повноважень на такі обмеження відповідно до статті 64 Конституції України. Пункт 41-6 цієї постанови, який покладає на керівника роботодавця обов`язок відсторонення працівників від роботи, суперечить Конституції України, а тому не підлягає застосуванню.

Відстороняючи позивача від роботи без збереження заробітної плати з причин ненадання документів про стан здоров`я, а саме щодо проведених профілактичних щеплень проти СОVID-19 або медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, відповідач обмежує позивача у конституційному праві на працю, у т.ч. на заробіток, а також у праві на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї та надає перевагу у реалізації цих прав іншим працівникам, які такі документи надали. Оскаржуваний наказ, який встановлює обмеження трудових прав позивача порівняно з іншими працівниками залежно від наявності документів щодо вакцинування проти СОVID -19, на думку позивача, є дискримінаційним.

Крім того, усі перелічені вакцини, які дозволені для застосування в Україні, є експериментальними, так як жодна із них не пройшла усіх фаз клінічних випробувань (зокрема, належним чином не вивчені побічні ефекти і протипоказання). Вакцини проти COVID-19 не можуть бути допущені до обов`язкових профілактичних щеплень в силу свого експериментального характеру. Примушування до будь-якого медичного втручання та медичних експериментів заборонені. Вакцинація від гострої респіраторної хвороби СОVID-19 є правом, а не обов`язком людини, а тому примус до експериментального медичного втручання є неприпустимим. Відповідна відмова від участі в медичних експериментах не може бути підставою для відсторонення від роботи позивача та/або позбавлення його заробітної плати.

Також, до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про стан її здоров`я та інші персональні дані, кожному громадянину гарантоване право на таємницю про стан здоров`я. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Відповідач незаконно вимагав у позивача інформацію про стан його здоров`я, зокрема, в частині проведених щеплень проти СОVID-19, що складає таємницю про стан здоров`я, не підлягає навіть запитуванню і без згоди пацієнта будь-якому розголошенню, у т.ч. за місцем роботи. Відсутність у роботодавця даних, що складають таємницю про стан здоров`я працівника, не дає права роботодавцю вважати працівника небезпечно хворим і таким, що несе загрозу іншим людям, і працівник при цьому не зобов`язаний доводити, що він не є хворим, а також здійснювати обмеження права працівника на працю за станом здоров`я чи наявністю підозри на СОVID-19, тобто відстороняти від роботи та позбавляти заробітної плати.

Із Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджених наказом Міністерства охорони здоров 'я України від 04.10.2021 №2153, такої професії, до якої належить позивач, у ньому не зазначено. У вказаному Переліку міститься лише узагальнюючий термін «працівники» та їх сфера діяльності. Щеплення проти СОVID-19 не внесені до Календаря профілактичних щеплень в Україні, а відтак такі щеплення не можуть відноситися до обов`язкових профілактичних щеплень. Згідно із загальновідомою інформацією на сьогодні в Україні відсутні рішення головного державного санітарного лікаря України та інших відповідних санітарних лікарів на місцях для встановлення обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19 за умови епідемічних показань. Позивачу не було надано об`єктивної інформації про щеплення проти СОVID-19, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення, оскільки за інформацією виробників вакцин, яка міститься на офіційних сайтах, усі запроваджені до використання в Україні вакцини та інші медичні імунобіологічні препарати проти коронавірусної хвороби СОVID-19 не пройшли всіх стадій клінічних випробувань (досліджень); виробники вакцин та/або власники реєстраційного посвідчення, включаючи працівників, медичних працівників звільнені від відповідальності за будь-які наслідки, спричинені застосуванням таких вакцин та інших медичних імунобіологічних препаратів.

Вважав, що повідомлення про відсторонення позивача від роботи - це повідомлення про зміну істотних умов праці, а тому працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Проте відповідач зазначеного порядку і строків повідомлення позивача про зміну умов праці не дотримався, чим порушив ст. 32 КЗпП України.

В Україні вакцинація проти СОVID-19 є добровільною, а нормами ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не передбачено обов`язкового щеплення від даної хвороби. Такої підстави відсторонення, як ненадання документа про проходження профілактичного щеплення проти СОVID-19, нормами статті 46 КЗпП України не передбачено.

Оскільки відповідач грубо порушив право позивача на працю, так як відсторонив його від роботи, позбавив заробітної плати та при цьому не звільнив з роботи, то ефективним способом захисту порушеного права позивача вважав поновлення його у виконанні трудових обов`язків з дати відсторонення від роботи із збереженням за ним усіх трудових і соціальних прав та стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного, позивач просив визнати незаконним і скасувати наказ «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » №39-к від 09.11.2021 р. та поновити його у виконанні трудових обов`язків за посадою вчителя математики, інформатики та фізики Крачанівської гімназії Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області з 10 листопада 2021 року; стягнути з Грицівської селищної ради як розпорядника коштів на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 10 листопада 2021 року по дату ухвалення рішення суду включно.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Грицівської селищної ради у судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

Узагальнені доводи у відзиві представника Грицівської селищної ради зводяться до такого. Позивач з 2018 року працює у Крачанівській гімназії на посаді вчителя математики (одна тарифна ставка - 18 годин тижневих), інформатики (1 година тижнева) та фізики (6 годин тижневих). Директор Крачанівської гімназії ОСОБА_2 неодноразово протягом серпня - листопада 2021 року персонально повідомляла позивача про необхідність вакцинації та, що з 08.11.2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щеплення від COVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти. Також, щодо необхідності вакцинації повідомлялось Грицівською селищною радою, органами виконавчої влади, що широко оприлюднювалось в різних засобах масової інформації та веб-сайтах уповноважених органів.

05.11.2021 позивач письмово був попереджений про обов`язкове медичне щеплення та надання документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень, а в разі ненадання одного із зазначених документів з 08.11.2021 його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. На що позивач відмовився від виконання даного обов`язку, письмово мотивуючи це медичною таємницею. Окрім того, позивач надав заяву від 08.11.2021 про незаконність зобов`язання до вакцинації, в якій повідомив, що розголошення його лікарської таємниці є незаконною і порушує його трудові права, а також, що він відмовляється надати відомості про наявність у нього сертифіката проходження вакцинації проти коронавірусної інфекції.

Позивач не пред`явив довідки про профілактичне щеплення, а також не пред`явив медичний висновок про протипоказання до вакцинації протии гострої респіраторної хвороби COVID-19.

У зв`язку з відмовою позивача від виконання вимог щодо обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, керуючись наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року №2153, згідно з яким обов`язковому профілактичному щепленню підлягають працівники загальної середньої освіти, п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», директор Крачанівської гімназії видала наказ від 09.11.2021 №39-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 , вчителя математики та інформатики, фізики, відсторонено від роботи з 10 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до усунення причин, що зумовили відсторонення.

Для позивача, як вчителя закладу загальної середньої освіти профілактичне щеплення проти COVID-19 є обов`язковим, оскільки це передбачено наказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153, а відсторонення його від роботи у зв`язку з відсутністю відповідного щеплення передбачено постановою КМУ від 09.12.2020 №1236 (з відповідними змінами). Наведені нормативно-правові акти є обов`язковими до виконання.

Право позивача на працю, визначене статтею 43 Конституції України, не порушено, оскільки трудовий договір з ним не припинений і за ним зберігається робоче місце, а відсторонення його від посади проведено відповідно до вимог статті 46 КЗпП України, оскільки ця норма є бланкетною і відсилає до законодавства (яке тлумачиться у широкому розумінні і включає у себе як закони, так і підзаконні нормативно-правові акти), що містить інші випадки, не передбачені нормою статті 46 КЗпП України, за наявності яких допускається відсторонення працівника від роботи.

Оскаржуваний наказ є законним, оскільки такий винесений уповноваженою особою у відповідності до вимог законодавства, з дотриманням встановленого порядку. Відмова позивача від здійснення щеплення та ненадання відповідних документів суперечить чинним нормативно-правовим актам, є протиправною, та вона викликана виключно небажанням позивача виконувати нормативно-правові акти щодо вакцинації. Позивач, після отримання ним щеплення, може відразу приступити до виконання своїх посадових обов`язків.

Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю. Позивач не навів доказів протиправних дій Грицівської селищної ради, яка не приймала оскаржуваний наказ, не відсторонювала позивача від роботи, а тому є неналежним відповідачем у справі.

Представник Крачанівської гімназії Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, а також подав відзив на позов.

У відзиві представника Крачанівської гімназії Грицівської селищної ради містяться доводи та заперечення проти позову того ж змісту, що і у відзиві Грицівської селищної ради.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечила.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року позовна заява залишена без руху, оскільки позивачем не сплачено судовий збір та виявлено інші недоліки. 24.12.2021 позивач направив уточнену позовну заяву, в якій частково усунув виявлені судом недоліки та просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. 28.12.2021 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.02.2022 року; відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. 25.01.2022 до суду надійшли відзиви відповідачів на позов.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли трудові правовідносини щодо законності відсторонення від роботи, які регулюються нормами Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУкраїни) та іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до нього, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон №2801-XII), Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон №1645-III), Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон №4004-XII), наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (далі - Перелік №2153) та постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.09.2018 по теперішній час працює у Крачанівській гімназії на посаді вчителя математики (одна тарифна ставка - 18 годин тижневих), інформатики (1 година тижнева) та фізики (6 годин тижневих).

04.11.2021 директор Крачанівської гімназії винесла ОСОБА_1 письмове повідомлення за №35 «Про обов?язкове профілактичне щеплення проти COVID-19».

05.11.2021 позивач письмово був попереджений про обов`язкове медичне щеплення та надання документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень, а в разі ненадання одного із зазначених документів з 08.11.2021 його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. На що позивач відмовився від виконання даного обов`язку, письмово мотивуючи це медичною таємницею. 08.11.2021 позивач надав заяву про незаконність зобов`язання до вакцинації, в якій повідомив, що розголошення його лікарської таємниці є незаконною і порушує його трудові права, а також, що він відмовляється надати відомості про наявність у нього сертифіката проходження вакцинації проти коронавірусної інфекції.

Позивач не пред`явив довідки про профілактичне щеплення, а також не пред`явив медичний висновок про протипоказання до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

У зв`язку з відмовою позивача від виконання вимог щодо обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, керуючись наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року №2153, згідно з яким обов`язковому профілактичному щепленню підлягають працівники загальної середньої освіти, п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», директор Крачанівської гімназії видала наказ від 09.11.2021 №39-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 , вчителя математики та інформатики, фізики, відсторонено від роботи з 10 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до усунення причин, що зумовили відсторонення.

Відділом державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Шепетівського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області видана довідка від 16.11.2021 про дотримання протиепідемічних заходів у Крачанівській гімназії. У довідці зазначено, що у гімназії навчається 57 дітей, в т.ч. 9 дошкільної групи та працює 23 працівника, з яких лише один працівник відсторонений; рекомендовано посилити контроль за дотриманням протиепідемічних заходів та за станом проведення вакцинації персоналу.

Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача; копією наказу Крачанівської гімназії №39-к від 09.11.2021; копією повідомлення ОСОБА_1 про обов`язкове профілактичне щеплення від 04.11.2021 №35; копією заяви ОСОБА_1 від 08.11.2021; копією довідки Держпродспоживслужби щодо дотримання протиепідемічних заходів від 16.11.2021; копією довідки про доходи позивача.

4.Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-XII, законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

За змістом статті 5 Закону № 2801-XII, державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно з приписами пункту «г» частини 1 статті 6 Закону № 2801-XII, кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку.

У пунктах а, б статті 10 цього Закону встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Перелік підстав для відсторонення не є вичерпним, оскільки законодавець у цій нормі вжив сполучення «в інших випадках, передбачених законодавством», що означає можливість визначення таких підстав і в інших нормативно-правових актах.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року у справі №17/81-97 (№12-рп/98), зазначено, що термін «законодавство» досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття «законодавство» включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади. У Кодексі законів про працю України термін «законодавство» в цілому вживається у широкому значенні, хоча його обсяг чітко не визначено.

До інших передбачених законодавством випадків належить, зокрема, відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який-застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Згідно з положеннями статті 1 Закону №1645-III, протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій; профілактичні щеплення - введення в організм людини медичних імунобіологічних препаратів для створення специфічної несприйнятливості до інфекційних хвороб.

Положеннями частин 1, 3 статті 11 Закону №1645-III, встановлено, що організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян. Проведення профілактичних щеплень забезпечують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та органи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням протии інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (ч.ч. 2, 3 цієї статті).

Таким чином, з конструкції та змісту норми статті 12 Закону №1645-III вбачається, що перелік хвороб, передбачених частиною 1 цієї статті, проти яких профілактичні щеплення є обов`язковими, не є вичерпним.

Згідно з частинами 1-3 статті 27 Закону №4004-XII, профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 26 серпня 2021 року № 9 затверджено протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв`язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), в преамбулі яких вказано, що з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у навчальному 2020 - 2021 році суб`єкти, що відповідальні за влаштування, утримання закладів позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (далі - заклади освіти), мають здійснювати свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). Відповідно до цього Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники: 1) центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2) місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3) закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, в тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти; закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; 4) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; 5) установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; 6) підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83.

Винятком є працівники, що мають протипоказання до щеплень, визначені в Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому МОЗ України від 16.09.2011 р. №595.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності з 08 листопада 2021 року, керівникам державних органів (державної служби), керівником підприємств, установ та організацій визначено забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти СОVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19, відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти СОVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; а також 3) взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці, працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу державної служби або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

З огляду на приписи частини 4 статті 10 ЦПК України, суд враховує норми статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Частково релевантним у цьому контексті є рішення ЄСПЛ від 15 березня 2012 року у справі «Соломахін проти України», у якому Суд сформулював висновок, що обов`язкове щеплення як примусовий медичний захід є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції право на повагу до приватного життя особи, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Порушення фізичної недоторканності заявника можна вважати виправданим для дотримання цілей охорони здоров`я населення та необхідності контролювати поширення інфекційного захворювання.

У рішенні ЄСПЛ від 08 квітня 2021 року у справі «Вавржичка та інші проти Чеської республіки» Суд вкотре зазначив, що обов`язковість щеплень є втручанням у право на повагу до приватного життя, яке гарантоване статтею 8 Конвенції. Разом із цим щоб визначити, чи призвело таке втручання до порушення статті 8 Конвенції, суд повинен обґрунтувати доцільність і виправданість таких дій відповідно до абзацу другого цієї статті, тобто встановити: 1) чи є втручання виправданим «відповідно до закону»; 2) чи має воно на меті законні цілі; 3) чи були «виправдані в демократичному суспільстві».

Зважаючи на приписи частини 4 статті 263 ЦПК України, суд враховує постанову Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 682/1692/17 про те, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб, є виправданою. Тобто в цьому питанні принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави, тобто є виправданим.

У постанові від 10 березня 2021 року в справі № 331/5291/19 Верховний Суд зазначив, що інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян.

5.Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому в наказі про відсторонення зазначаються підстави та строки такого відсторонення. Керівник зобов`язаний ознайомити працівника з наказом про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу або проставити свій підпис на наказі, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Як встановлено судом, згідно Переліку № 2153 ОСОБА_1 як вчитель, тобто працівник загальної середньої освіти підлягає обов`язковому профілактичному щепленню проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби.

Відповідачем повідомлено позивача про необхідність щеплення проти COVID-19 та надання відповідних документів про проходження цієї процедури або про наявність абсолютних протипоказань до такого щеплення, а також роз`яснено наслідки ненадання одного з таких документів у вигляді відсторонення від роботи без збереження заробітної плати.

У зв?язку з ненаданням роботодавцю довідки про профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, а також не пред`явлення медичного висновку про протипоказання до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ОСОБА_1 відсторонений від роботи, тобто тимчасово увільнений від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу. У зв?язку з відстороненням заробітну плату не отримує.

Як слідує зі змісту пояснень позивача, він щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 не має та суду не надано доказів про наявність у позивача абсолютних протипоказань до проведення щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19.

Системний аналіз норм статті 12 Закону №1645-III та норм статті 27 Закону №4004-XII дозволяє дійти висновку, що наведений у цих статтях перелік хвороб, проти яких профілактичні щеплення є обов`язковими, не є вичерпним і профілактичні щеплення від інших хвороб, за певних (встановлених у цих нормах) обставин, можуть бути також обов`язковими.

Відсутність у законі в переліку хвороб, проти яких профілактичні щеплення є обов`язковими, коронавірусної хвороби (COVID-19), не дає підстави стверджувати, що щеплення проти цієї хвороби не є обов`язковим для певних працівників, оскільки це питання може бути врегульовано іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема наказами МОЗ як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії соціально небезпечних захворювань.

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 є нормативно-правовим актом, який обов`язковий до виконання в силу положень статті 117 Конституції України.

Профілактичні щеплення є одним із засобів реалізації протиепідемічних заходів, спрямованих на забезпечення санітарного благополуччя населення з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб.

Щодо посилання позивача на те, що КЗпП України не передбачає відсторонення від роботи у разі відсутності вакцинації від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, то суд зазначає, що ст. 46 КЗпП України передбачає можливість відсторонення працівників від роботи в інших випадках, передбачених законодавством. Саме такий випадок і передбачений частиною 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до якої у разі ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт, що, на думку суду, має місце в даному випадку.

Право позивача на працю, визначене статтею 43 Конституції України, не порушено, оскільки трудовий договір з ним не припинений і за ним зберігається робоче місце, а тимчасове обмеження його прав зумовлено самою поведінкою позивача.

У даному випадку, вакцинація не є змінами в організації виробництва і праці у розумінні ч. 3 ст. 32 КЗпП, а лише умовою за дотриманням якої працівник допускається до виконання своїх трудових обов`язків. Крім того, у випадку якщо працівник відмовляється або ухиляється від профілактичного щеплення, він підлягає відстороненню від виконання своїх професійних обов`язків, а не звільненню, як це відбувається при зміні істотних умов.

Позивач не надав доказів щодо наявності у нього абсолютних протипоказань до проведення вище вказаного профілактичного щеплення.

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров`я.

Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Право на таємницю про стан здоров`я, закріплене у статті 286 ЦК України.

Разом з тим, інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві немає. Відтак, COVID-сертифікат не є медичною таємницею.

Можливість продовження роботи на посаді вчителя лише за умови проходження вакцинації від COVID-19 не може вважатися дискримінацією по відношенню до працівників за критерієм наявності або відсутності вакцинації. Вимога проходження вакцинації фактично є лише однією з вимог для зайняття тієї чи іншої посади поряд з іншими вимогами, до яких також відносяться, в залежності від виду посади, наявність профільної освіти, стажу роботи, проходження медичного огляду, досягнення певного віку тощо.

Держава, встановивши відсторонення працівників освіти від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, насамперед дітей.

Інтереси позивача не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян, стаття 3 Конституції України має пріоритет.

З огляду на викладене, суд вважає, що обов`язкова вакцинація певної категорії громадян від COVID-19 (захворювання, яке згідно наказу МОЗ України від 19.07.95 № 133 належить до особливо небезпечної інфекційної хвороби) задля попередження його поширення серед населення, в умовах пандемії, є виправданим і таким, що не порушує статтю 8 Конвенції.

Отже, у даному конкретному випадку втручання у право на повагу до приватного життя у вигляді обов`язковості щеплення від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ґрунтується на законі, має виправдану мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Інші доводи позивача висновків суду не спростовують.

Таким чином, наказ Крачанівської гімназії від 09.11.2021 №39-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » виданий уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства України з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, право на працю ОСОБА_1 не порушує, а тому відсутні правові підстави для визнання його незаконним та скасування. Вимоги позивача про поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідними, а тому задоволенню не підлягають.

6.Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір, який був йому відстрочений до ухвалення рішення, в сумі 1816 грн. (908 грн за вимогу майнового характеру + 908 грн за вимогу немайнового характеру).

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст. 46 КЗпП України, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Крачанівської гімназії Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, Грицівської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 1816 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 18 березня 1998 року.

Відповідачі - Крачанівська гімназія Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, адреса: с. Крачанівка, вул. Віктора Гоцуляка, 17, Шепетівський (Полонський) район Хмельницька область; код ЄДРПОУ 25993485; Грицівська селищна рада, адреса: смт Гриців, вул. Шевченка, 2, Шепетівський район Хмельницька область; код ЄДРПОУ 04402563.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 07.02.2022.

Суддя Алла ЦІДИК