Ухвала суду № 103090696, 09.02.2022, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2431/21

2/683/109/2022

У Х В А Л А

09 лютого 2022 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Завадської О.П.

секретаря Добранської М.О.

з участю: представників позивача – адвокатів Смішної І.В., Євдоченко Н.Д.

співвідповідачки ОСОБА_1

її представника – адвоката Кашина В.А.

представника співвідповідача Старокостянтинівської міської ради

Хмельницької області Андрійчук О.П.

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міронекс» до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про припинення речових прав на земельну ділянку та скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Сторона позивача в підготовчому засіданні заявила клопотання про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку, мотивуючи наявністю рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 17 грудня 2021 року № 46п.4/8VIII про її продаж ОСОБА_1 . Крім того даним рішенням визнано таким, що втратило чинність рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 28 травня 2021 року №55п.5/5/ VIII (на підставі якого спірна земельна ділянка була передана у користування ОСОБА_1 на умовах оренди) та розірвано договір оренди від 22 червня 2021 року за №42695465 (про надання в оренду спірної земельної ділянки ОСОБА_1 ). одночасно з прийняттям рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду Старокостянтинівської міської радою Хмельницької області було вирішено клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на складання звіту з експертної грошової оцінки для її викупу. В таких діях співвідповідачів вбачають намір відчужити спірне нерухоме майно, що значно утруднить розгляд даної справи та виконання судового рішення.

Представники співвідповідачів заперечили проти задоволення клопотання за безпідставністю, вважаючи його припущенням сторони позивача.

Заслухавши учасників процесу, суд прийшов до висновків про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень п.1, п.2 та п.4 ч.1 ст.150ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 3 ст.150ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.п.3, 4 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства прирозгляді заявпро забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц.

Встановлено, що між сторонами існує спір, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6810800000:04:002:0126.

Суд констатує, що за вищевказаних обставин співвідповідачі мають можливість розпорядитися заявленою земельною ділянкою в будь-який час на власний розсуд. Відтак існують ризики відчуження спірної земельної ділянки, зміни її цільового призначення, здійснення її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, що значно може ускладнити судовий розгляд та виконання рішення суду, ухваленого у майбутньому, тому необхідність забезпечення позову у спосіб, обраний стороною позивача, слід визнати обґрунтованим.

При цьому, забезпечення даного позову саме у такий спосіб не позбавлятиме співвідповідачів права користування спірною земельною ділянкою та не порушуватиме їх прав та законних інтересів.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157,158, 258- 260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянку, площею 200 м. кв., кадастровий номер 6810800000:04:002:0126 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя