Ухвала суду № 103090514, 08.02.2022, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1665/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2022 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

справа № 677/1665/20,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не виявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Красилівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),

предмет позову – встановлення батьківства,

представник позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Красилові, в порядку загального позовного провадження справу,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вищевказана справа.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 23.07.2021 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу для встановлення чи є відповідач ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої ОСОБА_1 . Зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати дитину ОСОБА_4 експертам для відібрання зразків для дослідження у визначений експертами час, та зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з`явитися до експертів для відібрання зрізків для дослідження у визначений експертами час. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвала суду набрала законної сили. Від отримання копії ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 23.07.2021 відповідач ОСОБА_2 відмовився, про що зроблена відмітка на поштовому відправленні (а.с. 64).

25.08.2021 на адресу суду надійшло клопотання експерта Вінницького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України (надалі - Вінницький НДЕКЦ МВС Соколовського А.В. від 18.08.2021, у якому для проведення молекулярно-генетичної експертизи експерт просив зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 разом з`явитися до Вінницького НДЕКЦ МВС, за адресою: м. Вінниця, вул. В. Портника, 8, для відбору експериментальних зразків 09.09.2021 з 11 до 12 години.

Відповідач, який про дату, час та місце проведення експертного дослідження був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою від 27.08.2021 (а.с.74) та рекомендованим поштовим відправленням (а.с.75), до Вінницького НДЕКЦ МВС на відбір експериментальних зразків не з`явився, причин неявки суду та експертній установі не повідомив.

15.09.2021 на адресу суду надійшло клопотання експерта Вінницького НДЕКЦ МВС Соколовського А.В. від 09.09.2021, у якому для проведення молекулярно-генетичної експертизи експерт просив зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 разом з`явитися до Вінницького НДЕКЦ МВС, за адресою: м. Вінниця, вул. В. Портника, 8, для відбору експериментальних зразків 01.10.2021 з 11 до 12 години.

Відповідач, який про дату, час та місце проведення експертного дослідження був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою від 16.09.2021 (а.с.82) та рекомендованим поштовим відправленням (а.с.86), до Вінницького НДЕКЦ МВС на відбір експериментальних зразків не з`явився.

17.09.2021 ОСОБА_2 надіслав до суду заяву, у якій повідомив, що не може з`явитися до Вінницького НДЕКЦ МВС, оскільки йому не повідомлялося місце час та дата проведення дослідження. Крім того, стверджує, що він не має матеріальної можливості з`їздити до міста Вінниця, для відбору експериментальних зразків, так як утримує неповнолітнього сина ОСОБА_5 , а його мати ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів на його користь та має заборгованість.

18.10.2021 до Красилівського районного суду Хмельницької області надійшло повідомлення експерта Вінницького НДЕКЦ МВС Соколовського А.В. про неможливість проведення експертизи у зв`язку із неявкою ОСОБА_2 09.09.2021 та 01.10.2021 для відбору експериментальних зразків.

19.10.2021 поновлено провадження у справі.

08.02.2022 ОСОБА_2 до суду не з`явився, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (а.с.99).

Представник позивача у підготовчому засіданні вимоги позову підтримав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28.02.1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

Європейський суд з прав людини у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989 року зробив висновок, що зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що «право на суд» та право на доступ до суду не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (п. 59 рішення «Жоффр де ла Прадель проти Франції», п. 28 рішення «Станєв проти Болгарії та ін.»). Тобто, реалізація права на суд однією із сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За правилами ч.1, п. 1 ч.2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

З метою виконання завдання цивільного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19.

Зміст наданих ОСОБА_2 пояснень, які містяться у його заяві надісланій до суду 17.09.2021, вказують на те, що він повідомлявся про виклик його до експертної установи для відібрання зразків. При цьому, відповідач повідомляє суду, що він не ухиляється від проведення експертизи. Відповідач не вказує, що він відмовляється від участі в експертизі, що давало би суду підстави для прийняття рішення відповідно до ст. 109 ЦПК України.

Саме такі пояснення вказують на те, що дії відповідача спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом

Згідно зі ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини 1 статті 148 ЦПК України передбачене право суду постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Також, частиною 2 статті 148 ЦПК України встановлено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами розмір штрафу може становити від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривню. Відтак, розмір штрафу, який може бути накладений на учасника судового розгляду у зв`язку зловживанням ним своїми процесуальними правами становить від 744,3 грн до 7443 грн. У разі повторного або систематичного зловживання процесуальними правами може бути накладений штраф у розмірі від 2481 грн до 24810 грн.

Щодо доводів поважності неявки ОСОБА_2 01.10.2021 до Вінницького НДЕКЦ МВС для відбору експериментальних зразків суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідач систематично відмовляється від отримання судової кореспонденції, зокрема відмовився від отримання копії ухвали Красилівського районного Хмельницької області про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 23.07.2021 та клопотання експерта від 18.08.2021.

Згідно ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Клопотання експерта від 09.09.2021 було надіслано відповідачу ОСОБА_2 рекомендованим повідомленням №3100001218080 та було повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Крім того, відповідачем не долучено жодного доказу на підтвердження важкого матеріального становища, або наявність інших поважних обставин, що унеможливлювали його явку до Вінницького НДЕКЦ МВС, а тому суд вважає, що ОСОБА_2 не з`явився 09.09.2021 та 01.10.2021 для відбору експериментальних зразків без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 зловживає процесуальними правами, оскільки не з`являється до Вінницького НДЕКЦ МВС для відбору експериментальних зразків без поважних причин, чим своїми діями перешкоджає судочинству та затягує розгляд справи, а тому до відповідача ОСОБА_2 необхідно застосувати захід процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744,3 гривні.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 143-144, 148, 258-260, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Застосувати до відповідача ОСОБА_2 захід процесуального примусу.

Стягнути з ОСОБА_2 штраф в розмірі 744,3 гривні на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Реквізити для оплати: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Боржник: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяР. В. Вознюк