Постанова № 1030899, 18.07.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2007 р. Справа № АС-08/193-07

вх. № 6843/1-08

Суддя господарського суду Харківської області Ковальчук Л.В.

за участю секретаря судового засідання

представників сторін

позивача - Шебаніц Н.М.дов. №06ю-6/79

відповідача - не з'явився

по справі за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Х-в

до Ізюмське комунальне водопровідно-каналізаційне господарство, м. Ізюм

про стягнення 15647,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, просить стягнути з відповідача 15647,67 грн. штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2006р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов'язаний був створити в 2006 р. 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів, але фактично на підприємстві відповідача в 2006 році працювало 9 інвалідів, отже відповідачем не виконано норматив 2 робочих місць, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві штрафні санкції у розмірі 15647,67 грн. (середню річну заробітну плату за кожне незайняте інвалідом робоче місце).

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Отримання відповідачем повісток про виклик у судові засідання підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Згідно ст. 35 КАС України відповідач є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 15 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує наймані працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

Згідно наданих суду документів, звіту підприємства відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2006 році на підприємстві відповідача становить 269 осіб, згідно ст. 19 Закону із застосуванням правил арифметичного округлення кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів 2006 році визначена - 11 місць . Фактично, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2006 році, на підприємстві відповідача склала 9 чоловік. Отже відповідачем не виконано норматив 2 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2006рік становить 7760,97 грн.

З аналізу положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст.18 Закону, при цьому ст.18 Закону встановлено, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність ваканцій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем копій "Звітів про наявність ваканцій" (форма 3-ПН) за 2006 рік.

Крім того згідно листа Ізюмського міського районного центру зайнятості № 794 від 27.04.07р. підприємство відповідача до переліку підприємств, оргіназацій, установ, які надавали протягом 2006 року інформацію про вільні робочі місця та вакантні посади для осіб, які мають групу інвалідності не включений.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб"єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб"єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів в 2006р. підлягають задоволенню.

Керуючись 4, 7, 8, 17, 79, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64303, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 11, р/р 26009301760109 АК Промінвестбанк м. Ізюм, МФО 351492, код 24673063) на користь Харківського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., кім. 16, р/р 31219230700003 УДК у Дзержинському районі, код 24134567, МФО 851011 ГУДК у Харківській області) 15647,67 грн. штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 19.07.07р.

Суддя Ковальчук Л.В.