Ухвала суду № 103085409, 10.02.2022, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/8191/20

Провадження № 2/442/336/2022

УХВАЛА

Іменем України

10 лютого 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді - Нагірної О.Б., за участю секретаря судового засідання - Кмітя Р.Б., розглянувши в письмовому провадженні в залі суду в м. Дрогобичі заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради та ОСОБА_3 про визнання недійсною приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача, просить визнати недійсним з дати видання та скасувати розпорядження органу приватизації від 09.10.2020; визнати недійсним з дати видання та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане комісією з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради на кватиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 та просить стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою від 14.01.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

11.05.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судовго розгляду.

10.02.2022 від представника позивача, ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Нагірної О.Б., вмотивована тим, на її думку суддя Нагірна О.Б. має упереджене відношення та особисту неприязнь до неї, як представника позивача ОСОБА_4 , що викликає сумнів в упередженості та об`єктивності судді, що в подальшому може вплинути на результати розгляду цивільної справи відносно ОСОБА_2 , це проявляється у підвищеному тоні судді, навіть криках у численних судових засіданнях, постійній неповазі, численних зауваженнях, не прийнятті будь-яких пояснень, позицій, доказів, які надаються нею як представником, неповазі до сторін та безпосередньо до неї, як адвоката.

Ч. 8 ст. 40 ЦПК України визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін та без застосування фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали заяви суд приходить до наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється у Конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Незалежність та недоторканність суддів гарантують статті 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Законом України „Про судоустрій і статус суддів" визначено умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, статтею 6 Закону встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11.03.2011 № 2-рп/2011 у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України „Про Вищу раду юстиції" встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції України.

Частина п`ята статті 47 Закону зобов`язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також фізичних і юридичних осіб та їх об`єднання поважати незалежність судді і не посягати на неї. З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та яку мету переслідували, є неприпустимими і мають одержувати належну правову оцінку.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає, що суддя Нагірна О.Б. має упереджене відношення та особисту неприязнь до неї, як представника позивача ОСОБА_4 , що викликає сумнів в упередженості та об`єктивності судді, що в подальшому може вплинути на результати розгляду цивільної справи відносно ОСОБА_2 , це проявляється у підвищеному тоні судді, навіть криках у численних судових засіданнях, постійній неповазі, численних зауваженнях, не прийнятті будь-яких пояснень, позицій, доказів, які надаються нею як представником, неповазі до сторін та безпосередньо до неї, як адвоката.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищезазначене, головуюча суддя Нагірна О.Б. вважає заявлений відвід необґрунтованим, підстави, наведені у ньому, надуманими і неправдивими, зі сторони судді немає та не може бути упередженого відношення та особистої неприязні, ані до представника позивача, ані до будь-кого з учасників справи, а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд -

постановив:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дрогобицької міської ради та ОСОБА_3 про визнання недійсною приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нагірна О.Б.