Рішення № 103085254, 01.02.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.02.2022

Справа № 334/8921/21

Провадження № 2/334/1024/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року місто Запоріжжя

Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого суддіКоломаренко К.А.при секретаріФарзаєвій К.А.за участі позивача ОСОБА_1 (особисто)представника позивачаадвоката Яремчук Л.В. (діє на підставі Ордеру серії АЕ №1097170 від 17.11.2021)відповідачаОСОБА_2 (особисто)

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та звільнення від сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та звільнення від сплати аліментів, відповідно до якого просить суд виключити з актового запису №768 від 06 жовтня 2016 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Нікопольським місськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відомості про батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця міста Нікополь Дніпропетровської області; звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 22 липня 2016 року між Позивачем та Відповідачкою було зареєстровано шлюб у Нікопольському відділі державної реєстрації актів Цивільного стану і Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (раніше - Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області), про що зроблено актовий запис № 279. Під час цього шлюбу народилась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації народження: Нікопольський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану і Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (раніше - Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області), актовий запис № 786. Дитина була зачата до укладення шлюбу між сторонами. Оскільки Позивач є військовослужбовцем, то часто був у відрядження по службі, в тому числі - в зоні бойових дій АТО/ООС, тим не менше своїй дружині він довіряв і повірив, що дитина його. Зі спливом часу стосунки між подружжям погіршувались, сім`я фактично розпалася з липня 2017 року, і 23.03.2020 р. шлюб між сторонами був розірваний Ленінським районним судом м. Запоріжжя, справа № 334/62/20. Також, рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2020 р., справа № 334/63/20 з Позивача на користь Відповідачки було стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позову до суду - 03.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. З моменту винесення рішення Позивач справно сплачує встановлені аліменти. Через певний час Позивач звернув увагу, що дитина має групу крові, яка не могла утворитися в результаті зачаття від сторін, крім вона була геть не схожа на Позивача. Щоб упевнитись, що дитина насправді його, Позивач зробив тестування ДНК на батьківство в Endeavor DNA Laboratories, яке показало, що він є виключеним як біологічний батько протестованої дитини, вірогідність того, що він є батьком - 0%. Аліментний обов`язок Позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтвердить, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актових записів про народження дітей відомостей про позивача як батька дітей є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дітей. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

В підготовчому засіданні позивач та представник позивача - адвокат Яремчук Л.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідачка в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення, не оспорювала, що позивач не є батьком її дитини, зазначила, що у зв`язку з укладенням шлюбу вона змінила прізвище на « ОСОБА_2 » (про що надала паспорт для огляду) та її чоловік готовий бути батьком для її дитини.

Третя особа в підготовче засідання свого представника не направила, з заявами, клопотаннями про відкладення розгляду справи, розгляд справи без участі третьої особи не подала.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, які позовні вимоги підтримали, і відповідача, яка позовні вимоги визнала, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 22.07.2016 року між сторонами було укладено шлюб, про що Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було складено актовий запис №279 (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06.10.2016 Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про народження ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), батьком дитини зазначений ОСОБА_1 (актовий запис №768 від 06.10.2016).

Згідно звіту ДНК на батьківство, здійсненого Endeavor DNA Laboratories, позивач виключений як біологічний батько протестованої дитини, вірогідність того, що він є батьком дитини - 0% (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126, 127 цього Кодексу має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на штучне запліднення своєї дружини. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред`являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до цієї ж постанови, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Згідно з підпунктом 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства, зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

У відповідності до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Враховуючи, що відповідачка позов визнала, суд вважає, що у додаткових доказах на підтвердження вищевказаних обставин необхідності немає.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів сторін, який відповідатиме загальноприйнятим нормам та духу сімейно правових відносин.

Отже, суд приймає визнання відповідачкою позову та приходить до висновку, що необхідно виключити запис про позивача, як батька, з актового запису про народження дитини.

Вирішуючи позовні вимоги в частині звільнення позивача від сплати аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених Розділом III СК України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм, обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

Відповідна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року по справі № 477/1165/20.

Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актових записів про народження дітей відомостей про позивача як батька дітей є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дітей, адже, за змістом положень ст.180 СК, обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки.

Так, за правилами частини 4 статті 273 Цивільного процесуального кодексу України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, шо вона міститься у процесуальному Законі сутті цієї норми не змінює.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа №511/219/18).

Зважаючи на те, що аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, виключення відомостей пронього як про батька з актового запису про народження дітини у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дитини, є підставою для звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що при зверненні з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1816 грн.

У зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовною заявою, тобто 908 грн, а також позивачеві слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 141, 142, 200, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Нікопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та звільнення від сплати аліментів, - задовольнити.

Виключити з актового запису №768 від 06 жовтня 2016 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Нікопольським місськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відомості про батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця міста Нікополь Дніпропетровської області..

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з державного бюджету 50 % судового збору, у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн., сплаченого на п/р НОМЕР_5 при поданні позову, згідно квитанції № 51792 від 18.11.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повний текст рішення складений та підписаний 10.02.2022.

Суддя: Коломаренко К. А.