Рішення № 103085219, 10.02.2022, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6480/21

2/310/399/22

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2022 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

в складі головуючого судді Богомолової Л.В.

при секретарі Рибалка Н.М.

за участю представника позивача Ревуцького М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Бердянського міськрайонного суду Запорізької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2021 року ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який починаючи з 01.01.2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області. Між «Запоріжжяелектропостачання» та ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 з 01.01.2019 року. В порушення норм чинного законодавства оплату за спожиту електроенергію відповідачі не здійснюють, у зв`язку з чим за період з 01.01.2019 року по 01.05.2021 року за спожиту електричну енергію у кількості 12133 кВт/год. утворилась заборгованість в розмірі 18511,44 грн. Споживачем жодних оплат за спожиту електричну енергію не здійснено. Таким чином, просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 року по 01.05.2021 року в сумі 18511, 44 грн, пеню у розмірі 34, 51 грн за період з 21.01.2020 року по 11.03.2020 року, три проценти річних за період з 20.01.2020 року по 23.07.2021 року в сумі 630,68 грн, інфляційні втрати за період з 01.02.2020 року по 30.06.2021 року в сумі 1732,44 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.

11.08.2021 відкрито провадження у справі в частині стягнення боргу з ОСОБА_1 та призначено судове засідання у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.44).

Представник позивача за дорученням №4 від 01.01.2022 року Ревуцький М.С. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що у вказаному будинку проживає з 2015 року ОСОБА_3 , яка домовилася з ним про купівлю вказаного будинку та сплату суми частками і йому тільки на теперішній час стало відомо про наявність заборгованості. Стверджує, що заборгованість частинами буде відшкодована.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 595, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у встановлений договором строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах. Вищезазначений договір є публічним договором приєднання та укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Згідно з п.п.2 п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електроенергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується, зокрема, протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п. 4.19 ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції під час укладення відповідного договору).

За несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором (пункт 4.17. ПРРЕЕ).

Суд встановив, що з 01.01.2019 року ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є виконавцем функцій постачальника універсальних послуг - постачання електричної енергії побутовим споживачам (фізичним особам, які використовують електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність), що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії на території Запорізької області.

Відповідач ОСОБА_1 уклав договір з позивачем на постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач згідно Закону України «Про ринок електричної енергії» .

Згідно з розрахунком заборгованості наданим позивачем по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за період з 01.01.2019 року по 01.05.2021 року заборгованість за спожиту електроенергію у кількості 12133 кВт/год. складає 18511 грн 44 коп., яку відповідач не сплачує.

Жодних оплат у рахунок погашення заборгованості відповідач не здійснив.

Так допитана судом в якості свідка ОСОБА_3 пояснила суду, що у вказаному будинку АДРЕСА_1 проживає вона з 2015 року. Між нею та ОСОБА_1 укладена усна домовленість про те, що вона купує вказаний будинок, сплачує частками вартість вказаного будинку, а також сплачує всі комунальні платежі. Заборгованість за спожиту електроенергію вона сплатить частками.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши надані докази, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач ОСОБА_1 , як споживач електричної енергії, яку постачає ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», в порушення вищевказаних норм діючого законодавств, не виконує свої зобов`язання щодо оплати за спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 20909 грн 07 коп., яку суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

При цьому, суд виходить з того, що факт постачання позивачем електричної енергії в зазначений період відповідачам не спростований та відповідач повністю погоджується з позовними вимоги позивача.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача пеню у розмірі 34, 51 грн за період з 21.01.2020 року по 11.03.2020 року, три проценти річних за період з 20.01.2020 року по 23.07.2021 року в сумі 630,68 грн, інфляційні втрати за період з 01.02.2020 року по 30.06.2021 року в сумі 1732,44 грн, оскільки в даному випадку відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання.

Наданий позивачем розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат суд вважає вірним.

При цьому, суд вважає, що відповідач позов визнав повністю.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 265, 274-279, 280 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» заборгованість в загальному розмірі 20909 (двадцять тисяч дев`ятсот дев`ять ) гривень 07 копійок, яка складається з: заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 року по 01.05.2021 року в сумі 11 116 гривень 06 копійок, сумі 18511, 44 грн, пеню у розмірі 34, 51 грн за період з 21.01.2020 року по 11.03.2020 року, три проценти річних за період з 20.01.2020 року по 23.07.2021 року в сумі 630,68 грн, інфляційні втрати за період з 01.02.2020 року по 30.06.2021 року в сумі 1732,44 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - за наступною веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud0801/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - за наступною веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud0801/.

Позивач : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» , ЄДРПОУ 42093239, місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35

Відповідач: ОСОБА_1 , РНКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 10 лютого 2022 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області Л. В. Богомолова