Рішення № 103082033, 07.02.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6233/21

пр.№ 2/464/40/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Борачка М. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування та відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд до Сихівського районного суду міста Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 43759,93 грн.; до відповідача-2 ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 82035,50 грн.

Ухвалою від 31.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.01.2021 в м. Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому на праві власності автомобіля марки Toyota Land Cruiser 200, д. р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля марки Skoda Felicia, д. р. н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача-2 ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Skoda Felicia, д. р. н. НОМЕР_2 - відповідача-2 ОСОБА_2 , із вини якого сталося ДТП, застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта».

07.04.2021 відповідачем-1 ПАТ «НАСК «Оранта» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 86240,07 грн., отримувач платежу - ПП «Лад».

Розмір страхового відшкодування визначений відповідачем-1 ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі ремонтної калькуляції автомобіля № 44549/21Н та зведеної таблиці даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку від 19.03.2021, згідно із якими вартість відновлювального ремонту склала 123776,86 грн., коефіцієнт фізичного зносу КТЗ - 0,34, вартість відновлювального ремонту із урахуванням зносу - 86240,07 грн.

Позивач стверджує, що розрахунок страхового відшкодування ПАТ «НАСК «Оранта» є неповним та неправильним.

На підтвердження своєї позиції покликається на виконаний на його замовлення висновок експертного автотоварозначого дослідження № 54 від 29.03.2021, відповідно до якого на момент дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser 200, д. р. н. НОМЕР_1 становила 212035,50 грн., вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля внаслідок пошкодження під час ДТП 28.01.2021 дорівнювала 176895,80 грн.

На переконання позивача, розмір матеріального збитку повинен бути підтвердженим належним засобом доказування, а саме висновком експерта.

Враховуючи встановлений договором обов`язкового страхування ліміт відповідальності страховика (130000,00 грн.), сума недоплаченого страхового відшкодування, яка підлягає стягненню із відповідача-1, становить 43759, 93 грн. (130000,00 грн. - 86240,07 грн.).

Зважаючи на те, що згідно із нормою ст. 1194 ЦК України позивач має право на стягнення із винної у ДТП особи різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, із відповідача-2, як винної у ДТП особи, підлягає стягненню 82035,50 грн. (212035,50 грн. - 130000,00 грн.).

Зазначене стало підставою для звернення до суду із цією позовною заявою.

Аргументи відповідачів.

Відповідачі своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), не скористались та не подали до суду відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

28.01.2021 о 11.50 год. в м. Львові на перехресті вулиць Дністерська-Дунайська відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю належного позивачу ОСОБА_1 на праві власності автомобіля марки Toyota Land Cruiser 200, д. р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля марки Skoda Felicia, д. р. н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача-2 ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

19.02.2021 постановою Буського районного суду Львівської області у справі №943/198/21 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність відповідача-2, який є власником автомобіля марки Skoda Felicia, д. р. н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» за Полісом № АР/8461293 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.07.2020, відповідно до змісту якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130000,00 грн.; розмір франшизи - 0 грн.

28.01.2021 ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із повідомленням про ДТП.

29.01.2021 представником ПАТ «НАСК «Оранта» складено Протокол (акт) огляду транспортного засобу, у якому зафіксовано перелік пошкоджень, отриманих автомобілем марки Toyota Land Cruiser 200, д. р. н. НОМЕР_1 при обставинах ДТП від 28.01.2021.

03.03.2021 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про страхове відшкодування, у якій вказав, що ремонт пошкодженого автомобіля буде відбуватись на СТО: ПП «Лад».

19.03.2021 ПАТ «НАСК «Оранта» складено ремонтну калькуляцію автомобіля №44549/21Н та зведену таблицю даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку (виконавець - ОСОБА_4 ), згідно із якими вартість відновлювального ремонту пошкодженого у результаті ДТП автомобіля Toyota Land Cruiser 200, д. р. н. НОМЕР_1 без урахуванню зносу складає 123776,86 грн., коефіцієнт фізичного зносу КТЗ становить 0,34, а вартість відновлювального ремонту із урахуванням зносу дорівнює 86240,07 грн.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 23.03.2021, складеного відповідачем-1, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200 д. р. н. НОМЕР_1 (без урахування зносу деталей, що замінюються) складає 123776,86 грн., а сума страхового відшкодування дорівнює розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті ДТП (із врахуванням зносу деталей, що замінюються) та становить 86240,07 грн.

24.03.2021 відповідачем-1 на підставі калькуляції складено страховий акт № ОЦВ-21-13-44549/1, згідно із яким 07.04.2021 ним було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 86240,07 грн. на користь ПП «Лад», що визнається стороною позивача.

Згідно із Висновком № 54 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 29.03.2021, виконаного на замовлення позивача експертом ОСОБА_5, на момент дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser 200, д. р. н. НОМЕР_1 становила 212035,50 грн., вартість матеріального збитку, який заподіяло власнику автомобіля внаслідок пошкодження під час ДТП 28.01.2021 - 176895,80 грн., ринкова вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200, д. р. н. НОМЕР_1 , в цінах на 28.01.2021 року (без врахування пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП 28.01.2021) становила 2238664,06 грн.

Як вбачається із відповіді ПАТ «НАСК «Оранта» на звернення позивача щодо виплати страхового відшкодування від 27.04.2021 № 09-02-16/1-04/4170, відповідач-1 розглянув наданий позивачем Висновок № 54 від 29.03.2021, складений судовим експертом ОСОБА_5, та констатував відсутність підстав для доплати страхового відшкодування.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути, серед іншого, завдання шкоди (збитків).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв`язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина завдавача шкоди.

Положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України, серед іншого, передбачено, що постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Буського районного суду Львівської області від 19.02.2021 у справі №943/198/21 відповідача-2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок такої протиправної поведінки було завдано шкоду власнику транспортного засобу - ОСОБА_1 , а тому встановленими є такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка особи, настання шкоди та причинний зв`язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Водночас, у даній справі наявність вини підтверджена постановою Буського районного суду Львівської області від 19.02.2021 у справі №943/198/21.

Таким чином, суд констатує наявність підстав для деліктної відповідальності за завдання шкоди власнику транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, д. р. н. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 28.01.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як зазначено у ст. 3 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.

Зважаючи на викладене вище, а також враховуючи те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача-2 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», згідно полісу № АР/8461293, то обов`язок відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду, в розмірі оціненої шкоди та в межах ліміту страхування, покладається на відповідача-1.

Згідно із п. п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України №1961-IV страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як встановлено судом, 07.04.2021 відповідач-1 виплатив на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 86240,07 грн.

Не зважаючи на здійснення виплати страхового відшкодування, позивач переконаний, що розрахований відповідачем-1 розмір матеріального збитку, завданого внаслідок настання страхового випадку, є заниженим, на підтвердження чого подає до суду Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 54 від 29.03.2021.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо розміру страхового відшкодування.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, подані на підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої потерпілому в результаті ДТП, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У матеріалах даної справи відсутні докази, які б підтверджували погодження сторонами розміру страхового відшкодування, а відтак для встановлення дійсного розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, обов`язковим є проведення експертизи або оцінки майна.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідач-1, всупереч вимогам п. 36.2 ст. 36 Закону України № 1961-IV, здійснив виплату страхового відшкодування без проведення експертизи на підставі ремонтної калькуляції та зведеної таблиці даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку.

Оцінюючи зазначені докази на предмет їх належності та допустимості, суд звертається до положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - КТЗ), затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (надалі - Методика), та зазначає наступне.

Пунктом 1.4. Методики передбачено, що вона застосовується, зокрема із метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Згідно із п. 1.3. Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Приписами п. 4.3. Методики встановлено, що за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта. У разі виконання судовим експертом відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» оцінки на договірних засадах з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, він складає висновок експертного дослідження з урахуванням особливостей його оформлення згідно із законодавством.

Суд звертає увагу на те, що з аналізу положень Закону № 1961-IV та Методики випливає, що результати оцінки майна викладаються у вигляді звіту, висновку експерта, або висновку експертного дослідження, а такий документ як ремонтна калькуляція чинним законодавством не передбачений.

Таким чином, ремонтна калькуляція відповідача-1 не є належним та допустимим доказом в розумінні положень ст.ст. 77, 78 ЦПК України та не може підтверджувати дійсний розмір завданої матеріальної шкоди.

При здійсненні таких висновків, суд також керується тим, що зміст вказаного документа не містить усієї необхідної інформації, на підставі якої можливим є висновок про правильність то обґрунтованість здійсненого розрахунку. Зокрема, у ньому відсутня інформація про порядок розрахунку коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу. У зв`язку із цим, застосування ПАТ «НАСК «Оранта» коефіцієнта зносу у розмірі 34%, на основі інформації про ремонт автомобіля із аналогічним VIN-кодом у 2018 та 2019 роках, яка отримана із програми «АudaHistory», без подання ним до суду відповідних підтверджуючих документів та розрахунків згідно із формулами, які містяться у Методиці, викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо правильності його визначення.

Що стосується зведеної таблиці даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку від 19.03.2021, то з її змісту вбачається, що така складена виконавцем Дубенко В.В., жодної інформації про посаду, фах, освіту та кваліфікацію якого матеріали справи не містять, що також викликає у суду сумніви щодо достовірності зазначеної у ній інформації.

Відповідно до положень п. 34.4. ст. 34 Закону № 1961-IV для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

У даній справі позивач з метою визначення розміру заподіяної йому шкоди замовив проведення автотоварознавчої експертизи у судового експерта ОСОБА_5 та на підтвердження дійсного розміру заподіяної шкоди подав до суду Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 54 від 29.03.2021 (надалі - Висновок).

Абзацами 2, 3 п. 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (надалі - Інструкція) встановлено, що підставою для проведення експертного дослідження є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються. Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

Із системного аналізу п. 1.8. Інструкції, та процитованих вище п. п. 4.3., 1.3. Методики випливає, що у даній категорії справ висновок експертного автотоварознавчого дослідження є одним із належних та допустимих доказів, які можуть бути використані стороною процесу з метою підтвердження розміру матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження транспортного засобу.

Аналізуючи наданий позивачем Висновок на предмет його достовірності, допустимості та належності, суд зауважує, що такий містить докладний опис проведених досліджень, зроблені за результатами таких досліджень висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені перед експертом запитання. При цьому, експерт ОСОБА_5 має повну вищу технічну освіту, кваліфікацію інженера-механіка та кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку заподіяного власнику транспортного засобу», сертифікат суб`єкта оціночної діяльності за спеціалізацією «оцінка колісних транспортних засобів» № 1040/20 від 30.11.2020.

Із дослідницької частини Висновку вбачається, що експертом у відповідності до вимог п. 5.1. Методики проводився особистий огляд пошкодженого транспортного засобу, а для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовувався витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту, що узгоджується із п. 8.1. Методики. Розрахунок вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, здійснено з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, за допомогою формули, передбаченої п. 7.37. Методики.

Окрім цього, Висновок складено із використанням програмного комплексу «Audatex», Довідника «Бюлетень автотоварознавця», які рекомендовані положеннями Методики.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчинення нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «НАСК Оранта» та ОСОБА_2 не подали до суду жодних доказів на спростування наданого позивачем Висновку, не реалізували свого права на подання до суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи та не довели, що розмір матеріального збитку визначено експертним дослідженням неправильно.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 54 від 29.03.2021 відповідає вимогам ст. 77, 78 ЦПК України та є належним і допустимим доказом, поданим на підтвердження розміру матеріального збитку, завданого позивачу.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі № 127/11715/19.

Висновком визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser становить 212035,50 грн., а вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок ДТП, дорівнює 176895,80 грн.

Оскільки виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність при пошкодженні транспортного засобу в ДТП, покладено на страховика в межах суми страхування, встановленої договором обов`язкового страхування, а згідно Полісу № АР/8461293 верхня межа страхової суми становить 130000,00 грн., то сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена відповідачем-1 на користь позивача, не може перевищувати вказані 130000,00 грн.

У зв`язку з цим, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача-1 недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 43759,93 грн., що становить різницю між лімітом відповідальності страховика, який дорівнює 130000,00 грн., та розміром виплаченого страхового відшкодування в сумі 86240,07 грн.

Щодо позовної вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП (різниці між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням) у розмірі 82035,50 грн., яка заявлена до відповідача-2, суд зазначає наступне.

Як встановлено п. 9.1. ст. 9 Закону № 1961-IV та було з`ясовано вище, страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування у межах страхової суми.

Разом з цим, згідно зі абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При розгляді справи суд виходить з того, що ЦК України закріплено загальний принцип повного відшкодування збитків, що випливає із ч. 3 ст. 22 цього Кодексу, якою визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц викладена правова позиція, згідно із якою відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків, завданих потерпілому, то останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Судом встановлено, що фактичний розмір завданого позивачу збитку, який дорівнює вартості відновлювального ремонту, становить 212035,50 грн., що підтверджується Висновком.

Таким чином, сукупний розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню із відповідача-1, та дорівнює встановленій Полісом № АР/846129 страховій сумі (130000,00 грн.), не покриває розміру фактичних збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу.

На підставі вищевикладеного, з огляду на принцип повного відшкодування завданої шкоди, суд вирішив задовольнити позовну вимогу про стягнення із відповідача-2 82035,50 грн., як різниці між сумою вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та страховим відшкодуванням, здійсненим в межах ліміту відповідальності (212035,50 грн. - 130000,00 грн.).

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1257,95 грн., у розмірі 1 % від ціни позову, яка становить 125795,43 грн.

Зважаючи на те, що суд прийняв рішення стягнення із відповідача-1 43759,93 грн., а із відповідача-2 82035,50 грн., то з них на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 437,59 грн. та 820,35 грн. відповідно.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 22, 29, 34, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 22, 1187, 1192, 1194 ЦК України, керуючись статтями 4, 10, 12, 71, 72, 76, 77, 78, 81, 89, 128, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 351-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 43759,93 грн. та судовий збір у розмірі 437,59 грн.

3.Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) 82035,50 грн. відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір у розмірі 820,35 грн.

4.На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач-1: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186).

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 )

Повне судове рішення складено 07 лютого 2022 року.

Головуючий Борачок М.В.