Рішення № 103081777, 31.01.2022, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/241/21

Провадження № 2/323/85/22

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

31.01.2022 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області, про визнання права земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року до ОСОБА_1 звернулась Оріхівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнення, просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 8,88 га в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності колишнього КСП «Перемога» на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області відповідно до Сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0108021, виданого 11.02.1997 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вказаний сертифікат був виданий бабусі позивача та відповідача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті спадщину за законом прийняв батько сторін, ОСОБА_3 , але спадкових прав не оформив. Після його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач, як донька і спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину, але у видачі свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку їй було відмовлено, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду.

Ухвалою суду від 19.02.2021 було відкрите загальне позовне провадження у справі.

В ході підготовчого судового засідання позивач підтримала свої позовні вимоги. Пояснила, що її батько, ОСОБА_3 , прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_4 , фактом проживання з нею за адресою за адресою АДРЕСА_1 . Однак він своїх спадкових прав не оформив. Сам ОСОБА_3 на день своєї смерті знаходився в установі по догляду за людьми похилого віку, у зв`язку з чим позивач з ним не проживала.

Відповідач подав заяву про визнання позову, яка ухвалою суду від 22.03.2021 була не прийнята з тих мотивів, що станом на час розгляду цієї заяви сторонами не було надано жодного доказу на підтвердження того, чи приймав ОСОБА_3 спадщину після ОСОБА_4 , коли і в який спосіб, і взагалі, чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , чи були інші спадкоємці, крім ОСОБА_3 , взагалі - чи був ОСОБА_3 спадкоємцем ОСОБА_4 . Не було у справі й доказів того, що позивач та відповідач прийняли спадщину після ОСОБА_3 , тоді як надана ними копія постанови державного нотаріуса Оріхівського державної нотаріальної контори Запорізької області від 11.11.2020 року свідчить про те, що у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 позивачу було відмовлено саме через пропуск нею встановленого законом строку для прийняття спадщини. Відомостей про те, яким рішенням суду позивачу був наданий додатковий строк для прийняття спадщини, матеріали справи також не містять.

Ухвалою суду від 12.08.2021 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, була залучена Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області, яка 27.09.2021 подала заяву про розгляд справи без її участі та про відсутність заперечень проти позову.

Ухвалою від 13.10.2021 з Оріхівської державної нотаріальної контори була витребувана спадкова справа № 291/2020, заведена після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою від 09.11.2021 підготовче провадження було закрите, а справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання з розгляду справи учасники не з`явились, подавши заяви про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, суд прийшов до такого.

Як свідчать матеріали справи, 11.02.1997 року ОСОБА_4 на підставі рішення Оріхівської райдержадміністрації від 12.12.1996 року № 972 отримала Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 0108021 в тому, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Перемога», розміром 8,88 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

11.11.2020 Оріхівською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 291/2020 у зв`язку із смертю ОСОБА_4 , на підставі заяви позивача ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до матеріалів вказаної спадкової справи, ОСОБА_4 була матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00021265729 від 23.10.2018.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Михайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області 24.10.2018 (повторно).

У свою чергу, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом ЗАГС Шевченківського райвиконком м. Запоріжжя 18.10.1985 року (щодо народження позивача), Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізькою ОУЮ від 05.07.2003 (щодо прийняття позивачем прізвища « ОСОБА_5 »), Свідоцтвом про народження НОМЕР_5 , виданим Міським відділмо ЗАГС м. Запоріжжя 06.01.1980 (щодо народження відповідача).

Таким чином, ОСОБА_3 був спадкоємцем першої черги за законом після ОСОБА_4 , а позивач та відповідач у цій справі є спадкоємцями першої черги за законом після ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Позивач, заявивши вимогу про визнання права на спадкове майно після смерті свого батька, ОСОБА_3 , не надала жодного доказу на підтвердження того, що вона прийняла спадщину після батька в один із способів, передбачених ст. ст. 1268 і 1269 ЦК України.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на момент смерті ОСОБА_3 позивач постійно проживала з батьком. Навпаки, позивач надала пояснення про те, що батько перебував в установі по догляду за похилими людьми, тоді як позивач проживала у Запоріжжі (хоча й була зерєстрована за адресою АДРЕСА_2 ). Це також підтверджується й відомостями із свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , яке було видано органами державної реєстрації актів цивільного стану в Михайлівському районі Запорізької області.

Доказів подання позивачем заяви про прийняття спадщини після батька в нотаріальному порядку матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Подання позивачем заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 та відкриття за цією заявою спадкової справи № 291/2020, для вирішення цієї справи значення не має, оскільки позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_4 через пропуск строку її прийняття, і позивач не надала доказів надання їй в судовому порядку додаткового строку для прийняття цієї спадщини.

В межах цієї ж цивільної справи позивач просить визнати за нею право на спадщину за законом не після ОСОБА_4 , а після ОСОБА_3 , стверджуючи, що батько прийняв спадщину після матері постійним проживанням з нею, але не встиг оформити свої спадкові права.

Однак і ці ствердження позивача належними та допустимими доказами не підтверджені.

Так, в матеріалах цивільної справи міститься довідка № 596/02-09-02 від 17.05.2021, видана виконавчим комітетом Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області, згідно якої ОСОБА_3 протягом часу з жовтня 1996 року по день смерть ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав разом з нею за адресою АДРЕСА_1 .

Водночас в матеріалах спадкової справи № 291/2020 знаходиться довідка № 1354/02-09-02 від 11.11.2020, видана виконавчим комітетом Малотокмачанської сільської ради Пологівського району Запорізької області, згідно якої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1983 року постійно була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 , і на день смерті з нею проживав співмешканець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Жодних відомостей про проживання ОСОБА_3 за вказаною адресою ця довідка не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оскільки позивач на надала належних, допустимих та достовірних доказів як прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , так і прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 , її позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 1268, 1270 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 19, 141, 176, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Малотокмачанська сільська рада Пологівського району Запорізької області, про визнання в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) площею 8,88 умовних гектарів за рахунок земель КСП «Перемога» (відповідно до Сертифікату серії ЗП №0108021, виданого 11.02.1997 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , - відмовити.

Повний текст рішення складений 10.02.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з вручення копії рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв