Ухвала суду № 103081244, 08.02.2022, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/5298/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 рокум. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

з секретарем судового засідання Безорчук А.О.,

за участі:

прокурора Натальченка Л.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шмуйлової І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області кримінальне провадження (№ за ЄРДР 12021052420000481 від 02.12.2021) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Краснолиманського міського суду Донецької області від прокурора Слов`янської окружної прокуратури Донецької області надійшов обвинувальний акт (з додатками) у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021052420000481 від 02.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

У підготовчому засіданні прокурор Натальченко Л.Л. запропонував призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. На думку прокурора, кримінальне провадження за територіальністю та інстанційністю підсудне саме Краснолиманському міському суду, наданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам закону, підстави для закриття провадження у справі відсутні, угод між сторонами кримінального провадження укладено не було; судове засідання слід здійснювати за участі прокурора, представника потерпілої юридичної особи, обвинуваченого, захисника.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення провадження до розгляду та задоволення клопотання прокурора, вважав за можливе призначити провадження до судового розгляду, здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, представника потерпілої юридичної особи, обвинуваченого, захисника; клопотань щодо виклику свідків, витребування певних речей чи документів, про вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, ним заявлено не було.

Захисник Шмуйлова І.М. підтримала позицію обвинуваченого, не заперечувала проти призначення провадження до судового розгляду.

Представник потерпілої юридичної особи АТ «Українська залізниця» Хандій С.М. був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце здійснення підготовчого засідання у справі, для участі в засіданні не прибув, про наявність поважних для цього причин суд не повідомив, заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення підготовчого засідання до суду не надав, цивільного позову в кримінальному провадженні не заявляв.

З урахуванням одностайної згоди всіх присутніх учасників кримінального провадження та положень ст. 325 КПК України суд здійснює підготовче засідання без участі представника потерпілої юридичної особи.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021052420000481 від 02.12.2021 відносно ОСОБА_1 , додатки до обвинувального акта, суд дійшов таких висновків.

Обвинувальний акт до суду надійшов відповідно до вимог ст. 314 КПК України та за своїм змістом відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 293 КПК України до обвинувального акта додані розписки обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Шмуйлової І.М. про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Кримінальне провадження підсудне Краснолиманському міському суду Донецької області.

Підстав для ухвалення процесуальних рішень, передбачених п. п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, суд не вбачає.

З метою всебічності та повноти розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, заявлене прокурором клопотання про призначення судового розгляду підлягає задоволенню.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області Бікезіної О.В. від 22.12.2021 було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строк дії такого заходу визначено до 19.02.2022.

Прокурор у підготовчому засіданні заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 на час судового розгляду кримінальної справи № 236/5298/21 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, прокурор пропонував покласти на обвинуваченого обов`язки не виїздити за межі Лиманської територіальної громади донецької області без дозволу прокурора, суду, повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання або місця роботи. Необхідність обрання саме такого запобіжного заходу щодо обвинуваченого прокурор обґрунтовував наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України (ризик переховуватись від суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні).

Обвинувачений ОСОБА_1 , його захисник Шмуйлова І.СМ. не заперечували проти задоволення судом такого клопотання прокурора та обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

З приводу заявленого прокурором клопотання суд зазначає про таке.

Згідно із ч.3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформації, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні, а саме: протоколи огляду місця події (ділянки місцевості по вул. Привокзальній, 28-А, у м. Лиман), протоколи допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , протокол допиту представника потерпілої юридичної особи Хандія С.М. , протоколи пред`явлення особи за фотознімками для упізнання свідкам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , протоколи слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , отримані висновки судової товарознавчої експертизи. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 органом досудового розслідування пред`явлено обвинувачення у скоєнні тяжкого злочину проти власності (ч.3 ст. 185 КК України), санкція відповідної статті КК України передбачає за скоєння такого злочину покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

У п. 36 рішення від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» (Moskalenko v. Ukraine), заява № 37466/04, Європейський суд з прав людини зауважив, що «…суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину…, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує….».

Обвинувачений є чоловіком середнього віку, фізично та психічно здоровим, не є працевлаштованим, не є одруженим, не має міцних соціальних зв`язків та постійного місця проживання, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має судимість.

Суд погоджується з твердженням сторони обвинувачення про необхідність забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, наявність ризику з боку обвинуваченого в подальшому переховуватись від суду. Під впливом суворості можливого покарання за скоєння злочину обвинувачений може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєний злочин та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки на території Донецької області можливість виїзду обвинувачення на тимчасово окуповану територію України, високу імовірність можливого продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, оскільки ОСОБА_1 не є працевлаштованим, регулярних доходів не має.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Летельє проти Франції» (Letellier v. France),заява № 12369/86, від 26.06.1991, п. 39, визнав, що реальна небезпека чинення тиску на свідків може таки бути на початку справи, але з часом вона значно зменшується й врешті зникає зовсім.

Водночас свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вже були допитані слідчим 13.12.2021. Докази існування протиправного тиску на свідків з боку обвинуваченого стороною обвинувачення не надані. Можливість протиправного впливу з боку ОСОБА_1 на свідків є лише припущенням сторони обвинувачення, жодних доказів таких намагань здобуто не було.

Оцінюючи в сукупності особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, необхідність забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, суд вважає за потрібне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. При цьому на ОСОБА_1 доцільно покласти обов`язки не залишати межі м. Лиман Донецької області без дозволу прокурора, суду, повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання або місця роботи. Вказані обов`язки слід покласти на обвинуваченого на строк до 08.04.2022. Отже, розглядуване клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з вимогами ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених КПК, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Нормами ч.4 ст. 314-1 КПК України передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається. Зокрема, досудова доповідь не складається щодо особи, до якої застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте вона вчинила новий злочин протягом не відбутої частини покарання (п.6 ч.4 ст. 314-1 КПК України).

Згідно з інформацією, зазначеною в обвинувальному акті, ОСОБА_1 був засуджений вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 19.09.2018 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, із призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі; ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі 05.07.2021 (залишок невідбутого строку покарання становив 1 рік 2 місяці 25 днів). Інкриміноване ОСОБА_1 діяння, кваліфіковане за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, за даними обвинувального акта було скоєне 01.12.2021, тобто протягом не відбутої частини покарання, від котрого засудженого було звільнено умовно-достроково. Отже, в розглядуваному випадку у суду відсутні передбачені законом підстави для надання уповноваженому органу з питань пробації доручення скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні цього суду на 08.04.2022 о 10 год. 15 хв..

Про дату, час та місце здійснення судового розгляду повідомити прокурора, представника потерпілої юридичної особи АТ «Українська залізниця», обвинуваченого, захисника.

Клопотання прокурора задовольнити. На час судового розгляду кримінального провадження (справа № 236/5298/21) обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі м. Лиман Донецької області без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Вказані обов`язки покласти на підозрюваного на строк до 08.04.2022.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього судом обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання покласти на прокурора Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Натальченка Леоніда Леонідовича.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя -