Рішення № 103080583, 31.01.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21381/21

пр. № 2/759/1163/22

31 січня 2022 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря Кравченко А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора; ОСОБА_2 про визнання власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко А.А. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна бабуся ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4 .

Після смерті рідних відкрилася спадщина у вигляді 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала їм на праві власності.

Із заявою про прийняття спадщини після померлої матері, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, однак 18.08.2021 року нотаріусом Дванадцятої київської нотаріальної контори було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивач пропустила шестимісячний строк, встановлений законодавством.

За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила, спадкоємцем першої черги за законом після її смерті є донька померлої та мати позивача ОСОБА_1 , яка бажає прийняти спадщину після смерті померлої.

Позивач є онукою померлої ОСОБА_3 , тобто спадкоємицею п`ятої черги спадкоємців за законом.

На звернення позивача у 2021 році до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з причин пропущення строку встановленого для прийняття спадщини.

Представник позивача в позовній заяві зазначає вимогу про визнання права власності в порядку спадкування за законом, вимоги щодо надання пропущеного строку не ставиться.

Ухвалою суду від 29.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито у порядку загального позовного провадження та по справі призначено підготовче судове засідання.

Відповідачем Київською міською радою від 10.11.2021 року подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено посилання на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 « Про розгляд справ про спадкування» та постанову Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», представник відповідача звертає увагу суду, що позивачем пропущено 6 місячний строк про прийняття спадщини, який не поновлювався. Також відповідач просить проводити розгляд справи у їх відсутність та ухвалити рішення згідно вимог чинного законодавства.

Третьою особою Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою на запит суду надіслано лист про те, що спадкова справа після померлої ОСОБА_3 не заводилася.

Ухвалою суду від 25.11.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, у поданому відзиві на позовну заяву просять розгляд справи проводити у їхню відсутність.

Від третьої особи Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи у їхню відсутність.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_4 є рідною матір`ю позивача.

Свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_5 є рідною матір`ю ОСОБА_4 , відповідно і бабусею позивачки.

Згідно з договором купівлі-продажу АВЕ №668751 від 03.12.1993 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їм на праві власності.

Постановою державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.08.2021 року - позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку встановленого для прийняття спадщини.

Суд звертає увагу, що позивачем невірно обраний спосіб захисту цивільного права, адже за наведених обставин ефективним способом захисту, який відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення буде звернення до суду з позовом про визначення їй додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Відповідну до ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14, від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15.

За змістом п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися у випадку, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Окрім того, згідно з п.п.3.16,3.17 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р.за №296/5, суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

Натомість, звертаючись до суду з даним позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом представник позивача по суті просить суд перебрати на себе повноваження нотаріальних органів щодо оформлення спадщини, що не передбачено законом і не віднесено до обов`язків суду.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом , необхідно відмовити.

На підставі викладеного, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що заявлені передчасно, без вимоги про поновлення строку на прийняття спадщини.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268, 1270 ЦК України, керуючись статтями 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора; ОСОБА_2 про визнання власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Горбенко